Попри 34 кримінальні звинувачення, колишній президент США Дональд Трамп заперечує свою провину. Ба більше, прокурор та суддя мають терпіти його нападки. В межах справи, що розглядається великим журі у штаті Джорджія, Трампа можуть звинуватити у значно серйозніших злочинах.
Після розгляду справи прокуратура Джорджії може звинуватити колишнього президента в рекеті та змові – серйозних злочинах, і якщо вину Трампа буде доведено, йому загрожує тривалий термін ув'язнення. Зараз проти нього тривають ще два кримінальні розслідування на федеральному рівні: одне стосується звинувачення у перешкоджанні здійсненню правосуддя та ймовірному шпигунстві під час розслідування секретних документів Мар-а-Лаго, інше – причетності Трампа до підбурювання до заколоту в Капітолії 6 січня 2021 року.
Хроніка війни в Україні. 22 листопада: «Боротьба триває»
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Слідство у Джорджії та федеральні розслідування, безумовно, становлять найсерйознішу правову небезпеку для Дональда Трампа, адже кожне передбачає ув’язнення, якщо його визнають винним.
Губернатор Флориди Рон ДеСантіс офіційно не оголосив, що балотуватиметься в президенти, але має це зробити в найближчі кілька тижнів. Деякі описують ДеСантіса як «Трампа з мізками». Зважаючи на нещодавні дії ДеСантіса, коли він ухвалив кілька невдалих рішень, гадаю, це не дуже влучний опис.
Обидва чоловіки – консервативні республіканці, що підтримують гасло «Зробити Америку знову великою» (Make America Great Again), широко відоме як рух MAGA. Трамп також поділяє погляди групи QAnon, що підтримує теорію змови. QAnon – організація з ультраправою ідеологією, члени якої вважають, що президентські вибори в США в 2020 році були сфальсифіковані демократами, що COVID – міжнародна змова щодо введення чіпів контролю свідомості всьому населенню планети, і що Дональд Трамп особисто обраний Богом, аби вивести Сполучені Штати з-під нечестивого контролю Джо Байдена та повернути країну до рук білих американців-християн європейського походження. І це лише деякі з їхніх переконань.
Трампа ніколи не вважали розумним, начитаним, людиною, яка цікавиться навколишнім світом або замислюється про наслідки своїх слів і дій. Навпаки, Трамп імпульсивний, недопитливий, ненавидить читати, не довіряє науці і всім, кого вважає освіченим.
У своїй промові в 2017 році Трамп фактично заявив про свою прихильність до «неосвічених». Він любить і поважає владу та гроші. Все своє життя він провів у гонитві за владою та статком, часто обходячи закон і порушуючи норми моралі та правила пристойності.
Як недопитлива людина, чиє життя зосереджене навколо власного его, грошей та спроб уникнути покарання за невдалі бізнес-угоди, не дивно, що Трамп майже не цікавиться та не знається на зовнішній політиці, дипломатії та міжнародних відносинах. Зрештою, чемність у відносинах з іншими державами не відшкодує інвестиції.
Трамп вірить у відносини лише тоді, коли є миттєва сатисфакція, бажано (для нього) з прибутком. Вивчення поточної ситуації у світі не дає йому цього, тому йому це не цікаво.
Проте він добре знає світових диктаторів і авторитарних лідерів та підтримує дружні відносини з деякими з них, зокрема пише доброзичливі послання лідеру Північної Кореї Кім Чен Ину. Але найбільше його захоплює президент Росії Володимир Путін.
В особі Путіна Трамп знайшов споріднену душу, людину, з якою він міг би взаємодіяти у різних аспектах. Для нього це лідер з рисами, які «роблять чоловіка чоловіком»: він з голим торсом їздить верхи по Сибіру, на публіці практикує бойові мистецтва, викликаючи захоплення росіянок. Путін теж крав мільярди з державної скарбниці, та йому байдуже, якщо хтось про це дізнається. Якщо дізнаються, він кине їх у в’язницю, розстріляє чи отруїть. Це людина, яку Трамп поважав, і якій довіряв більше, ніж американським спецслужбам.
