61-а Мюнхенська конференція з безпеки, яка відбудеться з п’ятниці по неділю, стане першим великим самітом з безпеки в Європі після переобрання президента США Дональда Трампа, а Україна, як очікується, буде однією з ключових тем для обговорення.
Серед учасників будуть високопосадовці з обох боків Атлантики, зокрема, президент України Володимир Зеленський, державний секретар США Марко Рубіо, спеціальний посланник Трампа з питань України та Росії Кіт Келлоґґ і віце-президент США Джей Ді Венс.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Фінська партія зняла з виборів кандидатку, яка назвала Україну “частиною РФ”
Під час конференції також відбудеться перша зустріч новопризначеної директорки Національної розвідки США Талсі Ґеббард, яка викликала багато суперечок, зі своїми європейськими колегами.
Після останньої телефонної розмови між Трампом і Путіним та відхилення заявки України на вступ до НАТО міністром оборони США Пітом Хеґсетом під час зустрічі у форматі Рамштайн у середу всі погляди звертаються до Мюнхена, де має прояснитися реакція Європи на останні події.
Хоча великого прориву щодо України не очікується, Мюнхенська конференція внести певну ясність у подальший хід війни, розв’язаної Путіним – найбільшої війни в Європі з часів Другої світової.
Зустріч між Келлоґґом і Зеленським
Очікується, що Зеленський зустрінеться з Келлоґґом, Рубіо і Венсом – найвищими посадовцями США, з якими він зустрінеться особисто після повернення Трампа на посаду президента.
Нещодавно Келлоґґ заявив, що мирний план Трампа не буде представлений на конференції, але очікується, що він все одно зустрінеться з Зеленським. Келлоґґ, якому Трамп доручив покласти край війні, відіграватиме ключову роль у дискусіях із європейськими чиновниками.
Однак його ім’я не згадувалося, коли Трамп назвав свою команду для ведення мирних переговорів після телефонної розмови з Путіним. Це викликало припущення, що він потрапив у немилість через його прихильніше ставлення до України, ніж у його колег.
Експерт з питань безпеки та зовнішньої політики Марк Тот сказав в інтерв’ю на польському телеканалі TVP World, що це може свідчити про зміну підходу до мирних переговорів, оскільки Трамп натомість призначив Стіва Віткоффа, свого представника на Близькому Сході з економічною освітою.
Яку роль відіграватиме Келлоґґ у подальшому? І що вийде з його переговорів із Зеленським? Ці питання чекають на відповіді.
Зустріч Венса та Зеленського
Зеленський сказав, що зустрінеться і з Венсом, і з Рубіо в Мюнхені в п’ятницю.
Теми для обговорення незрозумілі, але інсайдерські джерела повідомили українському виданню Суспільному, що Зеленський отримав робочий проєкт угоди про рідкоземельні елементи, і саме її він має обговорити з Венсом у п’ятницю.
Після того, як міністр оборони США Піта Хеґсет відхилив заявку Києва на членство в НАТО (Київ заявив, що це питання не стоятиме на майбутніх переговорах), буде цікаво подивитися, як сторони відреагують на цей «глухий кут» під час своїх зустрічей.
І Венс, і Рубіо пообіцяли покласти край російській війні в Україні, хоча їхні погляди на це дещо відрізняються.
У 2022 році Венс прямо заявив, що йому «байдуже, що так чи інакше станеться з Україною», і відтоді виступав проти подальшої підтримки Києва. В інтерв’ю NBC News у жовтні 2024 року він також відмовився називати Путіна ворогом, назвавши його лише «супротивником».
А от Рубіо, схоже, налаштований жорсткіше по відношенню до Росії. Він заявив, що хоче, щоб війна в Україні закінчилася, і що в ній винна Росія.
«Я думаю, що українці були неймовірно хоробрими і сильними у протистоянні з Росією. Але врешті-решт, те, що ми тут фінансуємо, – це патова війна, і її потрібно покласти край, інакше ця країна буде відкинута на 100 років назад», – сказав Рубіо на телебаченні в листопаді 2024 року. Раніше, у вересні, він сказав в інтерв’ю NBC: «Я не на боці Росії, але, на жаль, реальність така, що війна в Україні має закінчитися шляхом переговорів».
Хто така Талсі Ґеббард?
Ґеббард відома тим, що повторює кремлівські наративи, які суперечать позиції Європи щодо України та європейської безпеки, і її майбутня зустріч із європейськими колегами буде, м’яко кажучи, цікавою.
На посаді директора Національної розвідки Ґеббард буде здійснювати нагляд за 18 розвідувальними службами США, в тому числі ЦРУ і ФБР.
Її дружня позиція по відношенню до таких традиційних супротивників США, як Росія, викликала занепокоєння, що трансатлантичне співробітництво у сфері розвідки може бути ускладнене, а Європа стане більш неохоче ділитися своїми розвідувальними даними з Вашингтоном.
Чи так воно буде? Чи для цього занепокоєння немає причин? Про це ми дізнаємося досить скоро.
Реакція Європи на заяви адміністрації Трампа
ЄС заявив, що візьме на себе роль лідера в підтримці України, якщо Вашингтон відмовиться її підтримувати, і зараз, можливо, саме час перевірити, чи дотримаються європейці своїх слів.
Після останньої зустрічі у форматі Рамштайн міністри закордонних справ Німеччини, Франції, Польщі та Великої Британії виступили з заявою, в якій зазначили, що «Україна та Європа повинні бути частиною будь-яких [мирних] переговорів».
«Ми готові посилити нашу підтримку України. Ми віддані її незалежності, суверенітету і територіальній цілісності перед обличчям агресивної війни Росії, – йдеться в заяві. – Наша спільна мета – продовжувати підтримувати Україну до досягнення справедливого, всеосяжного і тривалого миру. Миру, який гарантує інтереси України та наші власні. Ми з нетерпінням чекаємо на обговорення подальших кроків разом із нашими американськими союзниками».
Кремль дав зрозуміти, що переговори Трампа і Путіна були спробою залишити Європу поза увагою, тож чи зможе Європа нарешті відповісти не лише словами, а й діями? Відповідь на це запитання багато хто очікує отримати у Мюнхені.
