«Це не НАТО, Польща чи Словаччина посилюють тиск, а Росія, яка вторглася в Україну, захоплює її території, вбиває українців та викрадає українських дітей. Тому або Україна сьогодні захистить свою незалежність, або нам доведеться втрутитися в цей конфлікт, тому що під загрозою опиняться головні цінності – основа нашої цивілізації та культури. І ми не матимемо іншого вибору, як втрутитися в конфлікт», – зазначив в інтерв’ю 18 березня посол Польщі у Франції Ян Емерік Росцішевський (Jan Emeryk Rościszewski).
Його заява досить чітка, проте в ній немає нічого надзвичайного. Країни Східної Європи підтримують боротьбу України за право на існування – суверенітет і незалежність – не лише з доброзичливості, а передусім аби захистити власну країну.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Вони роблять усе можливе, щоб уникнути жахливих наслідків поразки України.
Пхеньян передав Москві ще більше артилерії та ракетних установок
Як я зазначав раніше, якщо станеться саме так, Росія розгорне свої війська уздовж кордонів східноєвропейських країн, наблизившись на 1 000 кілометрів до Варшави, Берліна, Парижа, Брюсселя та Лондона. Російські системи ППО охоплюватимуть більшу частину Центральної Європи, а Чорне море перетвориться на внутрішнє озеро Росії. Це призведе до утворення зони постійної нестабільності на кордоні ЄС і НАТО.
До того ж, Росія отримає доступ до величезних запасів рідкісних мінералів, газу, нафти та вугілля, а також до «житниці Європи». Контролюючи український оборонно-промисловий комплекс, вона буде відновлювати свою боєздатність.
А найважливіше те, що гіпотетична перемога Росії над Україною розцінюватиметься як перемога над НАТО.
Суперечки всередині НАТО
Заява Росцішевського відповідає попередній Стратегічній концепції НАТО, згідно з якою альянс зобов’язувався зупиняти конфлікти, які загрожують безпеці та стабільності країн НАТО. Війна Росії в Україні та гібридна війна, яку вона веде в Європі, і є такою загрозою.
Ось чому я наполегливо наводив аргументи на користь того, що має на увазі посол – а саме військового втручання. Є вісім об’єктивних причин, чому це в інтересах НАТО, і чому втручання може запобігти ядерній катастрофі.
Проте в заяві польського посла йдеться також і про розбіжності всередині НАТО.
Поки США займають позицію військового невтручання, Східна Європа обговорює зворотне. Президент США Джо Байден наголосив, що країна не постачатиме Україні бойові літаки F-16, а президент Польщі Анджей Дуда оголосив про поставки Україні МіГ-29. Коли країни Східної Європи звернулися до НАТО з проханням зробити більше (згідно зі Стратегічною концепцією), в НАТО вирішили навпаки. І коли ЄС наголошує, що країни-члени Європейського Союзу – більшість з яких входять до складу НАТО – втягнуті в гібридну війну, НАТО обмежується визнанням того, що в євроатлантичному регіоні неспокійно.
Польща нарощує озброєння
Заява Росцішевського відповідає польській політиці безпеки та оборони, оскільки країна підкріплює заяви діями.
До повномасштабного вторгнення Росії в Україну Польща виділяла на оборонний бюджет 2,42% ВВП. Лише Греція та США витрачали більше. У січні прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що країна збільшить витрати на оборону до 4% ВВП.
Зараз польська армія налічує 170 000 солдатів. Так само як Німеччина, Польща планує створити «найбільшу сухопутну армію в Європі» – 300 000 чоловіків і жінок, серед яких 250 000 професійних військових і 50 000 персоналу цивільної оборони.
Минулого року Польща придбала 250 танків Abrams, поставка яких очікується наприкінці 2024 року, а в січні схвалила придбання ще 116 Abrams, які мають надійти пізніше цього року. До того ж, вона планує купити 180 південнокорейських танків K2 Black Panther і понад 800 одиниць танків модифікації K2PL, частину яких з 2026 року вироблятиме сама. Вона вже отримала першу партію танків, які в грудні придбала у Південної Кореї.
Польща також закупила чотири десятки гаубиць К9 та планує придбати ще 600, починаючи з 2024 року. Внутрішнє виробництво має розпочатися у 2026 році.
У лютому Держдепартамент США схвалив поставку Польщі 18 реактивних систем залпового вогню HIMARS і майже 500 пускових модулів разом із боєприпасами на суму до 10 млрд доларів.
У 2020 році Польща уклала угоду на придбання 32 літаків F-35 у США. Вона також планує купити 48 легких бойових винищувачів FA-50 у Південної Кореї. Перші 12 літаків мають прибути в 2023 році, ще 36 одиниць – у 2025-2028 рр.
Польща формує не тільки найсильнішу армію в Європі (після України), але й оборонно-промисловий комплекс для її забезпечення: диверсифікує постачальників, прискорює поставки та поступово позбавляється залежності від США.
Східна Європа краще знає Росію
Суть полягає в тому, що Польща розмірковує, планує та діє відповідно до найновішої Стратегічної концепції НАТО. Вона посилює боєздатність, аби – якщо буде потрібно – зробити те, на що не підуть США та НАТО: воювати разом зі Збройними силами України, щоб зупинити війну, яка загрожує безпеці та стабільності в європейському регіоні.
У цьому є сенс, адже нові члени НАТО чудово розуміють Росію, тоді як давні – ні.
За словами міністра оборони Естонії Ханно Певкура (Hanno Pevkur), НАТО несе відповідальність за надання допомоги Україні, оскільки вона бореться за вільний світ. Україна вже отримала воєнну допомогу від Естонії на суму понад 1% її ВВП – найбільшу в світі за цей період.
«Я міг би запитати, чому інші не роблять так багато, як естонці, – сказав Певкур. – Тому що ми розуміємо, що Україна боронить не тільки себе і український народ. Вони борються за вільний світ, в якому діють правила. Тому ми маємо допомагати Україні, адже знаємо, що Україна вкрай потребує цієї допомоги».
Минулого року в Мадриді в НАТО заявили, що «в євроатлантичному регіоні неспокійно». «Жорстока загарбницька війна Росії проти України порушила мир у Європі… і становить найбільшу загрозу безпеці альянсу, а також миру та стабільності в євроатлантичному регіоні», – зазначили вони.
Східна Європа діє відповідно. Україна бореться за своє право на існування. Однак 20 із 30 членів НАТО досі не виконують своїх зобов’язань витрачати 2% ВВП на оборону. Оборонна промисловість досі не виробляє все необхідне та не набрала обертів, враховуючи нинішню ситуацію.
За місяць до повномасштабного вторгнення я казав, що ймовірність ескалації посилилася через брак політичної волі на Заході – недостатньо «Черчиллів» та забагато «Чемберленів». На жаль, це досі актуально.
І поки НАТО залишається нерішучим, Сі Цзіньпін обмірковує наступний крок Китаю.
Погляди автора статті можуть не збігатися з поглядами редакції Kyiv Post.
