Попри величезну зацікавленість бізнесу у відбудові та розвитку України, багато західних компаній продовжують підривати зусилля Києва, роблячи внески у кремлівський бюджет війни. Ця триваюча співучасть корпорацій у спонсоруванні війни має бути припинена, якщо ми хочемо, щоб відновлення України відбулося найближчим часом.
Почуваючись покинутими та наляканими на даху свого затопленого будинку, рідні брат і сестра Максим і Маша разом із заплаканою матір’ю були серед тисяч українців, які перебували тоді на постраждалій Херсонщині. Руйнування дамби Нової Каховки спричинило низку катастроф із довгостроковою шкодою для навколишнього середовища, наслідки якої повною мірою ще складно усвідомити. Сім’ю Максима і Маші дивом вдалося виявити військовим безпілотником, і врешті-решт їх врятувати українські збройні сили. Але після цієї техногенної гуманітарної катастрофи такі щасливі історії були рідкістю.
Запорізька АЕС укотре опинилася на межі блекауту
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Терористичний акт, нещодавно скоєний Росією на дамбі в Новій Каховці, в поєднанні з понад 90 тисячами воєнних злочинів беззаперечно доводять, що жодна відбудова України не може бути успішною, якщо Росія повністю не буде позбавлена ресурсів для продовження своєї безглуздої війни. Ми не можемо вести змістовну розмову про відновлення чи реконструкцію, якщо міжнародні компанії, які продовжують наповнювати військову скриню Росії, не припинять співпрацювати з цією країною та вести бізнес в ній.
На початку російського вторгнення в Україну в 2022 році деякі західні компанії швидко, без зайвих зволікань вийшли з російського ринку, ставлячи цінності вище прибутку. Проте більшість західних компаній, зокрема австрійський Raiffeisen Bank, німецький Metro AG і французький Auchant, залишилися. За даними Київської школи економіки (KSE), з 1361 західної компанії з філією в РФ після початку повномасштабного вторгнення повністю вийшли з російського ринку лише 241 (17%). 1844 проаналізовані KSE компанії і після початку війни продовжували вести в Росії «звичайний бізнес». Крім того, у 2022 році компанії, що залишились на російському ринку, отримали 136 мільярдів доларів прибутків, таким чином своїми податками суттєво поповнивши бюджет війни Кремля.
Можливо, навіть більш приголомшливими, ніж ці цифри, є аргументи, які використовує керівництво західних транснаціональних корпорацій, аби виправдати свою подальшу присутність у Росії. Коаліція B4Ukraine, засновницею якої я є, співпрацює з багатьма підприємствами з початку повномасштабного вторгнення. Найбільш часто згадувана причина, чому компанія продовжує «звичайний бізнес» в РФ, стосується надання росіянам так званих «товарів першої необхідності». Такі лицемірні аргументи на своє виправдання надають, наприклад, американська Mondelez International, британський конгломерат Unilever та швейцарська транснаціональна компанія Nestle. Враховуючи властивості їхньої продукції та збільшені останнім часом прибутки, отримані в Росії, вдаватись до таких відмовок в той час, коли Росія тероризує мирне населення України майже щодня, є верхом цинізму.
Наразі є абсолютно зрозумілим, що всі західні компанії, які не покинули російський ринок після анексії Криму та окупації Донбасу, а тим більш ті, які свідомо вирішили залишитися там навіть після повномасштабного вторгнення в Україну, є співучасниками воєнних злочинів Росії та її злочинів проти людства. Ці західні компанії є тихими спонсорами цієї несправедливої загарбницької війни. Тому будь-яка змістовна розмова про відновлення та реконструкцію України повинна починатися з відвертого висвітлення проблеми співучасті корпорацій у війні.
Справжнє відновлення України може відбутися лише тоді, коли міжнародний бізнес усвідомить, що це не просто російсько-українська війна, а війна Росії проти заснованого на правилах міжнародного порядку, миру та стабільності, якими західний бізнес багато років з великою вигодою для себе користувався, і які Росія в даний час злочинно підриває. Крім того, будь-які змістовні розмови щодо відновлення України повинні зосереджуватися перш за все на відновленні людського капіталу України, а також на заходах із «зеленої реконструкції», яка передбачає протидію кліматичним змінам та використання екологічно чистої енергії. В цьому плані міжнародні компанії можуть відігравати надзвичайно важливу роль. Але наші дії та наші цінності повинні узгоджуватися.
Зараз Україна надає ексклюзивні послуги вільному світові, протидіючи зловмисному «ядерному» сусідові, який є загрозою і для самої України, і для решти демократичного світу. Українці, які наразі жертвують своїм життям, хочуть мати справу з міжнародним бізнесом, який готовий пожертвувати часткою своїх прибутків. Ми хочемо мати справу не з тими, хто наживається на війні, а з тими, хто розуміє, що на кону зараз стоять не лише прибутки. Це і є змістом нового розуміння корпоративної соціальної відповідальності (КСВ). В Україні ваша відданість КСВ вимірюється вашою готовністю відмовитися від частини свого прибутку і тим самим позбавити російську воєнну машину можливості вбивати, ґвалтувати та чинити екоцид.
Повінь, яка стала результатом російської терористичної атаки на півдні України, підриває репутацію компаній, які все ще ведуть бізнес з Росією та в Росії. Західні підприємства несуть серйозну відповідальність на тих територіях, де вони працюють, особливо в зонах конфліктів. Компанії більше не можуть дозволити собі перебувати по обидві сторони одного паркану. Або ви берете участь в заходах з реконструкції та відновлення України, або продовжуєте підтримувати знищення її матеріального та людського капіталу, поповнюючи воєнний бюджет Кремля.
Наталія Попович є засновницею та президенткою One Philosophy та співзасновницею та членкинею Керівного комітету B4Ukraine.
Погляди, висловлені авторкою в статті, можуть не поділятись Kyiv Post.
