Чотири стадії того, хто все життя любив Америку: неприйняття, відраза, злість, рішучість.
Неприйняття. Так, ми знали, що буде погано. Нас попереджали. Але мені досі важко повірити, наскільки слабкими виявилися стримування і противаги – як конституційні, так і звичні – в країні, яка колись була найбільшою демократією в світі.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Як можуть республіканці, які колись так себе поважали, стоячи аплодувати в Конгресі довжелезній промові в стилі Фіделя Кастро, сповненій пихи Муссоліні й обурливої брехні?
Як може колись велика Washington Post кататися по підлозі, як хворий пудель, коли її власник – олігарх Джефф Безос – диктує редакції лінію Трампа, що пропагує свободу для плутократів? (Певно, всі її журналісти стали «людьми президента» в певному сенсі).
Як може Конгрес, який повинен мати владу над гаманцем і виключне право створювати державні установи, дозволяти так званому Департаменту урядової ефективності (DOGE) заправляти в усій державі?
Євробанки блокують фінансування оборонної промисловості
Отже, Вашингтон – це вже Будапешт на Потомаку? Вже на півдорозі до того, що політологи називають «конкурентним авторитаризмом», як у таких країнах, як Угорщина? Я не хочу вірити, що таке можливо. І якщо чесно, я все ще сподіваюся, що завтра прокинусь і побачу, що Сполучені Штати все ж таки мають, а точніше, знову мають «уряд законів, а не людей».
І це ми ще не дійшли до зради України і розриву 76-річного договору з Європою.
Відраза. Для мене найбільшою загадкою американської політики за останні кілька років було не те, чому порядні американці можуть голосувати за популістську політику, яку сповідує Трамп. Таке відбувається скрізь, і це можна зрозуміти. Водоносні горизонти обурення тим, що було зроблено з багатьма людьми в ім’я лібералізму (він же неолібералізм), все ще переповнені. Але як могли порядні люди – особливо жінки –підтримати своїми голосами таку знущальну, брехливу, жінконенависницьку, самозакохану особу? Це мені набагато важче зрозуміти.
Однак останні кілька тижнів поведінка Трампа була настільки огидною, що не вистачило б і повного літака пакетів для тих, кого нудить у польоті.
Злість. Можете говорити про нас, британців, що завгодно. Ми це витримаємо. Ми відповімо, як завжди, з гумором (див. це чудове відео від Marsh Family). ЄС і Канада теж можуть постояти за себе.
Але щоб президент Сполучених Штатів залякував народ, який бореться за свою незалежність, свою свободу, своє життя; щоб він називав Володимира Зеленського диктатором і заявляв, що війну розпочала Україна; щоб він перекрив усю військову підтримку, розвіддані й супутникові канали, що, безумовно, призведе до загибелі ще більшої кількості хоробрих українців на передовій; а потім, коли Владімір Путін скористався можливістю посилити свої нічні повітряні удари по чоловіках, жінках і дітей в українських містах, щоб він заявив, що російський президент робить те, що робив би будь-хто інший ... Єдиною справедливою відповіддю на все це є гнів.
Я відчуваю, як цей гнів шириться світом, який ми колись називали вільним. Від Канади до Європи, від Японії до Австралії – від моря до моря.
І досить вже «санобробки», будь ласка. Досить вдавати, або обманювати себе, що за хаотичною, сміховинною самохвальбою Трампа, який обіймається з Путіним, стоїть якийсь блискучий майстер-план Кіссінджера щодо встановлення миру в Україні та на Близькому Сході. Бачили очі… На першому місці Трамп. Америка на другому. (Росія на третьому).
Я відчуваю, як цей гнів шириться світом, який ми колись називали вільним. Від Канади до Європи, від Японії до Австралії – від моря до моря
Рішучість. Чим більша криза, тим більші можливості. Ми, європейці, вже давно повинні були зробити набагато більше, щоб подбати про себе. (Перечитуючи книгу 2003 року «Рай і влада» Роберта Кагана, який на початку травня прочитає лекцію в Оксфорді, я згадав, що він, серед інших, цитував мене, і писав саме це понад 20 років тому).
Тепер це стосується нас. Починаючи з України, ми, європейці, повинні захищати наші власні демократії та свободи.
Я сподіваюся і молюся, що ви, мої дорогі американські друзі, захистите свої. Як би я хотів знову разом із вами заспівати «Америку прекрасну» з тими чудовими рядками, які відображають суть справжнього лібералізму!
“Утвердься душею у самоконтролі,
В законі свобода твоя!”
Але поки що ми бачимо лише Америку Жахливу.
Передрук з дозволу автора з його блогу «Історія сьогодення». З оригіналом можна ознайомитися тут.
Погляди, висловлені в статті, належать автору і не обов’язково відображають точку зору Kyiv Post.
