13 грудня, під час безпрецедентної повітряної атаки балістичними ракетами «Кинжал» і крилатими ракетами, героїчний український пілот F-16, ім’я якого залишається невідомим, ризикуючи літаком і власним життям, врятував незліченну кількість невинних цивільних. У нього закінчувалося пальне і останні дві з шести ракет йому довелося збивати з гармати.
Так, він справжній герой – він якнайкраще використав ті боєприпаси, які йому дали – 2 ракети AIM-120, 2 AIM-9 та 510 20-мм снарядів для шестиствольної гармати Vulcan Gatling.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Такий боєкомплект є стандартним для місії класу «повітря-земля». Для таких бойових задач, як удари по наземних цілях, перехоплення, повітряна підтримка наземних сил або навіть розвідка, F-16 споряджається двома ракетами AMRAAM (з активною радіолокаційною головкою самонаведення) і двома ракетами Sidewinder (з інфрачервоною головкою самонаведення).
Британія підготувала 200 пілотів з України для навчання на F-16
Такий боєкомплект жодним чином не обмежує спроможності літака у роботі по наземних цілях, тому що на крайніх пілонах (1,2, 8, 9) він не може нести нічого, окрім ракет класу «повітря-повітря».
Під час атаки на наземну ціль варіант завантаження 2х2 (плюс зброя «повітря-земля») забезпечує самозахист на шляху до цілі, а також можливість переходу до роботи виключно по повітряних цілях після відстрілювання боєприпасів класу «повітря-земля».
На пілонах 3 і 7 літак може нести ракети чи бомби будь-якого типу, але на них, безперечно, можна підвісити додаткові ракети класу «повітря-повітря».
Немає жодної раціональної причини обмежувати можливість літака збити ще дві крилаті ракети, або ще два винищувача чи будь-які інші ворожі літальні апарати. Навіть якщо кількість ракет обмежена, їх не слід тримати в резерві. Зрештою, пілот повернеться з усіма невикористаними ракетами і зможе використати їх наступного разу.
Питання технічного обслуговування також не можуть слугувати виправданням. Ракета AIM-9 важить менше 100 кг, і її часто встановлюють вручну двоє техніків, часто навіть прямо під час заправки з працюючим двигуном. Ракету AIM-120, яка важить 160 кг, можна встановити так само швидко за допомогою одного пристрою. І навіть в екстреному режимі, коли на перезаряджання немає часу, літак вже матиме на дві ракети більше.
Крім того, додаткові ракети мало впливають на дальність і живучість літака, і тому спорядження боєкомплектом 2х2 замість стандартного 4х2 або навіть 5х1 не дає йому ніякої переваги.
У цій ситуації, маючи мало пального, наш герой був змушений стріляти по цілях з відстані близько 1 км, ризикуючи наразитися на уламки, замість того, щоб випускати AIM-120 з-поза меж візуальної досяжності чи, можливо, AIM-9 з відстані 10 км (залежно від інфрачервоної сигнатури цілі).
Отже, я маю запитати: хто вирішив відправити на бойове завдання винищувач ППО з меншим за оптимальний боєкомплектом, тим самим наражаючи на небезпеку людей у зоні ураження крилатої ракети?
Я не знаю жодного досвідченого пілота винищувача, який би не запитував: «Чому F-16 виконує бойове завдання з двома порожніми пілонами?»
