29 жовтня сотні антисемітськи налаштованих заколотників увірвалися в аеропорт Махачкали в республіці Дагестан, розташованій на узбережжі Каспійського моря, в пошуках літака, що прибув з Ізраїлю. Перш ніж поліції вдалося відновити порядок в аеропорту, щонайменше 20 людей були поранені. Агресивний натовп із палестинськими прапорами вигукував антисемітські лозунги, нападав на пасажирів і вимагав показати паспорти, вишукуючи ізраїльтян чи просто євреїв.
Події в Махачкалі викликали бурхливу реакцію у світі, окремі особи та уряди різко засудили сплеск антисемітизму в Росії. Після придушення атаки на аеропорт було затримано близько 80 заколотників.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Однак реакція Кремля не демонструє ні засудження режимом нападу, ні того, що він солідарний з російськими євреями. Дійсно, подальші дії Росії свідчать про те, що Кремль обрав стратегію, яка полягає в намаганні скористатися трагедією, яку він же й допустив, а потім зіграти роль безневинної жертви.
І грати роль жертви Москва почала дуже завзято. Після придушення безладу в Махачкалі Кремль не лише заперечив будь-яку свою відповідальність за інцидент, але й майже одразу звинуватив Захід та Україну у веденні інформаційної війни проти Росії.
Висуваючи ці звинувачення, Росія прагне досягти відразу кількох цілей. Ключова мета – очорнити Україну та зобразити її антиізраїльською, антисемітською нацистською державою. Цей наратив спрямований перш за все на внутрішню аудиторію. Президент Росії Володимир Путін знову прагне звинуватити Захід у створенні нестабільності всередині Росії та розпалюванні сепаратистських рухів.
Губернатор Дагестану, наприклад, заявив, що західні держави використовували Telegram-канали для координації атаки на аеропорт. Прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков додав, що це стало «результатом зовнішнього інформаційного впливу». Прес-секретарка МЗС Росії Марія Захарова звинуватила Київ у «прямій і ключовій ролі» у підготовці «провокації».
Російські ЗМІ, зокрема RT, одразу спробували покласти провину на російський Telegram-канал «Утро Дагестан», який, як вони стверджували, пов’язаний з українським урядом та Іллею Пономарьовим, колишнім російським депутатом, який переїхав до України в 2016 році. Після подій в Махачкалі канал був заблокований Telegram.
Путін не упустив нагоди назвати події в Махачкалі інспірованими «..через соціальні мережі, не в останню чергу з території України, руками агентів західних спецслужб».
Однак Путін помиляється.
США негайно спростували ці звинувачення Москви. На брифінгу в Білому домі речник Ради національної безпеки США Джон Кірбі сказав: «Класична російська риторика – коли у вашій країні щось йде погано, ви звинувачуєте когось іншого».
Це був добрий перший крок, але простого заперечення того, що США буцімто відповідальні за безлади в Дагестані, недостатньо. Замість цього Захід має провести власні інформаційні операції, тобто розповісти правду про дискримінаційне ставлення Путіна та його спільників до представників етнічних меншин Росії, зокрема про те, як влада РФ використовує їх як гарматне м’ясо на передовій в Україні.
Іронія фальшивих заяв Росії
Інцидент у Махачкалі також є слушною нагодою нагадати світові про вкорінений російський антисемітизм. Хоча Кремль стверджує, що він начебто «денацифікує» Україну і що українським урядом керують нацисти, саме Кремль підтримує антисемітизм усередині Росії.
Росія сама по собі етнічно різноманітна, і Путін дуже боїться сепаратистських рухів усередині країни. Він пам’ятає про розпад Радянського Союзу і вважає, що Захід хоче «завдати стратегічної поразки Росії», «розчленувавши» РФ за «югославським сценарієм», тобто розділивши Росію на окремі невеличкі держави.
Голова Служби зовнішньої розвідки Росії Сергій Наришкін заявив, що Захід підтримує «сепаратистські терористичні структури, які закликають до підриву державного ладу Росії та порушення її територіальної цілісності».
Однак саме Путін наразі породжує глибоке невдоволення в етнічних регіонах РФ, оскільки Кремль спрямовує свої хвилі мобілізації перш за все на етнічні меншини Росії.
Вторгнення Росії в Україну виявилося набагато дорожчим, ніж очікувала Москва. Триваюча війна дійсно може підсилювати сепаратисьтські настрої в окремих групах етнічних меншин. Бажання цих груп відокремитися від імперського центру лише посилюватиметься, оскільки труднощі в Росії зростатимуть через сукупний тиск війни та економічного спаду, викликаного санкціями.
Попри заяви Путіна про те, що погром в аеропорту Махачкали став результатом західних інформаційно-психологічних операцій, Захід насправді не воліє використовувати інформаційні операції наступально після закінчення холодної війни.
Але постійно оголошувані Путіним звинувачення в бік Заходу у проведенні ним інформаційних операцій в Росії насправді мають стати джерелом натхнення для західних держав. Можливо, вже настав час Заходу вдатися до ефективних інформаційних операції, тобто почати нарешті поширювати правду серед моря російської брехні.
Погляди, висловлені авторами у статті, можуть не поділятись Kyiv Post.
