Згідно з нещодавнім опитуванням, проведеним Міжнародним республіканським інститутом (МРІ) в Україні, українці висловили абсолютну впевненість у кінцевій перемозі країни над російськими військами, сильне бажання вступити до НАТО і непохитну віру в залаштункові переговори свого керівництва з американськими та іншими західними високопосадовцями.
В інтерв'ю Kyiv Post директор МРІ, який прагне сприяти та підтримувати належне врядування та демократію в країнах світу, Майкл Дракмен, сказав, що він був здивований і підбадьорений цими даними.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
«Мене здивувало те, що кількість респондентів, які вважають, що Україна повинна вступити до НАТО, продовжує зростати – з понад 50 % минулого року до 82 % українців зараз – по всьому світу, із заходу на схід. Ці цифри дуже змінилися».
Україна ініціює засідання Ради Україна-НАТО через застосування РФ нової ракети
Дракмен підкреслив, що не лише думка української громадськості щодо участі Сполучених Штатів у війні покращилася, покращилась також і думка їхніх європейських партнерів.
«Одним з важливих моментів опитування є ставлення українців до тих країн, які надають допомогу», – сказав він. «Коли почалося повномасштабне вторгнення, підтримка Німеччини сприймалася українцями на рівні 1%, а зараз ця цифра зросла до 17%».
Якою була мета опитування, і чи було щось у результатах, що вас здивувало?
Це вже третє опитування, яке ми проводимо в Україні після початку повномасштабного російського вторгнення в лютому 2022 року. До цього ми проводили часті регулярні опитування, які дозволяють нам відстежувати громадську думку з широкого кола питань протягом останніх десятиліть. Останнє опитування було зосереджене на ставленні українців до війни, вступу до НАТО та їхній підтримці існуючого політичного керівництва та інституцій.
У квітні 2022 року ми провели перше опитування після початку повномасштабного вторгнення. Вже тоді панувала впевненість у тому, що Україна переможе, а частота відповіді про те, що майбутнє виглядає багатообіцяючим, була дуже несподіваною. Ми все ще спостерігаємо цю впевненість рік потому – понад 90 % респондентів вірять, що Україна переможе. І це не в якійсь одній частині України. Це по всій території.
Другий момент, який мене здивував, це те, що кількість респондентів, які вважають, що Україна повинна вступити до НАТО, продовжує зростати – з понад 50 % минулого року до 82 % українців зараз – знову ж таки, по всій території, із заходу на схід. Цифри дуже змінилися. Це і дивує, і викликає велику кількість позитивних емоцій.
Неймовірно, але чим довше триває війна, тим більше українці вірять у перемогу. З чим це пов'язано, на вашу думку?
У нас немає іншого вибору. Чим довше вона триває, тим більше українці бачать російського паперового тигра на полі бою. Крім того, після нашого успішного контрнаступу вони побачили слабкість Росії. Це сталося в Києві минулої весни, в Харкові, Херсоні, при обороні Бахмута тощо. Це зміцнило віру в те, що перемога можлива, і що альтернативи їй немає.
Опитування демонструє високу впевненість у президенті Зеленському. Однак, якщо уважно придивитися до опитування за червень 2022 року, то чимало респондентів змінили свою думку з повністю схвальної Зеленського на переважно схвальну. Чому це сталося, на вашу думку?
Справа не лише в Зеленському, а й у всіх державних інституціях, які ми вимірюємо. На початку повномасштабного вторгнення люди були емоційними, і вони позитивно ставилися до всього – від Верховної Ради України до президента України. Ми бачимо, що інтенсивність цієї підтримки знижується, і ми почали відзначати це ще в червні минулого року. Проте, якщо ми візьмемо сукупну кількість тих, хто повністю схвалює і частково схвалює, то побачимо міцний позитивний баланс, який залишається незмінним з квітня.
Чи можуть українці насправді бути більш критичними?
Я не думаю. Українці є більш гострими політичними критиками, ніж будь-де у світі. Вони споживають дуже багато інформації, від телебачення до [соціальної мережі] Telegram, і їхні погляди на різні речі постійно змінюються. Проте, президент робить неймовірну роботу зі згуртування та отримання глобальної підтримки для допомоги Україні. Всі українці цінують те, що він робить. Зовсім інша історія, якщо порівняти це з його рейтингом схвалення в попередні роки. Парламент зараз також користується сильною підтримкою, попри її зниження в роки, що передували вторгненню. Це чудові показники для всіх українських інституцій в історичному аспекті.
