У вівторок, 11 квітня, у перестрілці на кордоні між Азербайджаном та Вірменією загинули семеро військовослужбовців, повідомляє AFP.
Напруженість між двома країнами, давніми суперницями, неодноразово загострювалась впродовж кількох десятиліть територіальної суперечки навколо Нагірного Карабаху.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Що там зараз відбувається?
«Підрозділи вірменської армії, дислоковані поблизу населеного пункту Диг (на спільному кордоні двох країн), відкрили потужний вогонь по позиціях азербайджанської армії», – йдеться в заяві міністерства оборони Азербайджану в Баку. Міноборони додало, що азербайджанські війська «відкрили вогонь у відповідь».
Через кілька годин стало відомо, що внаслідок перестрілки загинуло троє військових.
Міністерство оборони Вірменії повідомило про чотирьох загиблих і шістьох поранених. Єреван звинуватив Баку в тому, що це азербайджанці почали перестрілку.
«О 16:00 (12:00 GMT) у вівторок азербайджанські збройні сили відкрили вогонь у бік вірменських військовослужбовців, які проводили інженерні роботи» біля кордону, повідомили в міністерстві.
Нагадайте мені, що таке Нагірний Карабах?
Нагірний Карабах – це анклав, населений переважно вірменами, на південному заході Азербайджану. Між двома колишніми радянськими республіками Кавказу вже відбулося дві війни за цей гірський регіон.
Перша Нагірнокарабаська війна тривала з низькою інтенсивністю з 1988 по 1994 рік.
Після того як в 1991 році Радянський Союз розпався, обидві республіки почали змагатися за сховища зброї, залишеної радянською армією. В результаті бої посилилися, адже обидві сторони прагнули контролювати спірну територію.
Після шести років боїв і понад 20 тисяч вбитих обидві сторони були виснажені. Росія посприяла тоді припиненню вогню. Нагірний Карабах залишився у складі Азербайджану, але фактично був незалежним.
Конфлікт залишався замороженим із періодичними перестрілками різної інтенсивності протягом наступних 26 років.
У 2020 році почалася Друга Нагірнокарабаська війна. Вона тривала 44 дні, і з обох сторін загинуло майже 7 тисяч людей.
Ця війна увінчалась явною перемога Азербайджану, багато в чому завдяки підтримці Туреччини та Ізраїлю безпілотниками та іншим обладнанням.
У листопаді 2020 року Росія направила в регіон миротворчу місію чисельністю близько 2 тис. військовослужбовців в рамках запланованої поновлюваної п’ятирічної місії.
Як росіянам підтримувати там мир, якщо вони зосереджені на власній війні з Україною?
Це саме те питання, яке зараз задають вірмени.
Дотепер вірмени були нібито налаштовані проросійськи, сподіваючись, що Москві вдасться використати свої важелі впливу для протидії посиленню турецького впливу в Азербайджані. Але ситуація виявилась складнішою, оскільки Москва постачала зброю як Вірменії, так і Азербайджану.
На цей момент Росія надто зосереджена на власних проблемах в Україні, щоб звертати вагу на Кавказ, і азербайджанці, здається, усвідомлюють це.
Тим часом вірмени дедалі голосніше говорять про своє розчарування Росією.
Що це означає у більшому геополітичному масштабі?
З огляду на те, що Російську Федерацію, вірогідно, очікують хвилі протестів, якщо не повстання, оскільки її війна проти України виглядає все більш провальною, існує висока ймовірність того, що на окраїнах колишньої Кремлівської імперії продовжуватиметься територіальний переділ.
За такого сценарію Кавказ може стати справжньою пороховою діжкою. Росія вже окупувала 20 % території Грузії. У Дагестані та Чечні також спостерігається висока напруженість, багато чеченців воюють пліч-о-пліч з українцями з наміром остаточно звільнити Чечню з-під влади Рамзана Кадирова, якого вони вважають маріонеткою Москви.
Якщо Російська Федерація розпадеться, більшу частину гірського регіону між Туреччиною та півднем Росії, населеного різними, часто вороже налаштованими до сусідів етнічними групами, може охопити насильство, подібне до того, яке ми наразі спостерігаємо в Нагірному Карабасі.
