Минулого тижня в столиці відбувся 16-й Київський Безпековий Форум (KSF2024) – щорічний захід, який проводить у Києві Фонд Арсенія Яценюка «Відкрий Україну». Це головна міжнародна платформа України з обговорення проблем війни і миру, національної і світової безпеки.
Основною місією заходу стала “мобілізація трансатлантичної підтримки України”, і це стало ще більш важливим під час чергової повітряної атаки, коли на столицю летіли понад 30 балістичних ракет.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Безпосереднім учасникам конференції кілька разів довелося спускатися в бомбосховища через повітряні тривоги. Багато хто з них відвідав Україну вперше від початку повномасштабного російського вторгнення. Цей факт додав імпульс та суттєво оживив дискусію.
Серед поважних доповідачів був адмірал Роб Бауер, Голова Військового комітету НАТО, перший високопосадовець Альянсу, який прибув в Україну після 24 лютого 2022 року. «Ця війна ведеться тому, що президент Путін боїться чогось набагато потужнішого, ніж будь-яка фізична зброя на землі, –демократії, – сказав він – Разом ми робимо все можливе, щоб Україна стала членом нашого альянсу. Шведський прапор не буде єдиним синьо-жовтим прапором у штаб-квартирі НАТО. Чому? Тому, що ми всі віримо в силу демократії. Саме це і поставлено на карту", – підкреслив високопосадовець і цим зірвав хвилю овацій серед аудиторії.
"Якщо Український народ матиме демократичні права, то незабаром і народ Росії теж забажає справжніх демократичних прав. Ось про що ця війна насправді", – підсумував Адмірал Бауер.
Як зазначила заступниця Голови Верховної Ради України Олена Кондратюк, сьогодні Україна відзначає 10-ту річницю підписання політичної частини Угоди про асоціацію між Україною і Європейським Союзом, що стало одним із найважливіших досягнень Революції Гідності.
«Сьогодні ми бачили обстріли у Києві й Одесі. Я це завжди емоційно сприймаю. Ми платимо надвисоку ціну. Дуже важко пояснити світу, що українців бомблять тільки тому, що ми не є повноправними членами НАТО», – сказала вона.
На прикладі досвіду Польщі Україна має навчитися рішучості, яку продемонструвала офіційна Варшава, щоб стати членом ЄС, зазначила Кондратюк.
На думку головного редактора Krytyka Polityczna (Польща) Славоміра Сєраковського, криза, що склалася на польсько-українському кордоні, вирішиться одразу після місцевих виборів. “У нас попереду двоє виборів, тому тут або програти вибори, або мати проблеми на кордоні. Я абсолютно впевнений, щойно всі ці внутрішні проблеми в Польщі будуть розв’язані, наступна річ, яку наступного дня зробить уряд, це зробить все можливе для того, щоб відкрити кордон, і зробить все можливе на підтримку України – і у військовому, і у політичному плані», – додав Сєраковський.
На думку голови Верховної Ради України в 2014-16 роках Володимира Гройсмана, Путін – це божевільний диктатор, який перейшов усі можливі червоні лінії. “Російський диктатор Володимир Путін повинен зазнати поразки у війні проти України, і зупинити його можливо тільки силою” – підкреслив колишній спікер під час дискусії на тему “Історичний вибір: Членство України в НАТО та ЄС.”
Окрім того, він застеріг Західних партнерів, що Кремль не збирається обмежуватися своїми здобутками в Україні, оскільки налаштований на подальше просування, включаючи країни-члени НАТО. Гройсман нагадав про вимоги Путіна до НАТО відійти до кордонів 1997 року: «А це мінус Польща, Чехія, Словаччина, Румунія, Болгарія, усі балтійські країни. Це все говорить про те, що в нього є крок і два, і три», – зазначив він.
Командувач Сил США у Європі в 2014-17 роках, генерал-лейтенант Бен Ходжес розкритикував суперечливу статтю, яку напередодні опублікували журналісти Financial Times про те, що нібито США закликали офіційний Київ припинити атаки на російські нафтопереробні заводи, оскільки це призводить до зростання цін на паливо, в тому числі в самих США. На його думку, удари по російських нафтопереробних заводах мають значний вплив на здатність Росії вести війну, а тому Київ має ігнорувати заклики щодо припинення таких ударів.
