В інтерв'ю ірландській службі новин RTÉ, опублікованому у вівторок, 4 квітня, колишній президент США Білл Клінтон заявив, що тепер жалкує, що сприяв укладенню Будапештського меморандуму 1994 року.
«Я відчуваю особисту причетність до цього, тому що я змусив їх [Україну] погодитися відмовитися від ядерної зброї. Ніхто з них не вірить, що Росія наважилась би на цей крок, якби в України все ще була ця зброя», – сказав Клінтон.
Нагадайте мені, що таке Будапештський меморандум?
Коли Радянський Союз розпався в 1991 році, його ядерний арсенал був розподілений між різними республіками. Після здобуття незалежності Україна стала третьою ядерною державою світу після США та Росії.
Щоб запобігти розповсюдженню ядерної зброї, США під керівництвом Білла Клінтона як президента доклали значних зусиль, аби переконати Україну, яка щойно відновила свою незалежність, відмовитися від ядерної зброї та передати її Росії.
США нададуть Україні фінальний пакет військової допомоги
5 грудня 1994 року США, Великобританія, Росія, Білорусь, Казахстан і, звичайно, Україна підписали Будапештський меморандум про гарантії безпеки.
З боку США підписи поставив Білл Клінтон, з боку Росії – президент Борис Єльцин, з боку Великобританії – прем'єр-міністр Джон Мейджор, з боку України – президент Леонід Кравчук.
Якими були ці гарантії?
В обмін на відмову України, Білорусі та Казахстану від ядерної зброї та підписання Договору про нерозповсюдження ядерної зброї США, Великобританія та Росія зобов’язалися: 1) поважати кордони новоутворених незалежних держав; 2) утримання від погроз їм; 3) утримання від примусу; 4) надати допомогу у разі нападу на одну з незалежних держав; 5) утримуватись від нападу на без'ядерну нову державу; 6) негайно розпочати консультації у разі виникнення небезпечної «ситуації».
Це спрацювало?
Очевидно, що ні. 20 лютого 2014 року, в розпал української Революції Гідності, Росія почала вторгнення в Крим і анексувала його через кілька тижнів.
Водночас Москва розпочала спочатку таємні спроби захопити велику частину Донбасу та півдня України. У серпні 2014 року, коли Київ був готовий повернути територію Донбасу, втрачену навесні та влітку, Росія відмовилася від версії, начебто вона просто допомагає «місцевим повстанцям», і вдерлася на Донбас багатотисячними підрозділами своїх збройних сил.
Як сказав Клінтон: «Я знав, що президент [Володимир] Путін не підтримує угоду, укладену президентом Єльциним, згідно якої РФ мала утримуватись від порушення територіальної цілісності України – угоду, яку той уклав, тому що хотів, щоб Україна відмовилася від ядерної зброї».
Дійсно, як стало зрозуміло з путінського есе 2021 року, опублікованого незадовго до початку повномасштабноїго нападу на Україну, Путін планував повернення України під контроль Москви з моменту проголошення її незалежності.
«Коли йому стало зручно це зробити, президент Путін порушив умови меморандуму і спочатку взяв Крим. І я почуваюся жахливо через це, тому що Україна є дуже важливою країною», – сказав Клінтон.
Невже Україна була настільки наївною, щоб повірити запевненням Росії?
Відповідь коротка: і так, і ні.
У березні минулого року Wall Street Journal повідомив, що відразу після того, як Україна підписала остаточну угоду про відмову від ядерної зброї в 1994 році, тодішній президент Леонід Кравчук сказав: «Якщо завтра Росія піде на Крим, ніхто й бровою не поведе».
Одним із аргументів за відмову від ядерного арсеналу були гроші. Ядерну зброю дорого обслуговувати, а Україна була розорена. Захід був готовий оплатити ці витрати, і Україна почувалася досить комфортно з західними гарантіями безпеки.
Ще однією причиною стала Чорнобильська катастрофа 1986 року. Незалежність прийшла всього через п’ять років після найстрашнішої ядерної аварії в історії. Українці все ще були травмовані її наслідками, і багато хто не хотів мати нічого спільного з будь-якими ядерними технологіями.
Тож як Росії вдалося провернути все це?
Це довга історія.
Після вторгнення РФ в Крим у 2014 році США намагалися пояснити, чому вони не прийшли на допомогу Україні.
Тодішній президент Барак Обама застосував до Росії деякі економічні санкції, але вперто утримувався від надання летальної військової допомоги. Його радники стверджували, що Росія демонструє «ескалацію домінування».
Західні експерти постійно повторювали, що Будапештський меморандум був лише «меморандумом», а не «договором», «обіцянкою» або «зобов’язанням», а не «гарантією».
З огляду на сумну історію Будапештський меморандуму Україна наполягає на тому, що після закінчення війни вона має отримати певні «залізні» гарантії безпеки. Очевидно, що її членство в НАТО було б ідеальним варіантом.
Чи планує Україна найближчим часом почати виробляти ядерну зброю?
Ні. Але якщо й так, можете бути певні, що про це ніхто нічого не буде повідомляти.
«Вони боялися віддати її, тому що вважали, що це єдине, що захищає їх від експансіоністської Росії», – сказав Клінтон.
