Залишаючи Білий дім після п’ятдесяти років на державній службі, президент США Джо Байден поспішив представити свої дії щодо війни в Україні як історію успіху, а не як надмірні витрати на незавершений конфлікт.
Після програшу на виборах у листопаді команда Байдена намагалася сформулювати остаточне послання американцям і міжнародним союзникам: Україна все ще тримає оборону, підтримка США того варта, і відмовлятися від Києва зараз було би помилкою.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Але проукраїнські меседжі Байдена вже не сприйнялися так, як сприймалися раніше: підтримка суспільства послабилася, республіканці в Конгресі дедалі більше опираються наданню Україні подальшої допомоги, а адміністрація Трампа вже натякнула на її скорочення.
Тим часом Росія не чекає, поки Вашингтон розбереться в собі. Останні два роки Кремль проводив агресивну дезінформаційну кампанію всередині США, намагаючись підірвати довіру до України, підірвати авторитет Байдена та поглибити політичні розбіжності у Вашингтоні.
Закриття кордону, вихід з ВООЗ, мита у 25%: перші рішення Трампа на посаді президента
З приходом до влади Трампа інформаційна війна Байдена проти Росії далека від завершення.
Наскільки ефективно йому вдалося переконати американців – як пересічних громадян, так і політичні еліти у Вашингтоні – у підтримці України і в тому, що він залишається прихильником демократії в усьому світі? І наскільки зростаючий скептицизм щодо подальшої допомоги з боку США зумовлений зусиллями Москви?
Росія активно використовувала внутрішні розбіжності за допомогою масштабних дезінформаційних кампаній, спрямованих на американську аудиторію.
Підтримка України зменшилася за президентства Байдена
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року Байден намагався згуртувати американців навколо проукраїнської позиції та позиціонувати Вашингтон як найважливішого союзника Києва.
Його адміністрація виділила мільярди доларів на військову та гуманітарну допомогу, представила війну як боротьбу між демократією та авторитаризмом і тиснула на європейських партнерів, щоб вони наслідували її приклад.
Протягом майже трьох років повномасштабної війни адміністрація Байдена намагалася зберегти динаміку своїх меседжів.
Спочатку рівень підтримки України був високим, але з часом дедалі більша частина американської громадськості ставила під сумнів участь Вашингтона у цій війні.
Опитування Чиказької ради з глобальних питань на початку 2024 року показало, що підтримка військової допомоги впала з 79% у березні 2022 року до 58%. Опитування Pew Research Center у липні 2024 року показало, що 54% американців схвалюють продовження військової допомоги Україні, тоді як у травні 2023 року таких було 60%.
Опитування Gallup у грудні 2024 року показало, що 50% американців бажали швидкого завершення війни, навіть якщо це означало би, що Україна не поверне собі всі свої території – це на сім відсоткових пунктів більше, ніж у березні 2024 року. Опитування також показало, що 37% американців вважають, що США роблять занадто багато для допомоги Україні, порівняно з 28% у серпні 2023 року.
Адміністрація Байдена намагалася представити підтримку України як необхідний захист демократичних цінностей і міжнародної стабільності. «Україна ніколи не буде перемогою Росії, бо вільні люди відмовляються жити у світі безнадії та темряви», – заявив Байден у березні 2022 року.
Але оскільки після вступу Трампа на посаду президента економічні проблеми виходять на перший план, вплив Байдена на збереження внутрішньої підтримки продовження військової допомоги після 20 січня залишається невизначеним.
З відходом Байдена з посади поглиблюються розбіжності між республіканцями щодо України
Зростання скептицизму щодо допомоги Україні з боку США відбувається не у вакуумі. У той час як економічні проблеми та політичні розбіжності підживлюють дебати щодо подальшої підтримки, ці зміни в суспільних настроях також активно посилюються російськими дезінформаційними кампаніями.
Москва стратегічно грає на існуючих партійних розбіжностях, посилюючи наративи, які зображують Україну корумпованою, військову допомогу США – марнотратною, а зовнішню політику Байдена – нерозважливою.
