Поляки бачать, як страждають їхні сусіди-українці від повномасштабного вторгнення Росії, тому не збираються дати росіянам заскочити їх зненацька непідготовленими, як це сталося з українцями.
Ще до початку агресивної війни Росії проти України в лютому 2022 року Польща вирішила модернізувати та переозброїти свою армію, але цей процес значно активізувався саме після початку вторгнення. Тоді Варшава оголосила, що до 2035 року планує створити найчисельнішу й найкраще оснащену армію в Європі.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Згідно з вересневою статтею Центру аналізу європейської політики (CEPA), Польща й раніше витрачала 2,4 % свого ВВП на оборону, але вирішила збільшити цей показник до 4 % у 2023 році, при цьому понад 50% витрачатиметься на зброю та обладнання.
Країна планує вдвоє збільшити чисельність своїх сухопутних сил, довівши її до 300 000 вояків, і це супроводжуватиметься величезними закупівлями військового обладнання: 366 танків Abrams і 96 ударних вертольотів Apache; 980 танків K2 і 648 самохідних гаубиць виробництва Південної Кореї; сотень американських ракетних установок HIMARS; великої кількості систем ППО Patriot; 22 батарей протиповітряної оборони британського виробництва та 3 фрегатів британської розробки; а також 48 південнокорейських бойових літаків FA-50 і 32 американських F-35, які значно посилять авіапарк поляків, який зараз налічує 48 винищувачів F-16.
Україна та Естонія співпрацюватимуть у сфері оборонних технологій
І це ще не всі заходи, передбачені планом посилення й модернізації польського війська. Варшава також оприлюднила план значного укріплення своїх кордонів з Білоруссю та Росією – цю стратегію у Польщі називають "Східним щитом", і на її реалізацію влада країни планує виділити 10 мільярдів злотих (2,5 мільярда доларів) протягом п’яти років.
У березні уряд оголосив про новий закон, спрямований на посилення спроможності Польщі захищати власних громадян. Законом передбачене збільшення фінансування навчань із надання першої медичної допомоги, покращення системи оповіщення населення про небезпеки та будівництво більшої кількості укриттів на випадок надзвичайних ситуацій.
Польський народ, здається, з ентузіазмом сприймає оборонні ініціативи своїх лідерів і охоче вчиться захищатися від потенційного ворога.
Канікули з армією
Польська влада прагне того, аби її майбутня 300-тисячна армія була повністю укомплектована добровольцями, тоді як її чисельність зараз становить лише близько 198 тисяч військових. Остання ініціатива влади, покликана привернути увагу поляків до важливості зміцнення оборони та залучити до армії потенційних новобранців – це нова програма, запущена цього літа Збройними силами Польщі під назвою "Канікули з армією".
"Канікули" проходять у 70 локаціях по всій Польщі, деякі з них розташовані поблизу кордонів Росії та Білорусі. До програми можуть долучитися як чоловіки, так і жінки віком від 18 до 35 років. Навчання триває 28 днів, і долучені до нього курсанти отримують стипендію 6000 злотих ($1,5 тис.).
Полковник Павел Галазка, командир 18-го полку матеріально-технічного забезпечення Ломжа, підрозділу, який навчає волонтерів, сказав: "Армія хоче навчити якомога більше громадян. Всі знають про загрозу, яка насувається зі сходу".
Він додав, що наприкінці навчання успішні курсанти складуть військову присягу, в якій заприсягнуться "віддано служити Республіці Польща... навіть ціною свого життя чи крові".
Новобранці матимуть можливість по закінченні курсу вступати безпосередньо до підрозділів польських Збройних сил, до Сил територіальної оборони або ж залишатися в резерві.
Майор Міхал Томчик, речник міністерства оборони Польщі, сказав в інтерв'ю AP news, що повномасштабне вторгнення Росії в Україну підсилило бажання поляків захищати свою країну. Він розповів, що міністерство запланувало навчити 10 000 охочих за цією програмою і вже отримало понад 11 000 заявок.
Програма ця точно не є відпочинковою, попри свою назву. Курси функціонують як "навчальний табір", аби новобранці точно розуміли, що має знати та що має вміти солдат ХХІ століття. Курсанти рано прокидаються і допізна тренуються, засвоюючи навички ведення бою та виживання. Вони не можуть залишати територію табору впродовж 28-денного курсу.
На деяких локаціях, які використовуються для навчання, досі є залишки польських оборонних ліній, побудованих напередодні німецького вторгнення у Польщу 1939 року, з якого й розпочалася Друга світова війна. Галазка сказав, що це дуже мотивує молодих поляків, які зголосилися брати участь у програмі, і зміцнює їхній патріотизм, вихований в них шкільними уроками історії.
Раніше видання Financial Times повідомляло про нестачу військових у європейських країнах НАТО та нездатність керівництва цих країн швидко мобілізувати необхідну для оборони кількість вояків у разі війни з Росією.
Захоплення Росією території України в 2014 році викликало в Європі та світі певне занепокоєння, але відтоді було зроблено дуже мало. Повномасштабне вторгнення 2022 року привернуло значно більше уваги до загрози з боку Росії, особливо в країнах Балтії та Північної Європи. Для Польщі, яка є членом і НАТО, і Європейського Союзу, війна точиться безпосередньо за лінією кордону, більше того, на її території вже падали «заблукалі» російські ракети.
Швеція та Фінляндія після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну відмовилися від багатовікового нейтралітету та вступили до НАТО, тоді як деякі інші країни, зокрема Данія, розглядають можливість запровадження (або розширення) обов’язкового призову як чоловіків, так і жінок.
У січні очільник військового комітету НАТО Роб Бауер попередив членів альянсу, що вони мають готуватися до повномасштабної війни з Росією, яка може розпочатись у будь-який час протягом наступних 20 років. Він попередив, що якщо розпочнуться бойові дії, країнам НАТО доведеться мобілізувати велику кількість своїх громадян, тому уряди вже зараз повинні створювати системи управління та навчання своїх людей, які мають заздалегідь розуміти, "яку роль вони відіграватимуть під час спільної оборони".
І у Варшаві меседж Бауера, очевидно, вчасно сприйняли й добре зрозуміли.