Які політичні перспективи у Зеленського після війни? На вашу думку, чи вдасться йому зберегти цю підтримку в майбутньому?
Політичний ландшафт зміниться на наступний день після перемоги, як це було після революції Євромайдану в 2014 році. У нас буде кілька старих політичних партій і кілька нових. Важко передбачити, як виглядатиме післявоєнний політичний ландшафт. Це все буде дуже динамічно, але українці самі вирішуватимуть, яким він буде.
А як щодо боротьби з корупцією? Чи буде цей фактор мати значення для українців?
Звичайно. До повномасштабного вторгнення Росії це було одним з головних питань, що хвилювали українців, разом з війною на Донбасі. Україні є що розповісти про останні кілька років боротьби з корупцією. Були створені нові антикорупційні інституції, забезпечені найкращими антикорупційними підрозділами, які можна знайти де не будь у світу. Крім того, різні заходи реформи децентралізації мали позитивний вплив. Люди переважно задоволені своїми мерами та місцевою владою.
Ще одним цікавим моментом в опитуванні є те, що більшість українців хотіли б, щоб іноземні організації здійснювали нагляд за коштами на відбудову України. Це тому, що вони не довіряють уряду чи місцевій владі?
Так, це цікаво. Треба організувати більше фокус-груп, щоб це з'ясувати. Українці знають, що були створені міжнародні стабілізаційні фонди, і думають: «Нехай вони ж і керують цими фондами, це допоможе нам уникнути будь-яких потенційних звинувачень у корупції». Це розумне мислення українців, але воно не свідчить про занепокоєння щодо доброчесності уряду.
Як щодо нещодавнього корупційного скандалу з завищеними цінами на продукти харчування в Міністерстві оборони? Чи обговорювалося це питання з американськими високопосадовцями?
Так. Обговорювалось, наскільки швидко українська влада на всіх рівнях просунулася у розв'язанні цієї проблеми. На це вказували і громадські активісти, і незалежні ЗМІ, після чого на це відреагували і вжили необхідних заходів. Тут ми побачили українську антикорупційну мережу в дії. Це висвітлюється як позитивний приклад змін.
Ви спілкуєтеся з американськими високопосадовцями. Розкажіть про підтримку України з боку США? Вона настільки сильна, як вони декларують?
Коли президент США Джо Байден проводить 20 годин у потязі, намагаючись дістатись Києва, я б сказав, що це яскравий приклад особистої відданості американського керівництва. Україна має там потужну підтримку.
Звичайно, деякі місцеві американські політики використовують це у своїх цілях, тому що наближається рік виборів. Просто подивіться на поле бою: Ми маємо американську зброю на позиціях, і ми бачимо їхні значні витрати на оборону. Лідер Сенату США Мітчелл Макконнелл сказав, що це інвестиція американського народу у власну безпеку.
Які прогнози та сценарії розвитку цієї війни обговорюють у США?
Всі чекають хороших новин з поля бою, з-під Бахмута, а також від наступного контрнаступу. Дійсно, зараз Україна отримує зброю від союзників. Німеччина почала постачати танки на початку лютого. Союзники віддані Україні і вірять в неї.
Важливим моментом опитування є ставлення українців до тих країн, які надають допомогу. Коли в лютому почалося повномасштабне вторгнення, підтримка Німеччини сприймалася українцями як 1%, а зараз ця цифра зросла до 17 %.
Зараз ми спостерігаємо більше європейського лідерства, вони беруть на себе більш активну роль, незалежно від того, чи йде мова про танки, навчання, боєприпаси чи літаки. Це важливий сигнал для Сполучених Штатів, щоб вони зрозуміли, що кожен в коаліції виконує свою частину роботи.
Президент Зеленський каже, що потрібно більше підтримки: більше високоточної зброї, боєприпасів і сучасних винищувачів. Що, на вашу думку, українські високопосадовці можуть зробити, щоб залучити більше військової допомоги в Україну?
Вони повинні продовжувати робити те, що вони вже роблять. Якщо ми подивимося на те, що було рік тому, то ми говорили про «Джавеліни», а зараз ми обговорюємо HIMARS і F-16. Київ повинен відстоювати свою позицію, залишатися в курсі подій, швидко реагувати на звинувачення в корупції, надавати підтримку незалежним ЗМІ та антикорупційним інституціям, тому що все це посилає правильні сигнали... Це допоможе утвердити ідею про те, що Україна є успішною демократією, яка здатна себе захистити.
