Нью-йоркський актор Леонардо Ді Капріо підтримав Україну. Його бабуся по материнській лінії Олена Смирнова була уродженкою Одеси.

У Чикаго проживає друга за чисельністю українська діаспора в США. Колишня зірка НХЛ Кліфф Королл – уродженець Саскачевану, нині голова Асоціації випускників «Чикаго Блекгокс» – канадієць українського походження. Вийшовши на пенсію, Королл, якому зараз 76 років, знову відкриває для себе своє забуте коріння.

Advertisement

«Проблеми з Росією зараз на першому плані – я став більш співчутливо ставитися до ситуації», – висловився він з приводу повномасштабного російського вторгнення у розмові з Kyiv Post.

Кліфф каже, що може лише уявити, «як людям там [в Україні] важко… »

«Це не має сенсу, я не знаю, чого прагне Путін. Все це змусило мене зрозуміти, як мені пощастило бути там, де я зараз», – каже він.

«Бідні люди – їм доводиться проходити через пекло, і вони не знають, коли все це закінчиться… Ця ситуація змусила мене більше дізнатися про Україну. Мені сумно через те, з чим людям доводиться стикатися», – додав Королл.

Advertisement

У березні він допоміг делегації з 33 українців (26 дітей і 6 дорослих) з хокейного клубу «Харківські шибайголови» (Kharkiv Berserkers) отримати квитки на матч Blackhawks. Вони приїхали з України на благодійний турнір, аби зібрати кошти на приміщення для клубу, оскільки їхню ковзанку пошкодила російська артилерія.

Чи не найдорожча річ з України, яку він має, – козацька булава, яку йому подарував Національний музей історії України. Це перше з його надбань, що символізує Україну.

Шлях до НХЛ

Королл розпочав свій шлях до професійного хокею в Кенорі – невеличкому містечку в провінції Саскачеван на заході Канади, де зими суворі, але ідеально підходять для хокею на відкритому повітрі.

Advertisement

Український канадієць прожив там свої перші три роки з чотирма братами та сестрами в будинку площею 50 квадратних метрів, перш ніж переїхати до Саскатуна – найбільшого міста провінції, коли його батько знайшов роботу в залізничній компанії. Це був крок уперед, який підштовхнув його зрештою зайнятися хокеєм, де він знайшов друзів на все життя.

Прізвище Королла українською мовою означає «король». Його діди й бабусі емігрували з Буковини.

У віці 17 років Королл разом із двома друзями з рідного міста поїхав на навчання до університету в місті Денвер у США. Тоді Національна хокейна ліга тільки зароджувалася та складалася лише з «оригінальної шістки» клубів – Бостон Брюїнс (Boston Bruins), Чикаго Блекгокс (Chicago Blackhawks), Детройт Ред Вінгз (Detroit Red Wings), Монреаль Канадієнс (Montreal Canadiens), Нью-Йорк Рейнджерс (New York Rangers) і Торонто Мейпл Ліфс (Toronto Maple Leafs).

Advertisement

«Головною мотивацією була любов до спорту [хокею]. Я також мав можливість грати у футбол за стипендію в Північній Дакоті, мені пропонували бейсбольний контракт класу А з Minnesota Twins», – сказав він у аудіоінтерв’ю з Kyiv Post.

У США залишились його українські родичі і щотижневі курси української мови.

«Батьки переконали мене вивчити мову... На жаль, я все забув, бо не мав практики», – сказав він.

Коли він став студентом, навчання та хокей були в пріоритеті. З часом він забув українську.

«Було важко повернутися в середовище, пов'язане з моїм українським корінням», – каже Королл.

Після закінчення навчання його запросили до «Чикаго Блекгокс», де він лише рік грав у фарм-клубі НХЛ у Далласі, а наступного року його взяли до професійної команди разом із товаришем зі студентських років Кітом Магнусоном (Keith Magnuson), спільно з яким у 1988 році вони заснували Асоціацію випускників Чикаго Блекгокс разом із володарем Кубка Стенлі та членом Залу слави НХЛ Стеном Микитою (Stan Mikita).

Advertisement

Перебуваючи в складі команди Блекгокс у 1969-1970 роках, Королл заявив, що віддає перевагу кар’єрі та тренуванням між сезонами, а також родині – у нього троє дітей.

«Я приділяв цьому увагу», - каже він.

Кар'єра

Досягнення Королла за 11-річну кар’єру дозволяли йому увійти до Зали слави НХЛ, але він так і не виграв Кубок Стенлі після двох фіналів.

Advertisement

Як вінгер, він забив 208 голів у 814 зіграних матчах, зробив 254 результативні передачі та загалом набрав 462 очки протягом кар’єри.

«Інші визначні моменти в кар’єрі Королла – участь у 404 іграх поспіль. Він був першим новачком Чикаго, який зробив хет-трик», – йдеться в повідомленні Залу спортивної слави Саскачевану.

