8 червня на сайті Російської православної церкви (РПЦ) з’явилась інформація, що Росія передала Угорщині українських військовополонених "у рамках міжцерковного співробітництва".
В повідомленні РПЦ також говориться, що це було зроблено на прохання угорської сторони. Було наголошено на тому, що українські військовополонені саме «закарпатського походження».
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
В Угорщині не одразу прокоментували цю інформацію. Лише 9 червня віцепрем'єр-міністр Угорщини Жолт Шем’єн підтвердив угорському виданню ATV, що РПЦ передала їм 11 полонених. Також він розказав, що координував звільнення полонених. «Це мій людський і патріотичний обов'язок», - зауважив Шем’єн.
Деталі він відмовився розкрити, лише додав, що звільнені тепер зобов’язані РПЦ «своєю свободою». Як військовополонені отримали свободу в обхід міжнародного права та України, розбирався Kyiv Post.
Надсекретне звільнення
У той же день, 9 червня, Міністерство закордонних справ України уточнили, що український уряд не був офіційно проінформований про звільнення українців з російського полону. І українська сторона жодним чином не була залучена до цього процесу. І про передачу 11 полонених Угорщині в МЗС дізнались вже після заяв Шем’єна.
«Ще до того, як інформація про звільнення стала набула публічного розголосу, Україна різними каналами зверталась до угорської сторони з приводу перевірки і підтвердження цієї інформації. Проте отримувала неодноразове заперечення щодо підготовки подібної акції», - розповідає Kyiv Post представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Андрій Юсов.
Жолт Шем’єн (зліва) і Віктор Орбан. Фото: Vörös Szilßrd
У Міністерстві оборони Росії про повернення полонених також не повідомлялось.
Україна звернулась до угорського уряду з проханням надати детальну інформацію про своїх звільнених громадян. Та міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що їхня влада не мала жодного відношення до звільнення полонених. В українському МЗС Kyiv Post сказали, що в це важко повірити.
За словами Сійярто, повернення військовополонених відбулось за посередництва Угорської благодійної служби Мальтійського Ордену та РПЦ.
«Ці 11 людей можуть вільно пересуватися Угорщиною, можуть робити те, що вважають за потрібне, можуть контактувати з ким хочуть», - додав Сійярто.
Але в українському МЗС спростували це. 20 червня спікер МЗС Олег Ніколенко написав у Facebook, що угорці не надають доступ до звільнених з російського полону ані дипломатам, ані представникам Координаційного штабу з питань поводження із військовополоненими.
«Фактично вони утримуються в ізоляції, не мають доступу до відкритих джерел інформації, їхнє спілкування з рідними відбувається в присутності третіх осіб, їм відмовляють у встановленні контакту із посольством України», - повідомив Ніколенко.
Хто ці 11 військовополонених?
За попередньою інформацією, з полону звільнено закарпатських угорців, які брали участь у військових діях проти Росії. Де саме вони були взяті в полоні, не уточнюється. Тому в української сторони мінімум інформації про цих людей.
Чи звільнено було саме 11 військовополонених, чи всі вони із Закарпаття, Kyiv Post не змогли прокоментувати ні в МЗС, ні в Координаційному штабі. Там говорять, що навіть Червоному Хресту не надали усієї інформації. Юсов лише додав, що деякі родичі полонених знали про повернення і були в контакті з українськими дипломатами.
Фото: Служба безпеки України
Також ці військові можуть мати громадянство як України, так і Угорщини. Хоча за українським законодавством це заборонено.
Відкритим залишається питання, як саме військові були доправлені з Росії до Угорщини. Адже вони мали пройти Шенгенську зону. В коментарі Kyiv Post Юсов сказав, що Україна має попередньо інформацію про пересування військових: «Але оскільки вона отримана не від офіційних сторін, не від Червоного Хреста, не від держави Угорщина, то наразі ми її не будемо коментувати, а дочекаємось офіційних повідомлень».
Що ця історія дає Угорщині?
Дмитро Тужанський, директор Інституту центральноєвропейської стратегії, звертає увагу на мовчання Орбана. Лідер Угорщини з часу повернення полонених жодного разу не прокоментував це. Попри заяви представників його уряду, що їм не було про це відомо, експерт не вірить, що ця операція дійсно проводилась без погодження Орбана. Особливо, якщо з полону були дійсно звільнені військові угорської національності.
