Генеральна прокуратура є політично залежною - депутат Юрчишин

В ексклюзивному інтерв'ю Kyiv Post народний депутат від партії "Голос" Ярослав Юрчишин, заступник голови Комітету з питань антикорупційної політики, розповів, що дванадцять депутатів від проросійської партії вже втратили свої мандати у Верховній Раді. Юрчишин зазначив, що під час війни антикорупційна інфраструктура працює ефективно, але Генеральна прокуратура все ще залишається політично залежною через особливості процедури відбору її керівництва. Він також прокоментував корупційні скандали в Міністерстві оборони та справи технократів Андрія Коболєва та Андрія Пивоварського.

Чи мають проросійські депутати вплив в українському парламенті?

Після початку повномасштабної агресії їхній вплив зведено до мінімуму. Завдяки війні в парламенті нині спостерігається більша єдність, ніж раніше. Багато проросійських депутатів втратили свої місця – 12 із них більше не є членами парламенту.

Проросійські депутати втратили мандати або через позбавлення українського громадянства, або самі склали депутатські повноваження. Це найчисленніша відставка депутатів в історії українського парламенту.

Тим не менш, багато проросійських депутатів залишилися, у тому числі ті, хто втік за кордон у лютому минулого року, коли почалось повномасштабне вторгнення.

Наразі ми працюємо над тим, щоб у майбутньому заборонити проросійські партії на конституційному рівні. В Україні є 11 чи 12 проросійських партій.

Росія окупувала значну частину нашої території і змусила багатьох українців страждати. За це мають бути принаймні політичні наслідки.

А як щодо Нестора Шуфрича – найактивнішого представника проросійських політиків? Він все ще очолює Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики в парламенті?

На жаль, так. Сподіваюся, ця ситуація виправиться в майбутньому.

Можливо, сталось диво: після повномасштабного вторгнення він в одну мить перетворився на проєвропейського, прозахідного і демократичного політика. Щось із ним трапилось. Можливо, він злякався.

Я пам'ятаю, що його заарештували на початку повномасштабної війни. Він часто виступає в парламенті від проросійської партії "Платформа за життя і мир". Думаю, ми вирішимо цю проблему. Є кілька пропозицій щодо звільнення його з посади голови цього комітету.

Однак регулювання ЗМІ не входить до компетенції цього комітету. Я думаю, що його призначення в минулому було зроблено для того, щоб дати його партії формальну позицію, але не таку, яка була б впливовою.

Тим не менш, для суспільства це поганий знак, що хтось, хто займав або, я впевнений, досі займає проросійську позицію, очолює парламентський комітет.

Ви очолюєте Антикорупційний комітет. Як ви можете прокоментувати останні корупційні скандали в Міністерстві оборони?

Це не нова проблема для України. Проблеми із забезпеченням солдатів продуктами та спорядженням були й раніше. Пострадянська традиція полягає в тому, що вся інформація про закупівлі для армії тримається в таємниці, і через це нам бракує постачальників.

Звісно, багато великих роздрібних продавців на ринку можуть брати участь у тендерах на постачання продуктів для армії. Але багато хто не зацікавлений, тому що процес закупівель непрозорий, і в ньому задіяні певні корупційні механізми. Це є наслідком засекреченості цієї сфери.

За стандартами НАТО, секретними є лише три види інформації – технології, місця дислокації армії та комунікації. В Україні є громадська організація "Незалежна антикорупційна комісія" (раніше "Національний антикорупційний комітет з питань оборони"), яка ще до початку повномасштабної війни пропонувала зробити прозорою інформацію про продовольче забезпечення армії. Однак Міноборони відмовилося.

Я згоден з міністром оборони Олексієм Резніковим у тому, що зараз, під час війни, це не є пріоритетом. Але це дуже важливо для наших громадян і міжнародних партнерів. Ми повинні показати, що оборонна сфера під контролем, що в ній немає корупції. Саме тому Міноборони створило спеціальну антикорупційну раду, щоб змінити процедури державних закупівель.

Для мене хорошим прикладом було Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури. Коли журналісти та правоохоронні органи підвищили обізнаність про можливу корупцію, всі посадовці, які могли бути причетні до неї, були звільнені.

Я вважаю, що це хороший прецедент в українській історії, тому що зазвичай підозрювана особа, яка все ще обіймає свою посаду, може впливати на розслідування. У цьому випадку було звільнено заступника міністра, керівника департаменту та інших посадовців. 

Чому журналісти-розслідувачі ініціюють корупційні справи в Україні? Як ви оцінюєте роботу антикорупційної інфраструктури у воєнний час? Чи є вона ефективною?

Зазвичай, найбільш значущі корупційні справи ініціюють журналісти-розслідувачі. Зокрема, в Італії правоохоронні органи отримали інформацію про мафію від журналістів-розслідувачів. Звичайно, це не призвело безпосередньо до обвинувального вироку, але допомогло забезпечити більшу гнучкість та ефективність на початку розслідування.