Адміністрація Байдена намагалася протистояти скептицизму республіканців, наголошуючи на перемогах України на полі бою та геополітичних ризиках, які створить відмова від Києва. Він попередив, що якщо дозволити Росії перемогти в Україні, це підштовхне інші країни кинути виклик західним партнерам США і порушить глобальний баланс сил.
«Стикнувшись із загрозою миру і стабільності у світі, демократичним цінностям, якими ми дорожимо, самій свободі, ми зробили те, що робимо завжди: Сполучені Штати активізувалися. НАТО активізувалося, – сказав Байден у своїй промові з нагоди настання 2023 року. – Наші партнери в Європі, в Індо-Тихоокеанському регіоні активізувалися. Вони активізувалися по всьому світу».
Але занепокоєння щодо корупції в Україні та прозорості військових витрат США дають привід для критики, підживлюючи дебати про те, чи повинен Вашингтон запровадити жорсткіші умови для майбутньої допомоги або навіть припинити її взагалі.
У той час як адміністрація Байдена і республіканці в Сенаті на чолі з такими діячами, як лідер сенатської меншості Мітч Макконнелл, послідовно підтримували допомогу Києву, фракція жорстких консерваторів у Палаті представників виступала за скорочення або скасування такої допомоги, щоб мати можливість зосередитися на внутрішніх пріоритетах, зазначає The Hill.
Новообраний президент Трамп активно виступає за переоцінку участі США в Україні. Він пообіцяв «закінчити війну за 24 години» і запропонував європейським країнам більше вкладатися в підтримку Києва.
Така перспектива знайшла відгук у деяких республіканців, що призвело до відчутних дій у Конгресі.
Макконнелл продовжує виступати на підтримку України, наголошуючи, що протидія Росії є стратегічним пріоритетом для США та союзників по НАТО. Але в Палаті представників, де більшість мають республіканці, зросла опозиція, а такі діячі, як Марджорі Тейлор Ґрін, виступають за негайне припинення фінансування України.
Наприклад, у грудні 2023 року спікер Палати представників Майк Джонсон під тиском ультраправих республіканців заблокував виділення додаткової допомоги Україні.
Цей внутрішньопартійний тиск призвів до того, що попри зусилля лідерів Сенату 6 мільярдів доларів допомоги Україні не були включені до законопроєкту про державне фінансування. Політологи припускають, що позиція Трампа підбадьорила опір Республіканської партії, що робить долю майбутніх пакетів допомоги все більш невизначеною.
Ці внутрішні розбіжності викликають занепокоєння як серед нинішніх союзників США, так і серед українських посадовців. Президент України Володимир Зеленський привітав новообраного президента з переконливою перемогою на виборах, наголосивши на важливості подальшої підтримки з боку США.
«Я з нетерпінням чекаю можливості особисто привітати президента Трампа та обговорити шляхи зміцнення стратегічного партнерства України зі Сполученими Штатами», – сказав Зеленський.
Посіявши сумніви в медіа-екосистемах – від соціальних платформ до правих інформагенцій, Росія намагається підірвати впевненість у здатності України перемогти у війні та поглибити внутрішній розбрат у Вашингтоні. Це поєднання внутрішньополітичної втоми та іноземного впливу робить підтримку США Києва дедалі складнішою справою.
Російська дезінформація підживлює скептицизм у США
У той час як Байден намагався зберегти підтримку України з боку США, Росія активно використовувала внутрішні розбіжності, проводячи масштабні дезінформаційні кампанії, націлені на американську аудиторію.
За даними американської розвідки, Москва доклала багатосторонніх зусиль, щоб підірвати підтримку України, просуваючи антиукраїнські наративи через маніпуляції в соціальних мережах, державні ЗМІ та приховані операції впливу. Важливою тактикою є вливання коштів у праві медіа-мережі для поширення меседжів, спрямованих на те, щоб перешкодити продовженню американської допомоги.