Згідно з Конституцією держави, угорський уряд зобов’язаний захищати етнічних угорців незалежно від того, де вони проживають і чи мають угорське громадянство. Тому повернення «закарпатських угорців» могло б стати гарним приводом для політичного піару всередині країні. Але влада цей шанс не використала.
«Угорська влада робить все можливе, щоб відсторонитися від цієї історії. Вони наполягають, що, мовляв, угорська держава була не причетна до цієї справи, і це взагалі міжрелігійний діалог», - говорить Тужанський в коментарі Kyiv Post.
Віктор Орбан та Володимир Путін. Фото: AFP via Getty Images
Але наявність подібного діалогу між Будапештом та Москвою не додасть плюсів Орбану та його команді, який неодноразово виступав із підтримкою Росії та проти санкцій щодо неї. До того ж такі дії Угорщини можуть остаточно зруйнувати дипломатичні відносини з Україною, чого намагається досягнути російська влада. Від того, як завершиться ця історія, залежить майбутня співпраця між Будапештом та Києвом. Наразі в України велика недовіра до сусідів. Також ця історія може негативно вплинути і на відносини Угорщини з Європейським союзом та НАТО.
Поки Угорщина вдає, що вона отримала 11 звільнених не як військовополонених, а як біженців чи осіб без громадянства. Так уряд намагається юридично себе захистити від можливих наслідків.
«Якщо нас угорська сторона не обманює, то їм Росія просто передала фактично громадян Угорщини. Офіційні особи угорського уряду сказали, що частина цих військовополонених мають угорське громадянство. Тобто угорська держава вдає, що вона не знає, що це військовополонені, що Росія веде війну проти України, що ці люди були мобілізовані в армію, потрапили в полон з лінії фронту», - пояснює Тужанський.
Саме тому і російська, і угорська сторона акцентують увагу на приналежності військовополонених до Закарпаття. Таким чином російська пропаганда намагається вкотре втягнути Київ та Будапешт у конфлікт щодо українського Закарпаття, яке межує з Угорщиною. За переписом населення в 2001 р. на Закарпатті проживало 150 тис. етнічних угорців (до 15% від усього населення в регіоні), Зараз ця цифра може бути набагато меншою.
Але Росія користується цим для розпалювання нових конфліктів між Україною та Угорщиною. Москва навіть намагається створити уявлення, що Угорщина може ввести війська на Закарпаття. Тужанський розповів, що за результатами їхнього спільного з фондом Демократичні ініціативи соцопитуванням станом на серпень 2022 р. близько 40% українців вірили в те, що Будапешт може розпочати військові дії проти України.
«Цей страх - прямий наслідок російської пропаганди, а також дуже поганих відносин між Києвом і Будапештом, які зіпсувались з 2016-2017 рр.», - вважає експерт.
Та він заспокоює, що ні етнічні угорці на Закарпатті, ні українці не ведуться на провокації російських спецслужб. Бо всі розуміють, для чого це робиться.
Що буде далі?
Через доволі нечіткі заяви угорців, цією історію зацікавився Європейський союз. 19 червня провідний прессекретар Єврокомісії із закордонних справ та політики безпеки Петер Стано заявив, що Угорщина повинна пояснити свою участь у звільненні українських військовополонених.
Пояснення поки не надійшло, але це прискорило повернення військових. Вже ввечері 20 червня посольству України в Будапешті вдалося вивезти з Угорщини трьох військовополонених.
Kyiv Post звернулось до МЗС за коментарем стосовно подальшої долі тих полонених, які ще залишаються на території Угорщини. Там відмовились спілкуватись, зазначивши, що «ситуація дуже чутлива».
Тепер цю історію обговорюють в Парламентський асамблеї Ради Європи. Звільнення військовополонених в обхід міжнародного права спричинило гучний міжнародний скандал.
Прапори Угорщини та Євросоюзу. Фото: Reuters
Угорська сторона продовжує відхрещуватися від участі в повернені полонених. Держава, яка є членом ЄС та НАТО, продовжує відкрито демонструвати свою проросійську позицію, підтримуючи особисті контакти з агресором та закликаючи зняти санкції з РФ.
Такими своїми діями Будапешт змушує країни Заходу вкотре замислитись, чи потрібен їм союзник, який дозволяє Росії використовувати себе як інструмент антиукраїнського впливу та підриває довіру до західних демократичних інституцій.
