Передвиборчі заяви Дональда Трампа про те, що він зможе закінчити війну в Україні за 24 години, вселили надії на швидке припинення вогню. Але без надійних, заздалегідь узгоджених західних гарантій безпеки припинення вогню стане лише прелюдією до більшої катастрофи.
Прихильники ідеї припинення вогню вважають, що погроза Трампа припинити або зменшити військову допомогу Києву з попередженням Росії, що він може надати Україні все необхідне на полі бою, змусить обидві сторони сісти за стіл переговорів. Президент України Володимир Зеленський повторив у нещодавньому інтерв’ю, що Путін боїться Трампа, і що миру можна досягти силою.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Підтримка припинення війни
Серед українців зростає підтримка припинення війни. Частка тих, хто готовий поступитися територією в обмін на мир, зросла до 32% з 10% у 2022 році, хоча 58% все ще відкидають цей варіант. Проблема полягає в тому, щоб знайти реалістичний шлях до справедливого і тривалого миру.
Україна буде співпрацювати з Польщею щодо вступу до ЄС
В Україні немає довіри до російського режиму. Вторгнувшись в Україну, Москва порушила численні угоди, не в останню чергу Будапештський меморандум, який також підписали США, Велика Британія і Франція. Тінь Мінських угод також нависає над Україною. Починаючи з 2014 року, перемир’я між Україною і Росією оголошувалося щонайменше 17 разів, і кожного разу воно порушувалося. Москва використовувала Мінський процес для підриву України політичними засобами, змушуючи Київ визнати російські анклави на Донбасі і надати їм право вето щодо майбутнього України.
Якщо зовнішній тиск на Зеленського посилиться і він швидко погодиться на угоду про припинення вогню, наслідки будуть далекосяжними. Залишити Україну в невизначеності, без оборонного договору або значущої угоди про колективну безпеку буде для президента політичним самогубством. Зеленський стикнеться з сильною негативною реакцією українського суспільства, яке заплатило високу ціну у війні.
Українці знають, що якщо режим перемир’я не матиме реального механізму забезпечення і Україна залишиться наодинці з тією ж мілітаристською Росією, це створить бомбу уповільненої дії для майбутнього України і буде лише паузою перед новою і, можливо, більш масштабною війною. Саме тому українські інтелектуали благають Захід не піддаватися на умиротворення.
Грузинський сценарій
Якщо російський президент Владімір Путін і погодиться на припинення вогню зараз, то зробить це лише для того, щоб виграти час для перебудови своєї економіки та відновлення армії.
Російська армія втратила понад 700 000 військовослужбовців убитими і пораненими, навіть не захопивши всю Донецьку область і досі не витіснивши українські війська з Курщини. Але немає жодних ознак деескалації з боку Москви, і Путін ще більше переводить економіку на військові рейки.
Якщо лінія фронту буде заморожена приблизно на нинішніх позиціях, Путін спробує подати це як перемогу. Його армія дійсно захопила ще 4 000 квадратних кілометрів землі та забезпечила водою Крим. Кремль весь час поширює дезінформацію, заявляючи, що напад на Україну був превентивним і врятував Росію від більшої катастрофи.
Але Путін, швидше за все, погодиться на припинення вогню лише тоді, коли буде впевнений, що зможе «завершити справу» – взяти під свій контроль решту України. Він, швидше за все, намагатиметься зробити це, маніпулюючи наступними виборами – так Росія діяла в Грузії після того, як спочатку вторглася і окупувала 20 відсотків її території в 2008 році, а минулого року зірвала її інтеграцію в ЄС за допомогою політичного процесу.
Якщо воєнний стан в Україні буде скасований, вибори можуть відбутися за шість місяців. Москва діятиме через маріонеткового кандидата, який завалить Україну дезінформацією про «зраду» Зеленського, «зраду» Заходу і про те, як Україну «втягнули у війну проти волі її народу».
Натяки на цей наратив про «зраду» вже проглядаються в результатах опитувань: близько 80% українців вважають, що Україна може досягти успіху тільки за умови адекватної військової підтримки від Заходу і продовження санкцій проти Росії.
