Трамп і його команда вже намагаються впливати на світову політику заявами, телефонними дзвінками і, безсумнівно, іншими діями за лаштунками. Трамп обіцяв закінчити війну в Україні за 24 години. До його інавгурації ніхто не вмикатиме секундомір, але для того, щоб виконати свою обіцянку, він має заздалегідь "підготувати" Путіна і Зеленського, щоб 21 січня вони були готові підписати угоди, яка покладе край цій війні.
Ніхто на планеті не може не помічати фантастичності цього плану, але Трамп вірить у себе, як Ілон Маск у свої ракети, і ми можемо припустити, що члени його команди вже працюють над тим, щоб це диво здійснилося. Деякі з них, без сумніву, вже телефонували людям Путіна в Кремлі з конкретними пропозиціями та порадами щодо того, як припинити російську агресію, зберігши при цьому обличчя.
Пентагон показав список озброєння, наданого Україні за три роки повномасштабної війни
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Чутки про розмову між Трампом і Путіним цілком можуть бути лише чутками, але контакт на певному рівні майже напевно був. Це «простягання руки» з боку США, цілком можливо, стало причиною російської кампанії наклепу проти майбутньої першої леді США, коли головні пропагандистські телеканали транслювали образливі репортажі з відвертими фотографіями з часів її модельної кар'єри.
Нещодавно відновлені масовані нальоти ракет і безпілотників на Україну, можливо, стали відповіддю на годинну телефонну розмову німецького канцлера Шольца з Путіним, яка, безумовно, відбулася, але не дала жодних афішованих результатів. Можливо, хтось із Кремля врешті-решт втече до США і напише книгу про те, що було сказано. Це чи не єдиний спосіб, яким Захід отримував інсайдерську інформацію з Кремля за радянських часів.
Якщо протягом перших 24 годин президентства Трампа не станеться дива і Росія продовжить агресію проти України, Білому дому доведеться шукати винуватців відсутності миру.
А вибір винуватців обмежений: або Зеленський, або Путін.
Якщо у зриві мирного процесу звинуватити Путіна, то треба буде запроваджувати додаткові санкції проти Росії та збільшувати військову допомогу Україні. Це суперечило би поглядам Маска, який став ключовим радником Трампа. Крім того, Маск, схоже, має позитивний досвід спілкування з Путіним, тому його роль може бути вирішальною. Путін може дозволити Маску впливати на свої рішення, якщо побачить у ньому ключ до впливу на політику США в майбутньому.
Якщо Маск переконає Трампа, що Сполученим Штатам слід уникати погіршення відносин з Росією, тоді він звинуватить президента Зеленського в підриві його мирної ініціативи. Це буде легко, якщо Зеленський і надалі відмовлятиметься розглядати територіальні поступки, що дозволить Трампу розвести руками і сказати «Я намагався, але Зеленський проти мирного процесу».
Відмова Києва від суверенітету над Кримом, Донбасом і півднем України – це найменше, що вимагає Путін для припинення російської агресії. Трамп може спробувати зробити так, щоб виглядало, ніби ці поступки є його планом, але хто на це поведеться?
Якщо «показати», що саме Зеленський зірвав мирний процес, США можуть уникнути необхідності ухвалювати складні політичні чи фінансові рішення. Більше того, це може дозволити Вашингтону взагалі викреслити Україну зі свого політичного порядку денного. Тоді доля Києва залежатиме від Європейського Союзу та інших демократичних країн, які розуміють, що це конфлікт між глобальним авторитаризмом і глобальною демократією.
Нещодавно я проїжджав через Мукачеве, що на Закарпатті. Тієї ночі вперше ракети впали в цій майже неушкодженій частині країни. Місцеві жителі були розлючені і не шкодували слів на адресу Путіна.
«Як він може? – бурчала офіціантка в кафе. – Він же обіцяв не стріляти в своїх друзів!»
Почувши це, я не зміг стримати сумної посмішки, а вона, помітивши мою реакцію і подумавши, що я її не розумію, продовжила: «Орбан [прем'єр-міністр Угорщини] домовився з ним, що Росія не буде обстрілювати Закарпаття – а вони друзі!»
Чи був цей удар по західному прикордонному регіону, де живе багато етнічних угорців, свідченням кінця дружби між Путіним і Орбаном? З 2022 року українці, які могли собі це дозволити, купували квартири і будинки на Закарпатті, а сотні тисяч українців переїхали туди в надії вижити на цьому «острівці безпеки». Багато підприємств перенесли туди виробництво, подалі від центральних і східних регіонів, які регулярно обстрілюють. Куди їм тепер?
Орбан промовчав про обстріл Закарпаття. Не варто очікувати від «друга Путіна» критики дій Москви. Однак, можливо, після візиту Орбана до США, під час якого Трамп назвав його своїм головним європейським другом, Путін змінив своє ставлення до угорського прем'єра. Зараз Орбан є «слугою двох панів», і жоден із них не вирішив, якими будуть їхні стосунки з ним.
Якщо Закарпаття стане мішенню для майбутніх атак, можна припустити, що Путін викреслив Орбана зі свого списку друзів – короткого списку, в якому наразі є лише лідери Північної Кореї, Ірану, Венесуели і, можливо, Словаччини. Внизу списку ми можемо побачити (написане олівцем) ім'я Сі Цзіньпіна – китайського лідера, якому незабаром доведеться приймати складні рішення щодо комунікації з новим президентом США. Йому, можливо, доведеться вирішити, що для нього важливіше в економічному плані: ринок безпілотників і легкої колісної техніки для російської армії чи американський ринок для всіх інших товарів.
Погляди, висловлені в цій статті, належать автору і не обов'язково відображають позицію Kyiv Post.