«І Україна, і Захід мають виграти ці змагання. Йдеться про виробництво боєприпасів, а також ремонт і обслуговування техніки, аби українці могли ремонтувати на місці пошкоджене озброєння, а також збільшення запасів боєприпасів», – підкреслив американський генерал.
Подібну думку висловила Віцепрем’єр-міністерка з європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина. Коментуючи публікацію Financial Times, вона зазначила, що російські нафтопереробні заводи є законною військовою ціллю: «Зараз Україна діє відповідно кращих стандартів НАТО».
При цьому вона зауважила, що наразі в США закликають Україну з розумінням ставитися до внутрішньополітичних процесів у країні, але: “Коли ми говоримо про відсутність рішення Конгресу США, розуміємо, що вже зараз на військових складах готові і другий, і третій пакети допомоги, які ми мали б отримати”. Натомість Росія використовує цей час, аби виснажити наявні в України ресурси.
Не менш цікавою була дискусія під назвою “Вашингтонський саміт НАТО - 2024” за участі ексдиректора ЦРУ, генерала Девіда Петреуса. Він зазначив, що в разі ухвалення рішення Конгресом США щодо військової підтримки Україна зможе стримати російський наступ та перехопити ініціативу.
“Ми маємо деякі обнадійливі коментарі від спікера Палати представників Конгресу США. Не знаю, коли буде рішення. Але, сподіваюсь, у наступні кілька тижнів правильне рішення буде прийняте,” – зазначив екс-високопосадовець США.
На думку Секретаря Ради національної безпеки і оборони України Олексія Данілова, Захід має надати Україні всю необхідну зброю, щоб перемогти Росію. Також він зазначив, що Росія століттями насаджувала на Заході наратив про те, нібито української нації не існує, «переписуючи історію і книжки, які зараз є у всіх «стенфордах» і «оксфордах», тому багато хто на Заході також повинен переглянути свою позицію щодо України, особливо після подій від 24 лютого 2022 року. «Американці в черговий раз роблять величезну помилку, коли не розуміють, що деколонізація Росії буде відбуватися найближчим часом», – зауважив він.
Економічний фронт
Як зазначив член Атлантичної ради, Помічник Державного секретаря США з європейських та євразійських відносин у 2005-09 роках, посол Деніел Фрід, Європа сьогодні пожинає плоди своєї неправильної політики щодо Росії, яка тривала протягом кількох поколінь.
“Ми будемо мати тривалу конфронтацію з Росією доти, поки Путін буде при владі, і навіть після цього. Ми не можемо повернутися до поняття business as usual. Ми спробували, не вдалося, і зараз маємо наслідки, з якими треба впоратися. Санкції проти Радянського Союзу діяли, але він продовжував виробляти військову продукцію. Військово-промисловий комплекс був нормальний, але соціальна сфера просто загнивала. І на той час у 80-х виглядало так, ніби санкції провалилися. Але якщо на це подивитися ретроспективно, то санкції були доволі успішними. Авжеж наразі це розуміння не допоможе Україні», – сказав Фрід.
Загалом, санкції проти Росії мають довготерміновий ефект, але не відразу покажуть результати, адже цей процес займає багато часу. Фінансові обмеження повинні бути невіддільними від військової допомоги Україні. Це питання, яке сьогодні стоїть на першому місці, зазначив експерт.
«Країни вільного світу мають усвідомити, що перед нами довгі-довгі роки протистояння з путінською Росією. Ми маємо сприймати це серйозно, щоб нас не відволікали від цього інші речі», – резюмував Фрід.
Цю думку продовжив старший науковий співробітник Інституту Гувера в Стенфордському університеті, радник Державного департаменту США в 2005-07 роках Філіп Зеліков.
«США зараз готуються до можливої війни на трьох різних театрах: на Сході — в Азії, Китаї, Північній Кореї, на Близькому Сході — в Ірані та інших країнах, та можливої великої війни з Росією одночасно», — сказав Зеліков, хоча назвав імовірність такого сценарію досить низькою.
Сьогодні Україна стала центром світової боротьби, що є серйозним викликом і одночасно чудовою можливістю для цього покоління українців бути в центрі вирішальних подій у світовій історії, які будуть пам’ятатися тисячоліттями, сказав Зеліков.
Його думку поділяє більшість учасників форуму із безпеки, що відбувся в Києві 21-22 березня. Без будь-якого перебільшення доля всієї “глобальної шахівниці” сьогодні вирішується саме в Україні.