Що стосується нашої антикорупційної інфраструктури, то я цілком задоволений її роботою, навіть у воєнний час. Після призначення спеціального антикорупційного прокурора Олександра Клименка [у червні 2022 року] система вправно працює.

Є 112 вироків щодо високопосадовців-корупціонерів. Зокрема, засуджений народний депутат, член парламентської більшості Олександр Трухін – це унікальна ситуація для України. Також засуджено колишнього заступника міністра Юрія Гримчака та багатьох колишніх прокурорів і суддів. До Революції Гідності 2014 року це було абсолютно неможливо.

Деякі з цих розслідувань є делікатними і викликають багато запитань. Це дуже чутлива сфера. Наприклад, коли слідчі відвідали будинок Джо Байдена або Крістін Лагард, в американському суспільстві це викликало жорсткі дискусії. Адже Джо Байден - президент США, а Крістін Лагард очолює МВФ. Від них очікують, що вони будуть дотримуватися верховенства права.

Звичайно, нам є над чим працювати. Зокрема, є багато запитів від спеціальної антикорупційної прокуратури про екстрадицію багатьох людей, які втекли з країни. Однак не всі запити підписані генеральним прокурором. Це дуже делікатне питання.

Чому? Прокурори бояться, чи це через те, що вони корумповані?

Я не можу сказати, що Генеральна прокуратура корумпована, але вона є політично залежною. Це відбувається через процедуру призначень. Існує конкурс на посаду керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) та керівника Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), і навіть на посади суддів.

Президент та Уряд лише призначають відібраних кандидатів до незалежної комісії. Однак для Генеральної прокуратури Президент пропонує кандидатуру, а більшість у парламенті затверджує її голосуванням. Це означає, що депутати можуть впливати на Генеральну прокуратуру в умовах конфлікту інтересів.

Таким чином, я не можу підтвердити корупцію, але можу сказати, що в деяких випадках існує політична залежність і політично залежні рішення Генеральної прокуратури.

Чи є новопризначений голова антикорупційного відомства також політично залежним?

Ми маємо ефективну та конкурентну процедуру відбору на цю посаду.

Припустимо, що новопризначений голова антикорупційного відомства Семен Кривонос вирішить бути "політично зручним" для влади. Якщо це виявиться так, це створить певні перешкоди, але не зупинить роботу антикорупційного відомства.

Кілька років тому таким чином звільнили колишнього керівника САП Назара Холодницького, який був "політично зручним".

САП відкрила справи проти двох технократів – колишнього голови "Нафтогазу" Андрія Коболєва та колишнього міністра Андрія Пивоварського. Це викликало суспільну критику. Чи могли б ви прокоментувати це?

Повертаючись до прикладу Джо Байдена та Крістін Лагард – там та сама ситуація. Я не думаю, що НАБУ і САП атакують реформу корпоративного управління, і що технократи є пріоритетом для правоохоронних органів. Тільки суд може довести їхню винуватість, якщо є якісь підозри щодо технократів.

Офіційні зарплати державних службовців в Україні досить низькі, і міністр зазвичай затверджує премії для своєї команди і для себе. Чи може це також стати приводом для розслідувань з боку НАБУ та САП?

Це неприйнятно для правоохоронних органів, тому що в цих установах високі зарплати без жодних премій. У міністерствах і державних компаніях має бути така ж система.

Чи правильно я розумію, що кожен міністр може бути засуджений?

Так. У нас є популістська постанова, яка обмежує рівень премій. Коболєв знав про цю постанову. У 2017 році наглядова рада "Нафтогазу" врахувала цю норму, а наступного року – ні. Якщо наглядова рада пояснить, чому вони вирішили виплатити Коболєву більшу суму премії, то у правоохоронних органів не буде жодних питань.

Які пріоритети в роботі Антикорупційного комітету? Які суб'єкти є найбільш корумпованими в Україні?

Важко сказати, які сфери є найбільш корумпованими. Я б сказав, що найбільш зарегульованими і, відповідно, найбільш проблемними є митниця, фіскальна служба та всі органи, пов'язані з ресурсами.

Чи працює ваш комітет над покращенням ситуації?

Так, ми створили спеціальну слідчу комісію під нашим контролем. Також ми відповідаємо за боротьбу з російським економічним впливом.

Однак наша головна відповідальність – допомогти антикорупційній інфраструктурі показати відповідні результати. Це прямий запит українського народу, щоб ми були сильнішими після війни.

Ми повинні здобути перемогу у війні з корупцією. Боротьба з корупцією також має першочергове значення для наших міжнародних партнерів, оскільки вони планують фінансувати відновлення України після війни. І останнє, але не менш важливе – це вимога бізнесу, який буде інвестувати в Україну.

Ми повинні забезпечити чіткі та прозорі правила, які зменшать інвестиційні ризики. Я бачу, що ми рухаємося в напрямку встановлення цих чітких правил.

Є проблеми з митною та фіскальною службами, але ми працюємо над їх вирішенням. Євроінтеграція дозволила Україні перейняти багато західних норм в антикорупційному секторі, які є ефективними.