Російське вторгнення в Україну та дебати щодо відповіді на це з боку Заходу спонукали мене, поряд із багатьма іншими, глибше дослідити політичну ситуацією в країнах цього регіону. У цьому ж контексті я нещодавно писав про Грузію та відносини між Вірменією та Азербайджаном.
Ще одним актуальним питанням є необхідність для НАТО та ЄС інтеграції країн Західних Балкан. Північна Македонія, з її унікальними викликами та нещодавніми політичними змінами, дає нам цінну інформацію про складнощі, з якими стикається більшість країн цього регіону.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Демократія та багатопартійна система були встановлені у Північної Македонії у 1990 році після десятиліть правління комуністичної партії. Після виборів у травні 2024 року парламент Північної Македонії проголосував за новий консервативний правоцентристський уряд, очолюваний представниками партії ВМРО-ДПМНЄ (Внутрішня македонська революційна організація- Демократична партія македонської національної єдності). В той час як партія Соціал-демократичний союз Македонії (СДСМ) – правонаступниця колишньої комуністичної партії – зазнала на цих виборах найрозгромнішого провалу за останні 34 роки.
ВМРО-ДПМНЕ здобула 58 місць у парламенті, а СДСМ – лише 18. Країна вперше обрала на посаду президента жінку – професорку Гордану Сіляновську-Давкову, яку підтримує ВМРО-ДПМНЕ. Вона перемогла на виборах чинного лівого президента Стево Пендаровскі, набравши 65% голосів проти 29% у суперника.
Новий прем’єр-міністр Північної Македонії Хрістіян Міцкоскі, професор інженерії та робототехніки зі Скоп’є, виступає за покращення стану економіки, припинення відтоку мізків з країни й запровадження жорстких антикорупційних заходів.
Північна Македонія стикається наразі із серйозними економічними проблемами. Інфляція минулого року сягнула 9,4 %, що вдвічі більше, ніж всередньому по ЄС, і це призвело до значних фінансових складнощів для північномакедонських сімей і домогосподарств. Дефіцит державного бюджету країни сягнув 5 %, що свідчить про потребу у терміновій санації держфінансів.
Крім того, багато молодих людей залишають Північну Македонію та переїзджають до західних країн, що призвело до нестачі робочої сили та зростаючого дисбалансу між кількістю людей працездатного віку та пенсіонерів. Цей демографічний зсув створює серйозні виклики для майбутнього країни.
Північна Македонія приєдналася до НАТО у 2020 році після вирішення давньої суперечки з Грецією щодо назви країни. Вона змінила свою офіційну назву з «Республіка Македонія» на «Північна Македонія», що викликало певні суперечки в країні.
Хоча «перешкоди щодо назви» з боку Греції й були подолані, вступ Північної Македонії до ЄС тепер блокується Болгарією, яка наполягає на внесенні змін до північномакедонської конституції начебто для захисту болгарської меншини в Македонії. Ця суперечка, коріння якої полягає в історичних, мовних питаннях та питаннях ідентичності, уповільнює європейську інтеграцію Північної Македонії.
Останнє велике розширення ЄС відбулося 20 років тому, коли до його складу увійшли 10 країн: країни Балтії, Центральної Європи, Мальта та Кіпр. Подібне розширення, яке порівнювали із «великим вибухом», наразі Євросоюзом не розглядається, адже не визначено чітких часових рамок для наступного його розширення. Втома від розширення відчувається у ключових столицях ЄС, і вона посилюється існуючими в альянсі проблемами, викликаними інфляцією, складнощами в енергетичній сфері, міграцією та зниженням конкурентоспроможністі.
Російська агресія проти України, що триває з лютого 2022 року, змінила геополітичний ландшафт у світі, і це спонукає Захід до більш стратегічного мислення щодо розширення ЄС і НАТО, зокрема на Балканах. Наразі вільний світ зосереджений на глобальній геополітичній конкуренції з Росією, Китаєм, Іраном, Північною Кореєю та їхніми союзниками, що вимагає значних змін в оборонній сфері, у промисловості, вимагає енергетичної незалежності та оптимізації ланцюга постачань.
Для Північної Македонії та Балкан загалом це ширше відкриває двері для вступу до ЄС. Чим довше Західні Балкани залишатимуться у стані геополітичної невизначеності без чіткого графіка щодо членства в ЄС, тим більшою буде ймовірність зловмисного зовнішнього впливу в регіоні.
Північна Македонія та її новий уряд мають бути відповідальними членами НАТО, відданими євроатлантичним цінностям та євроінтеграції. Країна потребує масштабних ринкових економічних реформ із акцентом на залученні іноземних інвестицій. Працюючи над досягненням цієї мети, ЄС і Захід загалом зобов'язані бути у відносинах зі Скоп'є справедливими й сповідувати стратегічно прозору політику.
Інтеграція Західних Балкан, зокрема й Північної Македонії, до ЄС і НАТО є не лише запорукою стабільності в регіоні, але й стратегічним імперативом для Заходу. Із зростанням глобальної геополітичної напруженості важливість консолідації та узгодження зовнішньої та безпекової політики США, Великої Британії та ЄС стає все більш очевидною.
Залучаючи до свого кола такі країни, як Північна Македонія, Захід може зміцнити свої позиції перед лицем зростаючих викликів з боку ревізіоністських держав, перш за все Росії та інших країн із автократичним режимом, які кидають зараз виклик міжнародного порядку.
Шлях вперед може виявитись складним і очевидно потребуватиме від нас терпіння, вправної дипломатії та спільної відданості політиці реформ. Однак потенційні здобутки – більш стабільна, процвітаюча та стратегічно правильно орієнтована Південно-Східна Європа – значно переважують існуючі виклики.
У цей неспокійний час інтеграцію Північної Македонії та її балканських країн-сусідок до НАТО та ЄС слід розглядати не як тягар, а як інвестицію у спільну безпеку та процвітання євроатлантичної спільноти.
Із англомовним оригіналом цієї статті можна ознайомитись на сайті: ConservativeHome.com
Лорд Ешкрофт – міжнародний бізнесмен, філантроп, автор статей і незалежний опитувач, Лицар Ордена Святого Михайла і Святого Георгія. Дізнатися більше про його діяльність можна на сайті lordashcroft.com. Слідкуйте за ним також на X/Facebook @LordAshcroft.
Погляди, висловлені автором у цій статті, можуть не поділятися Kyiv Post.