23 лютого 1944 року була написана темна сторінка в історії чеченського та інгуського народів. Під прикриттям операції «Сочевиця» радянські війська силою вигнали майже півмільйона чоловіків, жінок і дітей з їхніх батьківських осель, викинувши їх на невблаганну територію Центральної Азії. Сім’ї розривали на частини, заганяли в тісні, неопалювані вагони для худоби і відправляли у жахливу подорож, яку багато хто не пережив. Це була не просто депортація; це була спроба стерти нашу ідентичність, нашу культуру та саме наше існування.
Сьогодні, коли ми згадуємо цю жорстокість, ми вшановуємо стійкість наших предків, які, незважаючи на неймовірні страждання, зберегли дух наших націй. Їхня сила підживлює нашу непохитну відданість домагатися глобального визнання цих подій тим, чим вони були насправді: геноцидом. Систематичне переслідування та спроби знищення чеченського та інгуського народів радянським та наступним російським режимами не можна забувати чи ігнорувати.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
У наш час відлуння минулих утисків відлунюють, коли ми спостерігаємо продовження агресії Росії проти тих, хто наважується відстоювати свою незалежність. Україна стоїть в авангарді цієї боротьби, мужньо захищаючи свій суверенітет від невблаганного супротивника. Вкрай важливо, щоб політичні лідери Європи та вільного світу визнали, що підтримка України полягає не лише в допомозі одній нації, а в тому, щоб виступити проти імперіалістичної тиранії, яка загрожує волелюбним народам у всьому світі.
Боротьба за незалежність Чечні та України є боротьбою за принципи свободи та самовизначення.
Чеченська Республіка Ічкерія у своєму прагненні до справедливості та визнання солідарна з Україною. Наші бійці, молоді та старі, є воїнами за свободу, які дуже добре розуміють ціну свободи. Пліч-о-пліч з українськими силами чеченські батальйони, в тому числі нещодавно сформований високотехнологічний підрозділ безпілотників, активно беруть участь у відбитті наступу Росії. Цей союз є свідченням нашої спільної рішучості розірвати ланцюги гноблення.
Моїм землякам, чеченцям та інгушам, нехай пам’ять про наше минуле живить нашу рішучість у майбутньому. Ми не є і ніколи не будемо підкорені Москвою. Наш шлях вперед вимагає єдності, стійкості та непохитної відданості побудові майбутнього, де наші діти зможуть жити вільно на нашій батьківщині. Ми повинні інвестувати в освіту нашої молоді, зберігати нашу багату культурну спадщину та сприяти економічній самодостатності наших громад, щоб гарантувати, що ми ніколи більше не будемо вразливі до переміщення чи панування.
Міжнародна спільнота має визнати, що боротьба за незалежність Чечні та України є боротьбою за принципи свободи та самовизначення. Підтримуючи тих, хто чинить опір авторитаризму, світ підтверджує свою відданість справедливості та людській гідності. Пам’ятаймо про трагедії нашого минулого не як жертви, а як стійкі люди, які сповнені рішучості будувати майбутнє, де такі жорстокості залишаться лише далеким спогадом.
Погляди, висловлені в цій статті, належать автору і не обов’язково відображають точку зору Kyiv Post.
