Останні 30 років історії, до початку російської війни проти України та демократичного світу, цілком можна назвати «Золотим віком» людства. Десятиліття процвітання, комфорту та прогресу на тлі відсутності глобальних воєн. Розвиток вільної торгівлі, підприємництва, промисловості, інвестиційного та інформаційного ринків, зростання добробуту домогосподарств у загальносвітовому масштабі досягли такого рівня, про який півстоліття тому можна було лише мріяти.
Все це відбулося лише завдяки перемозі демократичного світу, очолюваного США, над тоталітарним блоком «Варшавського договору» під керівництвом СРСР у «холодній війні». Завдяки цій перемозі були зняті торгові бар’єри, а світ перестав бути монопольно розділеним між двома антагоністичними центрами впливу. Відкрилися безпрецедентні можливості для безперешкодного руху капіталу, товарів та робочої сили, що посприяло швидкому зростанню світової економіки та гармонійного розвитку суспільства.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Зараз усі ці досягнення ставляться під сумнів автократичними режимами Росії, Китаю і навіть Ірану. Ультиматум, який висунув московський диктатор Володимир Путін цивілізованому світу наприкінці 2021 року, та оголошення їм війни по суті є спробою переглянути результати «холодної війни» та повернути світ у 80-ті роки минулого століття. Російський фюрер зі своїми союзниками хоче нівелювати всі світові здобутки останніх десятиліть і занурити планету в цивілізаційну кризу.
Західний світ вирішив, що він виграв у «холодній війні», зруйнувавши «імперію зла» СРСР, але, як виявилося, він не довів справу до кінця. Тепер «радянсько-російська імперія», що відродилася, за мовчазної підтримки Китаю, знову намагається відкинути світ на десятиліття в минуле, відновити «залізну завісу» і порушити принципи глобальної безпеки і вільної торгівлі. Авторитарні режими Сходу намагаються повернути світ назад у минуле – до епохи імперій, «холодної війни», біполярного світопорядку та монопольного права приймати рішення у столицях глобальних зон впливу.
Основними вигодонабувачами від перемоги в «холодній війні» у 90-ті роки були США та їхні західні союзники. Вони ж можуть стати країнами, що відчують гіркий смак поразки, якщо не дадуть відсіч божевільним диктаторам. Якщо авторитарні режими відчують свою силу і безкарність, можливість успішно шантажувати західний світ і впливати на прийняття рішень демократичними урядами, світ знову порине в безодню безумства. Шантаж військовими погрозами, ядерним арсеналом, цінами на продовольство та іншу сировину лише наростатиме.
Наївно вважати, що ці тектонічні зрушення в геополітиці не торкнуться пересічних людей. Якщо принципи конкуренції в глобальній економіці та система безпеки впадуть, то саме по звичайним громадянам буде завдано основного нищівного удару. Перемога автократії ознаменує падіння доходів населення США та інших демократичних країн, інфляцію, різке підвищення комунальних тарифів. Падіння рівня життя можна буде порівняти з наслідками Великої депресії 30-х років минулого століття. У порівнянні з цим нинішні економічні труднощі здаватимуться епохою стабільності.
Звичний нам світ добробуту впаде разом із поразкою демократій у цій війні. США втратять статус великої держави, якщо мовчки проковтнуть повернення до часів «холодної війни» і погодяться перекреслити результати 1991 року. Нагадаю, до чого привела Європу згода на перегляд нацистським фюрером Адольфом Гітлером підсумків Великої війни та Версальського договору. До ганьби, а згодом ще більш руйнівної війни.
З іншого боку, перемога демократії відкриває перед США та західними країнами нові, небачені досі можливості у сфері торгівлі та дипломатії. Програш «російської імперії» та її розпад на низку незалежних держав дає західному світу замість одного агресивного монополіста на своїх кордонах багато конкуруючих між собою надійних партнерів-постачальників енергоносіїв та нові ринки загальним обсягом близько 200 млн споживачів. Перемога дасть західному світу унікальний доступ до природних багатств колоній «російської імперії», які зараз хижо та монопольно споживає Китай.
Ця війна у будь-якому разі може закінчиться лише остаточним розпадом «російської імперії». Існує лише одна можлива альтернатива – або на її руїнах сформуються нові незалежні держави, які включаться до систем світової торгівлі та безпеки на вже існуючих принципах, або Росія фактично буде поглинена Китаєм, а її ресурси підживлюватимуть його експансію.
США мають завершити те, що відклали 1991 року, недорозваливши СРСР. Основний аргумент противників розвалу Росії про те, що розвал може призвести до безконтрольного поширення російської ядерної зброї, не витримує критики. Навпаки, територія теперішньої «імперії зла» зможе набути реального без’ядерного статусу, а ядерний потенціал колишнього СРСР нарешті буде знищений і перестане загрожувати світу.
Ключовим моментом визнання незалежності нових держав на території Росії має стати передача ядерної зброї під контроль міжнародного співтовариства в обмін на гарантії безпеки. Влада новостворених держав добровільно передасть свій ядерний арсенал в обмін на легітимізацію та визнання своїх режимів міжнародним співтовариством. Передача запасів ядерної зброї Україною, Білоруссю та Казахстаном після розпаду Радянського Союзу є кращим прикладом такого розвитку подій.
Перемігши у цій війні з підстаркуватими диктаторськими режимами, США не допустять колапсу світової економіки та руйнування існуючої глобальної системи безпеки. Окрім цього, спільна перемога закладе фундамент миру та добробуту на десятиліття вперед, як для громадян США, так і для всіх мешканців Землі. Доведено розвалом СРСР.