У вересні 2024 року Міністерство юстиції США висунуло звинувачення двом громадянам Росії – Константіну Калашникову та Єлені Афанасьєвій – у фінансуванні впливових консерваторів на суму в майже 10 мільйонів доларів через медіакомпанію Tenet Media, що базується в штаті Теннессі.
Як повідомляється, ці впливові особи, серед яких такі відомі особистості, як Тім Пул, Дейв Рубін і Бенні Джонсон, не знали про справжнє джерело фінансування. За даними Associated Press, операція мала на меті посилити внутрішні розбіжності в США і послабити опозицію російським інтересам, зокрема війні в Україні.
Ці кампанії поширювали ключові наративи, підтримувані Кремлем, зокрема:
- Україна корумпована, а допомога США витрачається даремно.
- Байден використовує Україну для прикриття власної корупції.
- Надмірна допомога Україні послаблює американську армію.
Такі тези набули популярності серед частини американського електорату, особливо в правих медіа-колах та на інтернет-форумах. У відповідь адміністрація Байдена спробувала протидіяти російській дезінформації, співпрацюючи з технологічними компаніями, щоб обмежити поширення підтримуваної Кремлем пропаганди. Важливу роль у цих зусиллях відігравав центр глобальної взаємодії (GEC) Державного департаменту, викриваючи іноземні дезінформаційні кампанії та протидіючи їм, повідомляє Slate.
Незважаючи на ці ініціативи, виклик залишається складним. У вересні видання Le Monde підкреслило, що попри заборону RT і Sputnik у США, російські державні ЗМІ зберігають сильний вплив у Латинській Америці та Африці, і навіть на певні сегменти американської аудиторії, зокрема, через такі платформи, як Telegram і альтернативні стрімінгові сервіси.
Політологи попереджали, що зусилля Росії з дезінформації, ймовірно, посиляться напередодні минулорічних виборів у США, оскільки Москва намагається скористатися внутрішньополітичними розбіжностями, щоб послабити американську рішучість щодо України, повідомляє AP. Після виборів ці зусилля продовжилися, маючи на меті скористатися перехідним періодом і вплинути на громадську думку, налаштувавши її проти стійкої підтримки України.
Якщо Трамп виконає свої обіцянки щодо скорочення підтримки, це увійде в історію як переломний момент, коли зобов’язання Америки похитнулися.
Тривала спадщина і війна, що триває
Після відходу Байдена з посади його президентство буде оцінюватися не лише за політичними кроками та рішеннями, а й наративами, які залишаться. Війна в Україні залишається незавершеною – не лише на полі бою, а й у свідомості американської громадськості.
Зусилля його адміністрації, спрямовані на підтримку Києва, наштовхувалися на зростаючий політичний опір, економічні проблеми та добре організовану російську дезінформаційну кампанію, покликану підірвати довіру до України та поглибити внутрішні розбіжності. Хоча Байден неодноразово називав підтримку США визначальною для демократії, його здатність підтримувати цей меседж похитнулася перед обличчям мінливих суспільних настроїв і республіканської опозиції.
Зрештою, про спадщину Байдена в Україні судитимуть не лише за мільярдами доларів військової допомоги чи зміцненням дипломатичних альянсів, а й за тим, чи змогла його адміністрація успішно протистояти ширшому виклику авторитарного впливу – як за кордоном, так і всередині країни.
Битва за Україну – це й битва за правду, яка триватиме ще довго після відходу Байдена. Якщо Трамп виконає свої обіцянки щодо скорочення підтримки, це увійде в історію як переломний момент, коли зобов’язання Америки похитнулися.
Чи матимуть застереження Байдена щодо відмови від України резонанс у довгостроковій перспективі – або ж стануть лише приміткою в епоху зростаючого ізоляціонізму – залежатиме від того, як наступна адміністрація інтерпретуватиме війну, і наскільки глибоко російський наратив вкоренився в політичному ландшафті США.
