У ранні роки мого зростання Голлівуд, телебачення, іграшкова зброя та войовничі ігри приваблювали мене та привчили до сприйняття насильства. Хороші хлопці завжди бились проти поганих. Мій батько воював у Другій світовій і Корейській війнах, а мій брат – у В’єтнамській війні. Пізніше під час навчання в школі мені розповіли про безліч інших воєн по всьому світу.
Найбільше зачепила мене і пробудила в мені нові почуття громадянська війна в Руанді між групами хуту і тутсі. Боротьба за владу призвела там до геноциду. Хуту вбили тисячі тутсі на берегах річки Кагера.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Переглядаючи телевізійну кінохроніку 1994 року, я втратив лік тілам загиблих, оскільки течія стрімко несла тіла через пороги річки. Перш ніж затонути, тіла накопичувались у жахаючій кількості, і це створювало сильний ефект. Сцени роздутих тулубів і розчепірених кінцівок нестерпно пекли мій розум.
Я був розбитий всім цим. Як люди могли колективно і настільки зневажливо вбивати інших людей? Я запитав, а відповів мені Лев Толстой: “Що таке війна? Це неприкритий і злочинний бізнес масового вбивства!”
Що нам робити з нинішньою російсько-українською війною?
Через триваюче вторгнення Росії в Україну та анексію територій дорогоцінні невинні життя потрапляють у жорна жорстокої війни. Ніщо з того, що я тут пишу, саме по собі не може змінити ситуацію і врятувати їх. Ми повинні покладатися на політичних лідерів і дипломатів, які снують наче бджілки, намагаючись запобігти воєнним діям та ескалації конфлікту. І вони не повинні чіплятись за застарілі та віджилі ідеї. Вони не повинні бути егоїстами, не повинні бути лінивими чи погоджуватись із зарозумілістю владних верхівок.
Незалежно від того, чи йдуть переговори за столом перемовин на півночі чи на півдні, на сході чи на заході, нехай ці переговори будуть! Нехай нас не обманюють, оскільки нам добре відомо, що деякі люди нерозумні. Не обманюймося – гроші часто призводять до воєн багатих проти бідних і міжусобної бійні.
Чи є спосіб позбавитись від загрози війни? Як сказав Цицерон, нам, можливо, варто розуміти, що несправедливий мир кращий, ніж справедлива війна.
Коли вже нарешті ми припинимо вчитися війні? Коли нарешті нації перестануть гратися епітетами війни? Коли теперішні «зброєносці» звільняться і заспівають «прощай, зброє»?
Коли і як почалися війни? Ніхто достеменно не знає. Однак до 5000 р. до н. війна стала ендемічною залежністю людства. Людство не змінювалось і не призупиняло торгівлю війною понад 7000 років. І сьогодні через некомпетентність божевільних та недалекоглядність активістів гонки озброєнь в цьому взаємопов’язаному світі ядерна бомба, якщо буде використана, справді може покінчити з усіма нами.
Один колишній історик Колумбійського університету заявив: «Жодна міжнародна вісімнадцята поправка не допоможе позбутися війни чи знарядь війни, доки цивілізація не знайде спосіб подолати те, до чого війна призвела в минулому. Проста заборона війни не позбавить нас від неї».
Коли я читаю Статут Організації Об’єднаних Націй, у мене викликає подив та навіть збентеження те, що деякі держави-члени ООН не зобов’язані дотримуватися міжнародного миру та заходів безпеки. Людський закон або сила, або їх поєднання можуть знадобитися, щоб спонукати нації виконувати підписані ними угоди.
На жаль, я приходжу до висновку, що в історії людства бували часи, коли вбивати було необхідним і морально правильним, щоб запобігти ще більшому вбивству. Може бути іноді надлишок толерантності та вседозволеності.
Наразі українці повинні стати проти ворога і прийняти війну за все, що вони мають і чим вони є!
Вільям Р. Джонс ([email protected]) є автором повісті «Beyond Harvard» і зараз викладає англійську як другу мову.
Погляди, висловлені в статті, належать автору і не обов’язково збігаються з поглядами Kyiv Post.
Оригінал англійською тут
