Російська пропаганда, яка демонізує Україну, намагаючись представити її у світі як країну, де віряни зазнають переслідувань, викликає відгук в серцях багатьох консервативних християн у США, і низка чинників посилює гучність цієї давно знайомої мелодії.
Зусилля України виявити та знешкодити тих священнослужителів Української Православної Церкви Московського Патріархату (УПЦ МП), які співпрацюють із агресором, були розцінені Росією та її прихильниками за кордоном як релігійні переслідування, спрямовані власне проти християн.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
«ПРАВДА… Україна не є справжньою демократією (і) переслідує християн», – заявив кандидат у президенти США від Республіканської партії Вівек Рамасвамі в дописі від 5 грудня 2023 року на X (раніше Twitter).
Кількома тижнями раніше одіозний американський телеведучий Такер Карлсон опублікував відеоінтерв’ю з адвокатом Робертом Амстердамом, представником так званого «Союзу православних журналістів», який стверджував, що український уряд наразі свавільно переслідує УПЦ МП, наводячи як приклад таких, на його думку, «релігійних гонінь» арешти кількох священиків, звинувачених у активній підтримці Росії в її агресивній війни проти України.
Українська церква може отримати статус Патріархату завдяки двом параметрам
Попри наявність переконливих доказів того, що насправді це Росія жорстоко переслідує християн в Україні – викрадає, катує та вбиває священнослужителів, забороняє «несанкціоновану» релігійну діяльність і руйнує церкви (зокрема й приналежні до УПЦ МП) – чимало християн у США, особливо консервативних поглядів, співають під дудку Росії (чи принаймні їй підспівують).
І підспівують добре відому мелодію, пояснили Kyiv Post експерти-релігієзнавці.
«Уявлення про християн як про переслідуваних є одним із найбільш хвилюючих питань для євангелістів у всьому світі, навколо нього справді багато в чому побудована євангелістська ідентичність, принаймні, деякі дуже важливі її компоненти», – пояснила Мелані МакАлістер, професорка американістики та міжнародних відносин Університету Джорджа Вашингтона у Вашингтоні, округ Колумбія.
МакАлістер, яка у 2018 році опублікувала свою книгу «Царство Боже не має кордонів: глобальна історія американських євангелістів», розповіла Kyiv Post, що євангельські християни США дедалі більше дізнаються про своїх одновірців по всьому світові, особливо в тих країнах, де християни становлять меншість. – «вони починають тісніше співпрацювати з цими людьми, і потім сприймають історії їхніх переслідувань як свої».
Як наслідок, «поняття глобальної війни проти християн» було «дуже потужним, навіть домінуючим наративом серед американських євангелістів протягом останніх, я б сказала, 20 років», – говорить Мак-Алістер.
Понад 360 мільйонів християн, або кожен сьомий, зазнають переслідувань сильного чи надзвичайного рівня, згідно зі звітом World Watch за 2023 рік Open Doors International, глобальної групи, яка опікується захистом прав переслідуваних християн. 50 країн зверху списку у цьому звіті за 2023 рік – це переважно країни Африки та Азії. США до переліку країн, де християни зазнають гонінь за релігійною ознакою, передбачувано не потрапили.
Але чимало консервативно налаштованих християн у США, як протестантів, так і католиків, стверджують, що головна битва наразі ведеться на внутрішньому фронті, особливо з огляду на те, що останнім часом релігійні переконання та практика втрачають свою популярність серед представників сучасного покоління американців. Якщо ця тенденція збережеться, за даними дослідницького центру Pew, за кілька десятиліть християни становитимуть менше половини населення США.
Цей занепад релігійності в американському суспільстві, що стає все більш світським, може посилити те, що Елізабет Кастеллі назвала сучасним «комплексом переслідування християн» у США – занепокоєння, яке спритно використовує (серед багатьох інших) Дональд Трамп, який неодноразово називав себе одночасно політичним мучеником та месією.
Переслідування за релігійною ознакою становлять «давню спадщину» й міцно асоціюються з християнською ідентичністю, адже християнство «засноване на архетипі релігійно-політичного переслідування, страти Ісуса римлянами», зазначає Кастеллі, професорка релігії в Барнард-коледжі Колумбійського університету в Нью-Йорку у своїй статті 2007 року.
Напади 11 вересня, здійснені ісламськими терористами, сприяли активізації політичної діяльності християн Америки, які прагнуть протистояти передбачуваним загрозам їхній релігійній свободі, написала вона.
Проте Кастеллі зауважила, що задовго до цих атак християнський наратив мученика нерідко переплітався у США з ідентичністю окремих політиків – із тим, що історик Річард Гофстадтер ще у 1964 році описав як «параноїдальний стиль в американській політиці», невід’ємною ознакою якого є «підігріті перебільшення, підозрілість і конспірологічна фантазія».
Представники руху «Війна з християнами» намагались переформулювати «демократичні дебати щодо соціальної політики як акти релігійної нетерпимості та переслідування самі по собі», – писала Кастеллі.
Використання Володимиром Путіним християнства та так званих традиційних сімейних цінностей для виправдання як війни проти України, так і внутрішніх репресій грає контрапунктом у цій темі – і викликає відлуння «культурного авторитету», яким християни США користувалися на початку існування пострадянської Росії, сказала Бетані Мортон, професорка історії Дартмутського коледжу в Ганновері, штат Нью-Гемпшир, і авторка книги з назвою «Slouching Towards Moscow: American Conservators and the Romance of Russia», яка невдовзі має бути опублікована.
Багато євангелістів досі пам’ятають, як «лише кілька років тому атеїстична імперія» «запрошувала їх» для євангелізації росіян і проголошувала, що «суспільне життя має бути християнським, бізнес має бути християнським, освіта має бути християнською», розповіла Мортон Kyiv Post. «Це був дуже хвилюючий момент».
Вона також вказала на «давню» надію християн-протестантів США, яка бере початок з 19-го століття, навернути росіян до свого релігійного вчення.
«Тут було широке місіонерське поле з усіма цими людьми, які номінально були християнами, тобто були російськими православними, але, очевидно, вони все ще чекали справжнього досвіду навернення та зв’язку з Біблією», – говорить Мортон. «Росія мала стати цим неймовірно плодючим полем для місіонерів».
Місіонерський порив у напрямку Росії також був «до певної міри расовим, тому що Росія була величезною скарбницею «білих» душ, які могли в будь-який момент масово навернутися», – зазначає вона.
У той же час російське православ'я має певну містичну привабливість для деяких християн у США, які вважають його «чистою, патріархальною» вірою, яка «начебто пройшла непорушна від Старого Завіту та перших років християнства», – додає Мортон.
«Це доволі мізерне явище, але серед християнських націоналістів у США існує стійка тенденція до захоплення і певною мірою навернення до російського православ’я», – зазначає вона, додавши, що ця тенденція «добре відома серед православних віруючих» у США.
У деяких православних семінаріях, за її словами, «існують подібні неофіційні осередки... людей, які навчаються для подальшого висвячення і які схиляються до свого роду християнського націоналізму, дуже расового» як своєрідного бачення національної ідентичності мешканців США.
Оскільки допомога США Україні наразі перебуває під загрозою через партійну політику, особливо з наближенням суперечливих президентських виборів, Росія, ймовірно, продовжуватиме використовувати наратив переслідувань християн серед віруючих у США, у той час як реальні жертви найгірших форм переслідувань християн по всьому світові і, зокрема, в Україні, продовжують страждати.
Погляди, висловлені авторкою в цій статті, можуть не поділятись Київ Пост.
