Хоча росіяни й не надто блискуче показали себе в Україні, Путін має проти Заходу туза в рукаві: інформаційну війну. Поки світ готується відзначати в середу Всесвітній день свободи преси, Росія використовує дискусію про свободу слова як зброю, намагаючись підірвати американську демократію. Вашингтону давно пора дати цьому відсіч. Так чи інакше, але найкращий спосіб протистояти інформаційній війні Росії – нав’язати їй нею ж так часто застосовуваний «рефлексивний контроль».
Путін розуміє, наскільки американці шанують Першу поправку, і протягом багатьох років він використовував це, щоб відвернути американців від ідеї цензури російської дезінформації. У 2017 році після того, як російський державний медіа-канал Russia Today (RT) був зареєстрований як іноземний агент, що спонукало Congressional Correspondent’s Gallery скасувати прес-акредитацію RT America у Капітолії, Кремль розпочав справжню атаку на конституційну легітимність уряду США.
Над Червоним морем «дружнім вогнем» підбили літак США
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков назвав це рішення «неправильним і таким, що викликає занепокоєння та порушує принципи свободи преси, свободи слова». Він підсумував, що цей «невдалий період в американській історії рано чи пізно завершиться відновленням демократичних свобод».
Нещодавно Кремль знову спробував поставити під сумнів конституційність уряду США. Після незаконного затримання Росією американського журналіста Евана Гершковича США обмежили в’їзд до країни деяких російських журналістів. Прес-секретар МЗС Росії Марія Захарова у своєму Telegram-каналі зазначила, що це «очевидна маніпуляція свободою слова та ущемлення прав журналістів». Міністр закордонних справ Сергій Лавров попередив, що Росія цього не пробачить.
Повторюючи Захарову, Лавров написав, що «країна, яка називає себе найсильнішою, найрозумнішою, найбільш вільною та справедливою країною, не витримала перевірки реальністю... показавши, чого насправді варті її клятвенні запевнення щодо захисту свободи слова та доступу до інформації».
Чому Росія так акцентує увагу на ймовірних порушеннях урядом США Першої поправки до Конституції? Тому що порядок денний Путіна передбачає перш за все налаштувати американців один проти одного.
Відколи Путін прийшов до влади, він постійно вів інформаційний наступ, спрямований на отримання «рефлексивного контролю» над американським суспільством. «Рефлексивний контроль» – стара радянська концепція, невідома більшості американців. Вона включає в себе спрямоване втручання в процес прийняття рішень іншою країною, поки її уряд не буде змушений вжити заходів в інтересах Росії. Згідно стратегій Міноборони Росії, інформаційна війна має вестися через «масовану психологічну маніпуляцію населенням з метою дестабілізації держави і суспільства».
Путін розуміє, що в американському суспільстві, яке і так дедалі більше поляризується, додаткове провокування поляризації – це найпростіший спосіб дестабілізувати країну. Путін бачить, наскільки дражливими є повідомлення щодо ймовірних порушень урядом Першої поправки для американської громадськості, тому він зосередив свої «рефлексивні операції» навколо цієї теми. У своїх намаганнях здобути «рефлексивний контроль» над американцями Путін зосередився на завоюванні довіри ультраправих та ультралівих прошарків Америки.
Після нещодавнього звільнення ведучого Fox News Такера Карлсона Сергій Лавров прокоментував, що «Перша поправка до Конституції Сполучених Штатів, напевно, нічого не означає на практиці... адже очевидно постраждав плюралізм поглядів в американському інформаційному просторі». Поки Карлсон в ефірі повторював тези російської пропаганди та дезінформації, Путін знав, що постійні перекручування правди таки привернуть до нього послідовників. Дійсно, наслідком звільнення Карлсона стала реалізація рожевої мрії Путіна. Тепер він хоче, щоб демократи і республіканці запекло воювали один з одним за правилами російської мілітаристської гри у «рефлексивний контроль».
США повинні і далі застосовувати запобіжні заходи, такі як заборона російських ЗМІ та санкції проти осіб, які підривають основи цифрової демократії. Однак покладатися виключно на оборонну тактику недостатньо. У Всесвітній день свободи преси США мають називати речі своїми іменами та наголошувати на тому, що США братимуть активну участь у протидії російській інформаційній війні.
Взагалі то США у минулому не раз вдавались до наступальних інформаційних операцій. Під час холодної війни ЦРУ доволі ефективно протидіяло радянському впливу через інформацію та культуру. Вашингтон має перейняти цю ефективну стратегію «рефлексивного контролю» та самому почати використовувати її проти її ж винахідників.
Замість того, щоб «продавати» росіянам американську мрію, США мають показати росіянам справжню сутність «російської мрії», підкреслюючи, що «політична велич» Росії неможлива за правління Путіна. США можуть використати такі аргументи, як провальна СВО Путіна в Україні чи тотальна корупція його режиму, щоб підживлювати не лише ліберальну, а й ультраправу опозицію Путіну в інформаційному просторі.
Інформаційні операції США також мають бути націлені на групи, яким режим Путіна завдає найбільшої шкоди. Путін посилає воювати в Україну переважно представників етнічних меншин федерації, а це означає, що загибель там солдатів армії РФ непропорційно сильно б'є саме по спільнотах етнічних меншин. У багатоетнічній Росії справжнім кошмаром для Путіна стало б значне посилення сепаратистських рухів серед етнічних меншин. США мають переконатись, що кожна нацменшина в Росії знає, як несправедливо Кремль використовує їхні демографічні та природні ресурси.
Оскільки Росія продовжує дестабілізувати такі країни чи регіони, як Молдова, Грузія, Західні Балкани, Сирія та Судан, США повинні активізувати інформаційні операції, аби повною мірою викрити Росію як ненадійного союзника. Після початку бойових дій між Вірменією та Азербайджаном у Нагірному Карабасі минулого року прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян попросив очолюваний Москвою безпековий альянс Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ) втрутитися. Але Росія нічим не допомогла Арменії.
Росія роками намагається показати, що НАТО – це «беззубий» альянс. Настав час для США змінити сценарій інформаційної війни Москви та використати цілком правдиві повідомлення в своїх інформаційних операціях. Варто показати, що насправді не НАТО, а ОДКБ є неефективним безсилим альянсом.
Російські військові стратеги Чекінов і Богданов стверджували, що «за теперішньої революції у сфері інформаційних технологій інформаційна та психологічна війна значною мірою закладають основу для перемоги». Це дуже слушне твердження: замість того, щоб продовжувати сидіти на задньому сидінні, Вашингтон має взяти кермування процесом в інформаційному просторі у власні руки.
В цю інформаційну гру можуть грати обидві сторони, і США, на відміну від Росії, мають правду на своєму боці.
Погляди, висловлені автором у цій статті, можуть не поділятись Kyiv Post.
