Попри війну Україна шукає різноманітні шляхи експорту зерна в країни Африки, які є головними покупцями. Росія продовжує створювати перешкоди морському експорту зерна, блокуючи кораблі у Чорному морі. Очільник дипломатії Євросоюзу Жозеп Боррель повідомив 17 квітня, що у протоці Босфор заблоковані 50 суден.
Тим часом почались проблеми і в Європейському Союзі. Низка країн – Польща, Угорщина, Словаччина, Болгарія, Румунія - почали забороняти імпорт української агропродукції через вимогу місцевих фермерів. Вони вважають, що українська продукція витісняє їхню на автошляхах, залізницях, у портах та на внутрішніх ринках. До того ж зерно України буцімто обвалило вартість на ринку, через що європейські фермери втрачають прибутки.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Варто зазначити, що названі країни Східної Європи є альтернативними шляхами постачання зерна далі в Африку та Азію через місцеві порти. Тому кількість українського зерна в Європі збільшилась, що частково і вплинуло на ринок. Адже великі прибутки європейських фермерів стали можливі лише через війну Росії проти України та блокування експорту агропродукції. З налагодженням маршрутів вивезення зерна ситуація стабілізувалась, ціни знизились. Але європейським фермерам це не сподобалось.
Польща не отримала таємні додатки до "Плану перемоги" Зеленського
До прикладу, 19 квітня виконувач обов'язків прем'єр-міністра Болгарії Галаб Донева сказав:
«Основна причина полягає в тому, що за останній рік, всупереч ідеї так званих коридорів солідарності, значні обсяги продовольства залишилися в країні та порушили основні виробничо-торговельні ланцюжки. Якщо ця тенденція збережеться і навіть посилиться, що цілком реально після введених аналогічних заборон з боку інших країн, можливі надзвичайно серйозні наслідки для болгарського бізнесу».
Посол з особливих доручень Міністерства закордонних справ України Ольга Трофімцева говорить, що ця проблема виникла ще в кінці 2022 року. Одна з причин – логістика, яку неможливо вирішити в короткі терміни.
«Транспортна система Європейського Союзу виявилася не готовою до обсягів зернових і аграрної продукції, які почали надходити з України. І вже тоді були перші фермери у Румунії і в Польщі, які говорили, що потрібно робити певні кроки для розбудови транспортних шляхів. Але на жаль, швидко це не відбулось. І це один із найважливіших факторів, які призвели до того, що ми маємо зараз», - говорить вона в коментарі Kyiv Post.
Організованої кампанії проти українського зерна вона не бачить. Щодо Польщі Трофімцева вбачає деякі політичні інтереси, адже цієї осені в країні плануються парламентські вибори.
Тим часом Європейська комісія не підтримала радикальні дії урядів країн Східної Європи. Там нагадали, що торгова політика належить до виключної компетенції ЄС, і односторонні дії є неприйнятними.
Поза тим готується додатковий пакет підтримки постраждалих європейських фермерів у розмірі 100 млн євро.
«Ми зараз працюємо над другим пакетом заходів, у рамках якого ми продовжуватимемо підтримувати ці країни, які постраждали від постачання зерна з України», – заявив представник Єврокомісії, якого цитує видання Euractiv.
Перший пакет допомоги у розмірі 56 млн євро був наданий Польщі, Болгарії та Румунії наприкінці березня. Але цього було недостатньо. Тому в Єврокомісії сподіваються, що новий пакет допомоги врегулює ситуацію.
Український економіст Павло Кухта закликає не звинувачувати в ситуації, що склалась, ані європейських фермерів, ані українських. «В усьому винна Росія. Це вона влаштувала такі умови, коли нормальна робота економіки, яка працювала десятиріччями, зруйнована», - сказав він у коментарі для Kyiv Post.
Тому європейців можна зрозуміти. Бо для них агробізнес - це питання виживання. Якщо вони не можуть продати своє зерно, вони починають вимагати вирішити їхню проблему.
«Якщо логістика ускладнена, відповідно, тисячі виробників в Україні, Польщі, в інших місцях намагаються продати товар. Великі партії зерна не експортуються на ринки ні в Польщу, ні в інші країни Європи, вони йдуть далі (в Африку, Азію). Але зрозуміло, що в такій складній логістичній ситуації хтось із українських виробників продаватиме зерно і в Польщу. Це ж бізнес. Хто як може, туди і продає. Аграрії роблять свій бізнес, як можуть», - пояснює Кухта.
У Торгово-промисловій палаті України також не вбачають великої проблеми. Її Перший віце-президент Михайло Непран у коментарі для «Суспільного» говорить, що коли в 2022 р. Україна підписала з ЄС угоду про зону вільної торгівлі, «ми домовилися про експорт українських товарів до європейської спільноти, в тому числі аграрних».
«В результаті коли нам (Україні) дали — хтось втратив. Просто так нічого не береться. От і вийшла така ситуація, що замість того, щоб зерну іти транзитом через ці країни (Східної Європи), іти далі на інші країни, знайшлися ділки - українські і польські, які домовилися: «чого нам гнати на балтійські порти, давайте купимо у вас тут, дайте знижку».
Внаслідок цього, за словами експерта, українське зерно почали продавати Польщі зі знижкою — на 30-50 доларів дешевше, аніж польське.
«Найімовірніше, Україна домовиться, але буде жорсткий контроль над транзитом, портами. У цій ситуації буде зупинений імпорт. Зараз наводять цифри: минулого року — 30 тонн зернових у Польщі, наші завезли від 2 до 3 мільйонів тонн. Це дуже багато. Україна по суті зірвала ринок», — сказав Непран.
Діалоги вже розпочались, і вже вдалося досягнути перших результатів. У Міністерстві агрополітики України повідомили, що транзит української сільськогосподарської продукції через Польщу запрацює з 21 квітня.
«Проте до транзиту своєю територією Польща буде застосовувати додатковий контроль. Про ці заходи вже повідомлено учасників ринку. В разі їх уточнення інформацію буде доведено в робочому порядку», - розповів міністр Микола Сольський.
Єврокомісія підтримала домовленості країн. Однак там наголосили, що не змінюють свою позицію про неприйнятність односторонніх дій Варшави щодо заборони транзиту українського зерна.
