За словами депутата Верховної Ради Ярослава Железняка з опозиційної фракції партії "Голос", який очолює парламентську слідчу комісію, що розслідує порушення закону урядовцями, планується реформувати два найбільш проблемні органи.
У січні в інтерв'ю з Kyiv Post він назвав три найбільш корумповані державні органи, а саме Митницю, Агентство з розшуку та менеджменту незаконно отриманих активів (АРМА) і Бюро економічної безпеки (БЕБ).
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Створення і/або реформування державних агенцій є прерогативою Верховної Ради, яка приймає відповідні законодавчі акти. У новому ексклюзивному коментарі для Kyiv Post депутат Железняк пояснив:
“4 квітня на засіданні Комісії ми розглянули випадки продажу конфіскованого аміаку і калію. З'ясувалося, що AРMA продала аміак і калій за цінами, нижчими за ринкові, і не сплатила ПДВ”.
Україна конфіскує російські і білоруські активи, отримані через корупцію або іншим незаконним шляхом, і передає їх АРМА. Вони оцінюються в мільярди доларів.
Як пояснив Железняк, AРMA має або знайти хороших управлінців на це майно, або продати його і спрямувати виручені кошти в дохід державного бюджету. І з одним, і з іншим є великі проблеми. На це агентство скаржаться головним чином через непрозорі продажі конфіскованого майна і заниження його вартості на аукціонах.
Наприкінці лютого голова фракції "Слуги народу" Давид Арахамія запропонував закрити АРМА, а конфісковані активи передати Фонду держмайна.
Железняк повідомив Kyiv Post, що розглядаються два варіанти:
· Перший: зобов'язати АРМА продавати конфісковане майно через е-аукціони Prozorro;
· Другий: ліквідувати АРМА.
“Думаю, варіант ліквідації агентства більш ефективний”, – сказав Железняк.
Місяць тому Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики визнав незадовільною роботу БЕБ. Після цього депутати зареєстрували законопроєкт про повне перезавантаження БЕБ, включно з перевиборами голови цього органу.
Як повідомив Комітет, у 2022 році БЕБ вів 664 кримінальні справи, і тільки 15 дійшли до суду, а вироки були винесені по 12 з них.
Розмір відшкодувань за завдані бюджету збитки є набагато меншим за той, який вказує БЕБ. Це легко перевірити – Бюро зобов'язане звітувати про свою роботу Генеральній прокуратурі. У звіті за 2022 рік вказано, що Бюро відшкодувало державі лише 33,27 мільйона гривень із суми збитків, що оцінювалися в 154 мільйона.
Після парламентської критики робота БЕБ значно покращилась. Так, тільки за два перших місяця цього року завдяки БЕБ державний бюджет отримав удвічі більше грошей, ніж за весь минулий рік – 66,69 мільйона гривень.
Верховна Рада утворила БЕБ два роки тому з метою перезавантаження системи розслідування економічних злочинів, а тепер має намір перезавантажити роботу самого Бюро, яке працює лише півтора року. Однак не лише законодавці хочуть розпочати його історію з чистого аркуша.
За повідомленнями Національного банку, відповідний пункт є у меморандумі про співробітництво між Україною і МВФ, і це підтвердив Железняк:
“Так, реформа БЕБ є однією з умов співробітництва з МВФ, і це відображено в окремому законопроєкті, який включає зміну керівництва БЕБ”.
Важливо: від перезавантаження БЕБ залежить отримання кредиту МВФ на суму близько 15,6 мільярда доларів і ще 40 мільярдів за іншими програмами фінансування.
