Цього місяця виповнюється три роки від початку повномасштабного російського вторгнення в Україну, і багато міжнародних спостерігачів з нетерпінням чекають на подальший розвиток подій. За час війни від рук російських військ загинули десятки тисяч українців. Численні міста і села були зрівняні з землею, а чверть населення України залишається вимушеними переселенцями.
Тим часом, за даними Міністерства оборони України, росіяни втратили близько 850 000 вбитими й пораненими і військову техніку на десятки мільярдів доларів. Втрати Російської Федерації через міжнародні санкції обчислюються сотнями мільярдів доларів. Але попри ці важкі втрати, вона продовжує війну.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Враховуючи значну кількість смертей і руйнувань, спричинених жорстокою і непотрібною війною Росії, деякі міжнародні діячі закликають до примусових мирних переговорів. Інші заявляють, що допомога Україні обходиться занадто дорого, і закликають міжнародне співтовариство скоротити її. Вони стверджують, що війна триває вже занадто довго і має закінчитися. Наприклад, резидент США Дональд Трамп і його адміністрація заморозили подальшу допомогу Україні, і це створює додатковий тиск на Велику Британію та ЄС, щоб вони вчинили так само. До того ж, деякі лідери популістських та ультраправих рухів у Європі закликають до послаблення допомоги Україні.
Українці масово мігрують із Польщі до Німеччини: що сталось?
Україна з усіх сил намагається вижити і стримує російських загарбників, але багатьом критикам, особливо у Європі, де Угорщина та Словаччина чинять найбільший спротив допомозі Україні з боку ЄС.
Орбан і Фіцо
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан виступав проти надання допомоги Україні від самого початку повномасштабного вторгнення Росії. Він стверджував, що ЄС повинен спочатку зосередитися на собі, перш ніж витрачати мільярди євро на таку допомогу. А ще раніше він зупинив переговори про вступ України до ЄС і заблокував різні пакети допомоги.
Такі затримки завадили українцям отримати вкрай важливу для самозахисту допомогу. Коли переговори про майбутню допомогу зайшли в глухий кут, росіяни отримали можливість перегрупуватися і змінити стратегію на полі бою. Нарешті, Орбан особисто спілкувався з президентом Росії Владіміром Путіним на порушення протоколу ЄС. Це поставило під загрозу і ЄС, і Україну.
На жаль, Орбан – не один такий у Європі. Після виборів у Словаччині 2023 року новим прем’єр-міністром став Роберт Фіцо. Протягом усього часу перебування на посаді він стверджував, що допомога Україні вартує ЄС надто дорого. Нещодавно він погрожував припинити надання додаткової допомоги Україні, оскільки вважає, що її слід примусити до мирних переговорів з Росією. Як і Орбан, Фіцо теж говорив із Путіним.
Ці дії Орбана та Фіцо створюють проблеми як для європейських інституцій, так і для України. По-перше, в той час як європейська коаліція залишається єдиною в протистоянні російському вторгненню, Орбан і Фіцо підривають зусилля ЄС, зустрічаючись із Путіним. По-друге, Орбан і Фіцо створили проблеми для допомоги Україні. Для того, щоб Україна отримала додаткову допомогу від ЄС, проголосувати за це повинні всі 27 країн-членів. Якщо будь-яка з них проти, то допомога припиняється, і країни-члени повинні знову зібратися, щоб вирішити свої розбіжності, і потім на голосування ставиться нова пропозиція. Цей процес займає час, що є вигідним для росіян.
Націоналістичний запал
Ці події не є випадковістю. Останнє дослідження Pew Research Center показує зниження рівня довіри європейців до президента Володимира Зеленського та України. Багато європейців критично ставляться до війни і скептично оцінюють обороноздатність України. Дехто навіть сумнівається, що Україна може перемогти. Іншими словами, схоже, що націоналістичні рухи зростають по всій Європі. Це стало найбільш очевидним минулого року, коли в кількох європейських країнах відбулися місцеві та національні вибори.
