Президенти Латвії та Естонії, розмовляючи із журналістами Financial Times, зазначили, що Європа повинна більш активно готуватися до воєнного зіткнення з Росією, яке вони вважають неминучим, різко збільшивши витрати на оборону, запровадивши спеціальний «податок на оборону» та повернувши призов до армії.
Президент Латвії Едгарс Рінкевичс заявив, що європейським країнам НАТО доведеться повернутися до рівня «видатків часів холодної війни» та знову запровадити обов’язкову військову службу, аби забезпечити свої армії необхідною кількістю навченого особового складу для оборони країн Альянсу.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Визнаючи, що повернення до обов'язкової служби є непопулярною тезою і що військове командування, зокрема й командування латвійської армії, воліє командувати добре навченими професійними військовими, він додав, що більшість європейських країн не в змозі знайти достатню кількість охочих підписати контракт.
«Потрібна серйозна дискусія щодо повернення призову», – сказав Рінкевичс.
Отримання так званих «дивідендів миру» після «закінчення» холодної війни сприяло тому, що всі європейські країн-члени НАТО, крім шести, відмовитися від призову на військову службу, який на початку 1990-х років здавався європейцям непотрібним і надто затратним заходом. Також впродовж останніх трьох десятиліть у цих країнах спостерігалося зменшення рівня фінансування оборонної сфери та всебічне скорочення оборонних можливостей.
Загальні витрати на оборону в європейських країнах НАТО між 1999 і 2021 роками зросли всього лише приблизно на 20 %, порівняно з 66 % зростанням у США, приголомшливим зростанням на 292 % в Росії та ще більш приголомшливим зростанням у Китаї на 592 %.
Сказати, що ЄС був надто необачним, припускаючи, що мир і стабільність забезпечені Європі у довгостроковий перспективі, враховуючи вищевказані цифри, це ще нічого не сказати. Навіть анексія Росією у 2014 році частини України не завадила умиротворенню на теренах «pax Europa», але повномасштабне російське вторгнення 2022 року, хай і дещо запізно, але все ж таки відкрило лідерам країн НАТО очі на реальність загрози нападу з боку Росії.
У Європі зростає занепокоєння, що Москва може підірвати домовленості про взаємну оборону НАТО, використовуючи гібридні атаки на країни Балтії на його східному фланзі, якщо члени альянсу не продемонструють більшої рішучості.
«Ніхто не хоче воювати», – визнав Рінкевичс. «Але проблема в тому, що ніхто також не хоче, щоб на його територію вдерлися. І ніхто не хоче, щоб тут відбувалося те, що зараз відбувається в Україні».
Алар Каріс, естонський колега Рінкевичса, зокрема сказав, що Європа повинна збільшити свої витрати на оборону до рівня Сполучених Штатів та запровадити спеціальний податок, який допоможе профінансувати закупівлі зброї у країнах-членах Альянсу, еквівалентний 3 % сукупного ВВП цих країн.
«Це один із способів напряму передавати гроші на оборону й розуміти, на що ці гроші йдуть», – зазначив Каріс.
НАТО наразі встановило вимогу щодо витрат на оборону у розмірі 2% ВВП для своїх країн-членів. До вторгнення РФ в Україну більшість країн альянсу не зважали на цю вимогу. Але починаючи з 2022 року три країни Балтії, а також Польща різко збільшили свої витрати на оборону.
Каріс повторив нещодавнє висловлювання колишнього президента Дональда Трампа про те, що Європа повинна взяти на себе більшу частку відповідальності за колективну оборону альянсу. І додав, що на США припадає 68 % усіх витрат НАТО з їхнім військовим бюджетом на 2023 рік у 860 мільярдів доларів, порівняно із 404 мільярдами доларів, що припадають на Європу та Канаду.
«Для нас було б краще, якби ці цифри були більш співрозмірними», – наголосив Каріс. «Це наш захист, і ми повинні зробити це для себе».
У січні головнокомандувач армії Великої Британії генерал Патрік Сандерс заявив, що британське суспільство має бути готове до війни з Росією, і тому було б доречно розглянути варіант повернення певної форми призову, щоб мати належно підготовлений резерв. Він також сказав, що замість запланованого урядом Великої Британії скорочення чисельність армії до 73 000, її навпаки слід збільшити до 120 000, порівнявши теперішню ситуацію навколо Росії з тією, що мала місце в 1930-х роках, коли всі легковажно недооцінювали загрозу з боку Гітлера.
Латвія, Литва та Швеція нещодавно знову запровадили обов'язковий призов до армії, а в Естонії, Фінляндії та Норвегії його взагалі не скасовували. У Данії щороку за жеребкуванням до війська призивають 4200 чоловіків, старших за 18 років, і останнім часом почали обговорювати збільшення кількості призваних до 15 000 і навіть призов жінок.
Норвегія відновила призов у 2016 році, з того часу всі 18-річні юнаки мають стати на військовий облік і пройти відповідний огляд. З них близько 15 % відбираються для проходження 19 місячної служби. У 2018 році Швеція запровадила частковий призов. На початку 2023 року вона оголосила, що розширює призов, аби поповнити склад своїх екстрених служб певною кількістю новобранців.
Серед європейських країн, у яких діє призов на військову службу, можна вказати також і Швейцарію, де кожен дорослий чоловік повинен відслужити у війську щонайменше 245 днів протягом 11 років після 21 тижня навчань. У Греції чоловіки віком від 19 до 45 років мають відслужити в національній армії 12 місяців, а в Австрії всі чоловіки старше 18 років проходять шестимісячну військову підготовку.
Німеччина призупинила призов на військову службу в 2011 році, але залишила за собою право відновити призов у разі необхідності в умовах загрози національній безпеці. Міністр оборони Борис Пісторіус не так давно заявив: «Скасування [призову] було помилкою і лише продемонструвало важливість цього інституту для нормального функціонування нашого суспільства».
У Румунії міністерство оборони підтримало проект закону, згідно з яким усі чоловіки призовного віку мають стати до військової служби протягом 15 днів після оголошення загальної мобілізації.
У Франції президент Еммануель Макрон у 2019 році запровадив Універсальну національну службу, яка дозволяє молодим людям протягом місяця добровільно послужити своїй країні. Наразі французький уряд розглядає варіант, за яким служба стане обов’язковою.
Віце-прем’єр-міністр Італії Маттео Сальвіні заявив, що новий урядовий проект передбачає «рік навчання правилам, хорошим манерам і виконанню обов’язків, які роблять нас хорошими громадянами».
У Португалії впроваджена військова служба на добровільних засадах для 18-30-річних чоловіків, але теоретично можливо, що така служба стане обов'язковою в тому разі, якщо волонтерів не вистачатиме для забезпечення обороноздатності країни.
Іспанія скасувала призов на військову службу ще у 2001 році, але залишила за собою право мобілізувати громадян віком від 19 до 25 років у разі надзвичайної ситуації.