Пізніше він тренував «Блекгокс» протягом шести сезонів і став наставником американського гравця українського походження Еда Ольчика (Ed Olczyk) та майбутнього члена Залу слави Кріса Челіоса (Chris Chelios).

Єдиною прогалиною в його житті було те, що він не виграв Кубок Стенлі –він грав у двох фіналах, обидва рази програвши «Монреаль Канадієнс» у 1971 і 1973 роках.

Коріння

Він ніколи не забував про своє коріння і знав, що в НХЛ були інші гравці українського походження.

У своїй власній команді Ерік Нестеренко (Eric Nesterеnko), який виграв Кубок Стенлі в 1961 році, давав поради Короллу, коли той починав. Його батько був родом із Чернігівщини і на початку ХХ століття воював проти більшовиків на боці УНР.

«Ні для кого не було секретом, що в НХЛ були українці. Нестеренко був правим вінгером, як і я, і допомагав мені в різних аспектах гри, але ми ніколи не розмовляли один з одним українською», – каже він.

Однак, продовжив Королл, у глибині душі гравці розуміли, що «він один із наших».

Але коли починалася гра, він казав: «Це ніяк не впливало на гру … ви знали, що вони [українці] там є, але вам доведеться забути про це і грати».

Український документальний фільм «UKE», який вийшов у 2020 році, розповідав про гравців НХЛ українського походження та показав, що щонайменше 50 українців завоювали Кубок Стенлі протягом своєї кар’єри, включно з Вейном Гретцкі (Wayne Gretzky), який також є членом Зали слави українського спорту.

Гравці українського походження, як виявилося під час зйомок, є третьою за чисельністю національністю серед володарів Кубка Стенлі після американців і канадійців відповідно.

Виховання

Королл – син українських іммігрантів «першої хвилі», які приїжджали до Канади в кінці ХІХ – на початку ХХ століття і отримували земельні наділи для ведення господарства переважно в західних провінціях, де земля була не такою родючою, як на батьківщині.

Відомо, що місцеві фермери сміялись над українськими переселенцями, які викопували погреби – так, як робили у себе в Україні, але так збіжжя і продукти добре зберігалися навіть у суворому кліматі далекої півночі, а більшість будинків були дерев’яними і не мали достатньої теплоізоляції.

Королл був одним із небагатьох українських канадійців, що виросли в цьому середовищі і стали грати в НХЛ.

“Тоді шанс був десь один відсоток, бо в НХЛ грали лише шість команд, – каже він. – Мені дуже пощастило, я здобув визнання за численні нагороди в громаді Чикаго, в Канаді, в Саскачевані.”.

У 2017 році він увійшов до Українського залу спортивної слави в Пенсильванії і 5 березня отримав персональну відзнаку під час гри Блекгокс у Чикаго.

Для того, щоб грати в хокей в університеті, студент мав вчитися на відмінно, а інакше йому це не дозволялося. До того ж, щотижня він мав ходити на курси мови.

Тоді перепусткою для участі в змаганнях була оцінка “добре”, а дві оцінки “посередньо” підряд означали дискваліфікацію.

“Раніше ми грали кожної п’ятниці – десь 15 ігор за рік, а сьогодні хлопчаки грають 60 ігор, – згадує Королл. Це привчало нас до дисципліни, до порядку, щоб ми не потрапляли в неприємності. І це допомогло мені в усій моїй хокейній кар’єрі”.

Віддача

Асоціація випускників «Чикаго Блекгокс», яку очолює Королл, зібрала більше 2 мільярдів доларів на стипендії для випускників шкіл, що грають у хокей, і “не тільки для найкращих”.

Стипендії призначаються тим, “хто виконує роботу в громаді, хто має характер і хороші рекомендації – ми вже надали 115 стипендій, і ми також підтримуємо інші благодійні справи”.

Родичі-українці

Його братова (дружина брата) Елен Королл прослідила історію родини і Буковини аж від кінця ХІХ століття. Його дід і бабуся були буковинцями.

Стефан Король народився в 1875 році в селі Товтрів, а до Канади приїхав у 1901-му, коли йому було 26 років.

Його онук розповів KyivPost, що Стефанові “вистачило грошей, щоб дістатися Вінніпега”, а потім він “пройшов пішки 500 миль” залізничною колією. “Дорогою він весь час шукав роботу. Іноді пасажири потяга кидали йому з вікна бутерброди”.

Кліфф Королл згадує, що його дід щодня доглядав, пас і доїв худобу, а потім ішов до лісу й повертався “з повною шапкою грибів”.

Елен Королл написала, що бабуся Кліффа Юхимія Куруляк народилася в грудні 1888 року в селі Дорошевці і приїхала з батьками до Канади, коли їй було вісім років.

Як написано в розвідці історії родини, вона “ніколи не працювала в неділю… Все готувалося в суботу, а в неділю вся родина збиралася за столом”.