3 травня в інтерв’ю британському телеведучому та колишньому політику Найджелу Фараджу (Nigel Paul Farage) Трамп заявив, що «закінчить цю війну за один день, за 24 години». Проте немає відомостей про стратегію Трампа щодо «миру» в Україні. Ймовірно, її взагалі не існує. Він нерідко робить заяви, попередньо їх не обдумавши і не маючи доказів.
На відміну від Трампа, губернатор Флориди Рон ДеСантіс – людина освічена. Він здобув освіту в двох найпрестижніших університетах Америки – Гарвардському та Єльському, отримавши диплом бакалавра в Гарварді, а пізніше закінчивши Єльську школу права. Він служив у Військово-морських силах США (JAG Corps), як представник військової юстиції був у Іраку, відвідав сумнозвісну американську військову колонію Гуантанамо на Кубі.
До обрання губернатором Флориди в 2019 році ДеСантіс був федеральним прокурором, пізніше обирався до Палаті представників від Республіканської партії. З огляду на вищесказане, можна підсумувати, що ДеСантіс має всебічний погляд на світ та багатий військовий, політичний і дипломатичний досвід. Безумовно, він має знатися на історії Радянського Союзу, зокрема спадщині країн Центральної та Східної Європи.
У Гарварді майбутній губернатор мав би, щонайменше, ознайомитися з найголовнішими подіями в історії Другої світової війни, зокрема з ідеологією нацистів та післявоєнними судовими процесами в Нюрнберзі. Як випускник Єльської школи права – однієї з найкращих юридичних шкіл у світі – ДеСантіс, напевно, вивчав контракти, угоди, міжнародне право та, принаймні поверхнево, воєнні злочини та судові процеси в Міжнародному кримінальному суді в Гаазі. Рону ДеСантісу справді пощастило здобути найкращу платну освіту.
Проте якісна освіта не захистила його від непереборного прагнення влади, долучення до ультраправих, які хочуть перетворити Флориду, а згодом і Америку, на авторитарну державу.
Трампа та ДеСантіса об’єднує найважливіша і, безумовно, найнебезпечніша риса з усіх: їхнє захоплення Росією і Путіним та зверхнє ставлення до Зеленського і України. Трамп не раз заявляв, що вторгнення Путіна в Україну було «геніальним та розумним кроком».
Обіймаючи посаду президента, в 2018 році Трамп погрожував вивести США з НАТО через те, що деякі члени альянсу недостатньо витрачають на оборону. Такий крок фактично знищив би НАТО і зробив Європу вразливою для російської агресії, чого Путін безуспішно прагнув протягом багатьох років. У 2022 році Трамп повідомив, що не виконуватиме умови Статті 5 договору НАТО щодо колективної оборони, якщо ці країни негайно не збільшать витрати на оборону.
Попри те, що 22 березня ДеСантіс поспішно та нещиро спростував образливу для України, але передбачену заяву в інтерв’ю 13 березня 2023 року про «російсько-українську територіальну суперечку», в разі обрання президентом у листопаді 2024 року він продовжуватиме підтримку руху MAGA та зі своїми колегами-республіканцями намагатиметься чимшвидше припинити будь-яку військову підтримку України.
Думаю, що в разі обрання президент ДеСантіс, як і Трамп, значно зменшить обсяг військової та іншої допомоги Україні. Такі дії він може подати американцям як дотримання політики «Америка понад усе», і його не обходить допомога молодим демократіям, таким як Україна, під час їхньої боротьби проти російського імперіалізму – боротьби за виживання. Та хіба можна довіряти американському президенту, який оголосив війну Міккі Маусу?
Мені дуже прикро (і соромно) це казати, але якщо 20 січня 2025 року хтось із цих двох складе присягу як президент Сполучених Штатів, жити в Україні стане навіть важче, ніж зараз. Молюся, щоб цього не сталося.
