7 жовтня Верховна Рада призначила колишнього очільника АТ «Ощадбанк» Андрія Пишного новим головою Національного банку України. Пан Пишний має замінити на цій посаді Кирила Шевченка, який на початку минулого тижня подав у відставку за станом здоров’я.
Наразі головним питанням є те, як саме зміниться політика Нацбанку з новим керівником. Особисто я переконаний, що найліпший для України сценарій передбачає лише номінальну зміну очільників банку, а не зміну його фактичного курсу.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Війна Росії проти України поставила перед нашою державою безпрецедентну кількість викликів, зокрема у сфері економіки, фінансовому й банківському секторах. Із самого початку війни Національний банк України чудово витримує цей стрес-тест. НБУ виявився готовим до викликів, що перед ним постали, і зміг надати суттєву підтримку українському фінансовому сектору та Кабінету Міністрів України. Ба більше, банківська система не просто витримала, вона ефективно працює упродовж уже 7 місяців повномасштабної воєнної агресії з боку Росії.
Я наведу два ключові показники роботи НБУ після семи місяців війни, що говорять самі за себе.
По-перше, річний індекс інфляції в Україні в серпні 2022 року становив 23,8 %. Це беззаперечно високий показник, адже ситуація в інших країнах Європи видається доволі схожою, хоч вони й не перебувають у стані війни. Наприклад, у серпні рівень інфляції в Естонії досяг 25,2 %, у Молдові — 34,3 %, у Туреччині — 80,2 %. Не набагато краще йдуть справи в Литві та Латвії, де інфляція сягнула позначки у 21 %. Те, що попри всі спричинені війною та глобальними економічними процесами потрясіння Україна не стикається з гіперінфляцією, є результатом зусиль Національного банку.
По-друге, Україна не витратила свої валютні резерви. З квітня по липень трималася тенденція до зниження обсягу підтримуваного НБУ держбюджету і валютних резервів, але в серпні цей показник знову почав зростати й досяг рівня $25,4 млрд.
Вочевидь деякі експерти й міжнародні партнери України трохи скептично поставились до самої ідеї зміни керівництва Нацбанку під час війни, особливо з огляду на разючі результати, продемонстровані НБУ в подоланні спричиненої війною кризи. Проте не час робити поспішні висновки чи вдаватись до спекуляцій – спочатку треба побачити та оцінити конкретні результати роботи НБУ, очолюваного новим головою.
Як на мене, одним із ключових показників успіху нового керівництва буде збереження за Національним банком України його теперішньої ролі незалежного регулятора. Наприклад, у Туреччині наразі ми спостерігаємо результати того, що відбувається, коли одна людина при владі диктує монетарну політику всієї країни. Натомість США навели приклад того, як сильні інституції можуть витягувати з кризи та врятувати національну економіку попри все, навіть попри перемогу Дональда Трампа на президентських виборах.
Саме тому найсприятливіший для України варіант розвитку подій передбачає, що сьогодні ми взагалі вперше і в останнє згадуємо про зміну керівництва НБУ. Важливо забезпечити інституційну незалежність НБУ, макрофінансову стабільність і стійкість банківської системи України до перемоги і після неї.
