Рада Європи опублікувала висновки експертів щодо закону "Про медіа". Український парламент ухвалив його 13 грудня 2022 року.
Про це свідчить відповідний документ.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Експерти вважають, що закон все ще містить деякі неузгодженості, і їх рекомендують виправити.
"Існує проблема неузгодженості Закону з AVMSD щодо мови ворожнечі, яка полягає в тому, що не всі ознаки, захищені статтею 21 Хартії основоположних прав Європейського Союзу, підпадають під заборону мови ворожнечі. Всі вони підпадають під заборону дискримінації або переслідування, але вони також повинні бути включені до переліку ознак мови ворожнечі", - вказано у висновках.
Стаття про захист неповнолітніх тепер узгоджується зі стандартами Директиви Ради Європи щодо аудіовізуальних медіа-сервісів. Єдиним незначним недоліком, за висновками Ради Європи, є той факт, що обмеження стосовно часового показу для фільмів 16+ набувають чинності лише через рік після ухвалення документа. Це видається тривалим терміном і технічно не відповідає статті 7.2 Конвенції про транскордонне мовлення.
Також наголошується на двох питання, які викликають занепокоєння. Йдеться про озвучення причин, з яких особа потрапила до "списку заборонених". У законі вказано, що можливі винятки в разі, якщо є правові підстави не розкривати причину. Оскільки всі причини викладені в статті 126, незрозуміло, чому взагалі мають бути винятки, вважають експерти Ради Європи.
Друге питання, що викликало занепокоєння, пов’язане з повторною оцінкою осіб, які уже є в цьому списку. Перехідні положення закону передбачають, що наявні на дату набуття чинності документом імена у списку не потребують повторної оцінки. Однак на переконання експертів, така повторна оцінка має бути проведена, оскільки включення до списку є серйозним обмеженням свободи вираження поглядів.
Також експерти вказують на можливість розширення визначення поняття "журналіст", щоб охопити ним самозайнятих журналістів, які поки що не пов’язані з медіаорганізацією чи спілкою.
Крім того, вони рекомендують положення попередньої редакції закону, які стосувалися змін до Виборчого кодексу і не увійшли до чинної редакції, поширити на все відповідне законодавство України, що стосується виборів, особливо на Виборчий кодекс.
