ПОГЛЯД: Джек Пеланс - єдиний оскароносний актор українського походження

У 2003 році під час перебування в США, в Лос-Анджелесі, мені довелося познайомитись з героєм моєї розповіді. Це до сьогодні єдиний актор українського походження, який став лауреат премії «Оскар». Щоправда, мало хто знав, що він українець. Його знали як актора Джека Пеланса, одну з американських кінозірок. Тим часом він насправді Володимир Палагнюк. Він пішов з життя 10 листопада 2006-го.

А тоді, у 2003-му, я разом з продюсером Пітером Борисовим був у гостях у нього вдома. Ми вечеряли, розмовляли, пили вино, жартували. Пан Володимир говорив українською, з акцентом, але для нього було важливо підкреслити, що рідну мову не забув. Він розповідав про минуле, про роботу в кіно, розпитував мене про Україну. Говорив і про те, що завтра вранці зйомка, багато роботи. Він і справді багато працював. І чимало пережив.

Володимир Палагнюк народився 18 лютого 1919 року в містечку Латімер Майнз, у штаті Пенсильванія в родині, як ви здогадалися, українських емігрантів. Це був міцний хлопець. Розпочавши доросле життя з вугільної шахти, він швидко досяг неабияких успіхів. В 1930-х роках став професійним боксером і уславився під ім’ям Джек Браззо. Він навіть побив тодішній рекорд за кількістю безперервних перемог, більшість з яких завершувалася нокаутом.

…Під час згаданої вечері я уважно дивився на Палагнюка, на його кремезну фігуру, розплющений боксерський ніс і думав: який потужний чоловік. Недаремно він міг перемогти багатьох боксерів-професіоналів. 

З початком Другої світової війни Палагнюк завершує боксерську кар'єру і йде на службу до військово-повітряних сил США. Під час одного з навчальних польотів на бомбардувальнику Б-24 (B-24) його літак загорівся. Палагнюкові пощастило вистрибнути з парашутом з охопленої полум'ям машини. Але врятувати вдалося лише життя, обличчя ж безжалісний вогонь спотворив до невпізнанності. Довелося довго лікуватися, пройти через пластичні операції й пересадки шкіри. Шрами на його обличчі, які, втім, додавали його героям мужності (або зловісності – залежно від ролі), залишилися назавжди.

В 1947 році Палагнюк закінчив факультет акторського мистецтва в Стенфордському університеті, одному з найпрестижніших у США. Під ім'ям Джек Пеланс він дебютував на Бродвеї в постановці знаменитої п'єси Тенесі Вільямса "Трамвай бажань". Невдовзі його побачили і в кіно – першою кінороллю стала роль злочинця в стрічці "Паніка на вулиці". 

Джек Пеланс тричі номінувався на Оскара. Але отримав престижну статуетку лише в березні 1992 року за роль ковбоя в «Міських піжонах» («City Slickers»). Він грав у фільмах «Похресник», «Професіонали», «Аустерліц», «Бетмен», «Дракула», «Танго і Кеш», «Острів скарбів» та інших.

Більшість його ролей – це ролі поліціянтів, жорстоких злочинців, суворих ковбоїв, страхітливих монстрів, розбійників-піратів. Втім, були не лише ці ролі. Наприклад, у фільмі Річарда Флейшера «Че!» він грав Фіделя Кастро. Це була цікава кінорозповідь про Че Ґевару (останнього, до речі, виразно грав Омар Шариф). Взагалі на екрані Пеланс з'являвся з багатьма кінознаменитостями. Наприклад, у фільмі Жана-Люка Ґодара «Зневага» («Le Mépris») він грав разом з Бріжіт Бардо і Мішелем Пікколі.

Пеланс любив малювати, писав вірші, був активний в житті української громади в Лос-Анджелесі. Добре памʼятаю, як ми разом ходили до памʼятника жертвам Голодомору, який є у цьому місті. З нашої короткої зустрічі я відчув, що Пеланс любив жартувати. Він казав, що є улюбленцем жінок й на цьому поприщі не має конкурентів. А мотивував це тим, що його "зірка" на знаменитій Алеї слави в Голлівуді розміщена якраз навпроти відомого магазину "Frederick of Hollywood", що спеціалізується на продажу... спідньої білизни для жінок. 

Напевно щось у твердженнях Пеланса було. Жінки не могли просто ігнорувати такого мужнього і харизматичного чоловіка. Коли я був в гостях у нього вдома, нас зустріла доволі молода жінка, чешка за походженням. Вікова різниця між ними була значна, але Джек Пеланс тримався цілком як людина молода, енергійна і направду багато того вечора жартував.

…Якось на фестивалі російських фільмів у Голлівуді Джеку Пелансу разом із відомим і чудовим актором Дастіном Гофманом росіяни вирішили вручити почесні дипломи народних артистів Росії. Гофман прийняв нагороду, а Джек Пеланс – ні. 

Він сказав, що не має нічого спільного ані з Росією, ані з російським кіно: "Тут хтось щось наплутав. Я – українець, а не росіянин. І почуваюся на цих урочистостях дещо не в своїй тарілці. Тому ми з моїми друзями краще залишимо цю залу".

Таким міцним горішком був цей український Джек Пеланс.