Для чого це все? І що далі? Запитав мене 43-річний Пауль з Нідерландів на Шляху святого Якова. Я зустріла цього мандрівника на тридцять третій день проходження Camino de Santiago. Французького шляху довжиною 800 км. Який починається у французькому містечку Сен-Жан-Пьє-де-Пор і через гори Піренеї, пролягає північною Іспанією до Сантьяго-де-Компостела.
Чому я вирішила пройти паломницькою дорогою, зараз не буду. Бо сьогоднішня історія зовсім не про це. А про життєвий шлях чоловіка з блакитними очима та не за роками, абсолютно дитячим, поглядом. Від нього віяло добротою, кришталевою наївністю та легкістю.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Пауль, як і я, один із тих паломників, які мільйонами щороку стікаються потічками з усіх куточків світу до собору Сантьяго-де-Компостела, з його святинею – мощами святого апостола Якова.
Пауль – одне з популярних імен у Нідерландах. Значить «маленький або скромний». Воно йому дуже пасує.
Заселяючись в альберге (двоповерховий хостел на дві кімнати), я займаю останнє вільне ліжко. Нижня полиця у кімнаті на п’ять двоповерхових ліжок. Прийнявши душ і трохи перепочивши, спускаюся на вечерю. Перепросивши, до мене приєднуються дві дівчини зі Швеції.
Одразу за ними – Пауль. Це чудова традиція, після дня в дорозі, розділити вечерю з однодумцями. Яких, як і тебе, невідома сила, привела на цей Шлях. Вечір проходить душевно. Ми їмо та спілкуємося.
Лиш Пауль майже не говорить, але уважно слухає. Єдине що сказав про себе - пройшов Північний шлях (El Camino del Norte) та Первинний шлях (Camino Primitivo). А від міста Саррія йде по Французькому шляху (Camino Frances), яким йдемо і ми.
І ось, вперше за мої тридцять три вечори на Шляху святого Якова, мова зайшла про релігію. Обговорюємо відмінності у конфесіях. Дівчата за віросповіданням – католички, я – православна християнка. Ділимося відчуттями та враженнями від Шляху. Всі сходимося у одному – кожного з нас переповнює почуття любові. Бажанні допомогти, підтримати, поділитися теплом з іншими. А ще, дивне відчуття легкості та передчуття великого відкриття. Знаходження відповіді на запитання, яке, по суті, приводить кожного на цей Шлях.
Пауль заговорив зі мною наступного ранку…
Всі, хто ночував в альберге, вже вийшли на Шлях. Окрім нас двох. Я, що на мене зовсім не схоже, затрималася для сніданку. Мені хотілося ще раз подякувати Єві (так звали жінку, яка пригощала нас смачною вечерею) за гостинність. Та відірватися від усіх, йдучи цей день наодинці з собою. Як це було щодня. Та не цього разу…
Після невеличкого діалогу про заплановані на день зупинки та місце ночівлі, Пауль обережно звертається до мене за порадою. За секунду чоловік з блакитними очима та променевою посмішкою, виглядає абсолютно розгублено. Він не знає, для чого він тут і що далі. Пройшовши, не одну сотню кілометрів і чувши від інших паломників їхні щирі відгуки, Пауль зовсім загубився зі своїми. Інші говорили про власні відкриття, відповіді на питання, які вони знайшли.
А що має Пауль? Страх, відчуття невизначеності та чужу мрію пройти цей Шлях. Пауль йде заради мрії свого діда. Але не своєї. Будучи його очима на цьому Шляху, Пауль живе життя із заплющеними своїми. «Наталія, а як же я? Для чого це все мені? І що далі?» - схопивши мою руку та вдивляючись в очі, питає чоловік, старший за мене на 10 років.
Це була довга розмова. Про віру, місію, цінності, бажання та цілі. Все те, що є міцною основою персонального бренду для самореалізації. Що наповнює життя сенсом, дає можливість жити щасливим життям та нести користь іншим. Що у свої 43 роки так і віднайшов та не сформулював для себе Пауль. Людина без мрій, цілей, самореалізації. Його забезпечене фінансово життя (статки заможного дідуся) дозволяли Паулю жити безтурботним життям. Залишаючись дитиною, на забаганки якої «хочу», завжди відповідали «тримай».
Потреба змін та глибинне усвідомлення марнування життя відкрились на Шляху. Вчора за вечерею, як зізнався Пауль, відбувся апогей.
Коли він усвідомив необхідність бути корисним. Робити щось для інших. Що зробить щасливими не лише когось, але й його. У цьому він відчуває своє спасіння. Самореалізація у користі іншим - основа персонального бренду.
Залишається справа за малим…
Погляди, висловлені автором у цій статті, можуть не поділятися Kyiv Post.
