13 грудня Верховна Рада України нарешті прийняла закон про ліквідацію Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК) – чи не найодіознішого суду в Україні, який уже давно перетворився на символ корупції в судовій системі. За 18 років свого існування ОАСК запам’ятався нам передусім забороною на проведення акцій протесту під час Революції Гідності, припиненням проведення кваліфікаційного оцінювання суддів, блокуванням конкурсу в САП, перешкоджанням проведенню безпекових реформ та низкою інших антиукраїнських рішень.
Оприлюднені НАБУ у 2019–2020 роках так звані «записи Вовка» (що здобули своє ім’я на честь скандально відомого голови ОАСК Павла Вовка, у кабінеті якого велося прослуховування) довели втручання суддів ОАСК у роботу інших державних органів та спробу захоплення ними державної влади. Мало того – як повідомляє секретар РНБО Олексій Данілов, саме ОАСК (за задумом свого російського керівництва) мав підготувати правове поле для повернення до влади експрезидента-втікача Віктора Януковича, який на початку березня 2022 року прилетів до Мінська, де перебував, очікуючи, що російські війська захоплять Київ.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Річ у тому, що ОАСК мав майже необмежену юрисдикцію чи не над кожною установою, що фізично знаходилась у Києві. Саме він розглядав усі справи, строною в яких виступали державні органи України. Такі широкі повноваження зробили його одним із найвпливовіших судів в Україні, а його суддів – одними з найбільш корумпованих.
Законопроєкт про ліквідацію ОАСК був внесений Президентом до Верховної Ради ще навесні 2021 року у відповідь на черговий корупційний скандал, що спалахнув навколо його одіозного голови Павла Вовка. Попри це, проєкт майже 20 місяців припадав пилом у парламенті. Однак всього через три дні після того, як США запровадили санкції проти Вовка та двох членів його родини, закон був прийнятий у повному обсязі.
Президент Зеленський підписав його того ж дня, і 15 грудня закон набув чинності.
А що ж далі?
Починаючи з дня набрання чинності цим законом, ОАСК припинив здійснювати правосуддя. Справи, що на момент ліквідації перебували в провадженні, будуть тимчасово передані до Київського окружного адміністративного суду – його брата-близнюка, що має юрисдикцію в Київській області.
Тим часом відповідно до закону, замість ОАСК має бути створений Київський міський окружний адміністративний суд (КМОАС). Очевидно, що звичайний окружний адміністративний суд не повинен розглядати такий широкий спектр справ. Тому для запобігання появі нового монстра на зразок ОАСК необхідно вивести справи загальнодержавного рівня з-під юрисдикції новоствореного КМОАС і передати їх до Вищого адміністративного суду, який також має бути створений у майбутньому. На необхідності створення такої інституції експерти наголошували давно, а ідея її створення включена в проєкт Стратегії правової реформи на 2021–2023 роки, представлений Офісом президента.
Однак для створення Вищого адміністративного суду вкрай важливо сформувати Вищу раду юстиції (ВРЮ) та Вищу кваліфікаційну комісію суддів (ВККС) – два основні органи судового самоврядування, відповідальні за відбір, притягнення до дисциплінарної відповідальності, призначення та звільнення суддів. Уже в січні відбудеться з’їзд суддів, який сформує ВРЮ, а та, своєю чергою, зможе сформувати ВККС, що допоможе закрити майже 3 тисяч вакансій в українських судах.
Після створення Вищої кваліфікаційної комісії судді ОАСК, які ще зберігають статус судді, муситимуть пройти кваліфікаційне оцінювання – процедура, яку вони успішно оминали майже 7 років завдяки своєму непересічному впливу на судові органи. Це і не дивно – з 49 суддів ОАСК 42 негативно ставляться до Громадської ради доброчесності, крім того, представники громадськості неодноразово висловлювали серйозні занепокоєння щодо доброчесності та професійної етики всіх 49 суддів. Щобільше, Павлу Вовку та його соратникам уже висунули звинувачення в створенні злочинної організації – відповідну справу зараз розглядає Вищий антикорупційний суд.
Ймовірно, що судді ОАСК захочуть оскаржити закон про ліквідацію ОАСК у Конституційному суді України (КСУ), який уже розглядає низку важливих реформ і законів. Зокрема, КСУ переглядає поточну судову реформу, закон про Вищий антикорупційний суд і розгляне ще більше законів, які стосуються виборів, реінтеграції територій, вступу України до ЄС і НАТО. Тому його реформа є принципово важливою. Не дивно, що Єврокомісія включила реформу КСУ до семи умов збереження Україною статусу кандидата на вступ до ЄС.
На жаль, нещодавно Верховна Рада ухвалила законопроєкт, який може призвести до політизації Конституційного Суду та, на думку експертів, поставити під загрозу незалежність Суду та євроінтеграцію України. Наразі врятувати ситуацію може лише вето Президента, застосувати яке Володимира Зеленського закликають представники низки громадських організацій.
Ліквідація ОАСК, безумовно, є подією позитивною, але чи не повториться історія з ним, залежатиме насамперед від успішності судової реформи. Врешті-решт, саме вона визначить, чи стане Україна демократичним членом ЄС, чи ні. Адже у світі не існує жодної успішної країни , у якій не панує верховенства права.