Загроза відновленню
Якщо Україна знову повернеться до сірої зони, де війна може розпочатися будь-якої миті, це означатиме неминучу смерть для її європейської мрії та членства в ЄС.
Країна відчайдушно потребує інвестицій для відновлення своєї економіки. Реконструкція коштуватиме щонайменше 500 мільярдів доларів. Без надійних безпекових домовленостей цих коштів не буде. З 2014 року населення країни скоротилося на 10 мільйонів – до 36 мільйонів. Путін досягає своєї мети – депопуляції найбільшої країни Європи.
Припинення вогню за нинішніх умов підірве економічний потенціал України, бо Росія збереже за собою контроль над ключовими активами, в тому числі Запорізькою АЕС, яку вона окупувала в 2022 році, відрізавши її від енергосистеми України.
Індустріальний схід України був локомотивом її економіки і міг би дати поштовх післявоєнному зростанню. Якщо, скажімо, Покровськ буде окупований, Україна втратить найбільше в Європі джерело коксу, що спричинить колапс її металургійної промисловості.
Ще одним полем битви є критичні корисні копалини. Україна володіє третиною всіх європейських родовищ літію, і дві шахти наразі перебувають під російською окупацією.
На Україну також припадає 7% світового виробництва титану. Запорізький титано-магнієвий комбінат знаходиться в небезпечній близькості до лінії фронту. Росія вже вписала цей регіон у свою конституцію як частину РФ. Путін, безсумнівно, вимагатиме, щоб Україна вивела свої війська з цього та інших регіонів до початку переговорів (або навіть припинення вогню).
Припинення вогню також дасть можливість Росії відновити своє домінування в Чорному морі. Україна знищила чверть Чорноморського флоту Росії і витіснила більшість його кораблів на базу в Новоросійську.
Нинішній торговельний маршрут є не зовсім надійним, але дозволяє експортувати українську сталь, залізну руду, соняшникову олію та зерно до країн Африки та Азії, які гостро потребують продовольства. Якщо Одеський порт перебуватиме під постійною загрозою з боку Росії, це зашкодить перспективам як економічного виживання України, так і глобальної продовольчої безпеки.
Російська окупація вже призвела до втрати 32% сільськогосподарських угідь України, на більшості з яких вирощують пшеницю, кукурудзу, соняшник та інші зернові. Родючі чорноземи Дніпропетровської, Запорізької, Херсонської та Донецької областей зараз забруднені, заміновані, а на тисячах гектарів залишається незібране збіжжя. У 2024 році урожай зернових в Україні був майже на 40% нижчим, ніж у 2021-му.
Вирівнювання відносин між США, Україною та Європою
Зеленський розуміє серйозність питання припинення вогню. Він фактично заявив, що гарантії безпеки задля припинення війни дієвими лише в тому випадку, якщо їх нададуть США. Отже, гарантії мають бути узгоджені між США, Європою та Україною до початку прямих переговорів із Путіним.
Виклики в узгодженні інтересів Києва і Вашингтона є складними, але їх можна подолати. Київ і європейські союзники по НАТО повинні переконати Трампа, що зупинити Путіна в Україні – це найкраща інвестиція в американську безпеку.
Європа повинна допомогти, виділивши значні сили і засоби для неядерного стримування на континенті. А припинення вогню мають забезпечити війська на місцях: Європейські члени НАТО повинні очолити ці зусилля за підтримки США. Європа і США не повинні визнавати жодних претензій Росії на українську територію і повинні відкинути будь-яку зміну кордонів за допомогою сили.
Якщо Трамп надасть непереконливі гарантії і поступиться вимогам Путіна, суверенітет України буде фатально підірваний, і тоді США невдовзі опиняться перед обличчям знахабнілого автократа, налаштованого на нову війну. Найближчі дні покажуть, чи сприймуть заклики Зеленського всерйоз, чи США таки потраплять у російську пастку.
Передруковується з дозволу авторки. З оригіналом можна ознайомитися тут.
Погляди, висловлені в цій статті, належать автору і не обов’язково відображають позицію Kyiv Post.