За даними Міжнародної асоціації юристів, на минулорічних виборах у семи країнах-членах ЄС перемогли ультраправі партії. Правлячі партії в Хорватії, Чехії, Фінляндії, Угорщині, Італії, Нідерландах та Словаччині тепер очолюють ультраправі. Крім того, ультраправі групи досягли успіху на виборах до Європейського парламенту минулого літа. Ці результати свідчать про те, що в Європі відбуваються зміни в громадській думці та позиціях, оскільки деякі члени цих партій у цих країнах ставлять під сумнів роль НАТО та ЄС, а також критично ставляться до допомоги Україні.
На основі цих результатів можна також спрогнозувати, що може статись у 2025 році. Угорщина і Словаччина найбільш критично налаштовані щодо допомоги Україні, але їхній приклад починають наслідувати інші країни. Наприклад, новообраний президент Хорватії Зоран Міланович виступив за мирні переговори між Росією та Україною. Раніше він також звинувачував Захід і Україну в недотриманні мирних домовленостей під час першого російського вторгнення в 2014 році.
Тим часом, у 2024 році Герт Вілдерс і його ультраправа група перемогли на загальних виборах у Нідерландах. Раніше Вілдерс критикував допомогу Україні і виступав проти підписання двосторонньої безпекової угоди з українцями.
З огляду на ці тенденції, європейці та українці, безумовно, будуть із цікавістю спостерігати за цьогорічними виборами на європейському континенті, в яких братимуть участь кілька ультраправих груп. Багато кандидатів від цих партій також критикують ЄС і допомогу Україні.
Майбутні вибори і потенційно серйозні наслідки
Цього року Албанії, Австрії, Німеччині, Чехії, Косово, Молдові та Норвегії відбудуться парламентські вибори, а в Греції, Ірландії, Польщі та Румунії – президентські.
Результати цих виборів можуть кардинально змінити політичний ландшафт Європи. Багато ультраправих політиків, які балотуються, критикують ЄС і прагнуть повернути свої країни в бік вирішення внутрішніх проблем. Ці кандидати піднімали питання підвищення цін на енергоносії, основні споживчі товари і предмети першої необхідності та зростання інфляції. У деяких із цих проблем вони звинувачували ЄС, а кілька ультраправих кандидатів, які балотуються цього року, стверджували, що їхні країни повинні більше перейматися внутрішніми проблемами, а не великими геополітичними питаннями, такими як продовження співпраці з ЄС або агресивна війна Росії в Україні.
Іншими словами, вибори 2025 року по всій Європі матимуть серйозні наслідки. Результати виборчого процесу в цих країнах європейського континенту не лише вплинуть на здатність України перемогти Росію на полі бою, а й поставлять під сумнів роль ЄС як інституції.
Результати минулорічних виборів у європейських країнах похитнули статус-кво, і є ознаки того, що цього року ультраправі групи можуть здобути подальші перемоги. Якщо вони досягнуть успіху, цілком можливо, що майбутня допомога Україні може зменшитися, і більше європейських країн виступатимуть за те, щоб примусити Україну до переговорів із Росією.
Це опосередковано принесе дивіденди Російській Федерації і означатиме майбутні проблеми для Європи, оскільки росіяни вважатимуть, що вони можуть здійснювати акти агресії проти сусідніх держав без наслідків для себе. Це, в першу чергу, буде проблемою для країн-членів ЄС, які межують із Російською Федерацією. Крім того, деякі з цих країн можуть вирішити зайнятися власними справами, віддаляючись від ЄС. Це призведе лише до посилення суперечностей між країнами-членами, що також буде на руку Росії.
Коротше кажучи, на кону майбутнє Європи. Час покаже, як розгортатимуться ці вибори.
Марк Темницький – акредитований журналіст-фрілансер, який висвітлює євразійські справи, позаштатний науковий співробітник Євразійського центру Атлантичної ради.
Висловлені погляди належать автору і не обов’язково відображають точку зору Kyiv Post.
