Отримати смертний вирок було "тривожно", – каже 29-річний англієць Ейден Аслін з Ноттінгема. Він служив у 36-й бригаді морської піхоти ЗСУ і потрапив у полон до так званої "Донецької народної республіки" (ДНР). Він був переконаний, що проросійський суд "таки виконає" смертний вирок, бо інакше "виглядав би слабким".
У 2018 році Аслін, який раніше воював проти Ісламської держави в Сирії, емігрував до України. Він вступив до лав Збройних сил України, переїхав до Миколаєва і незабаром заручився.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Життя Асліна складалося добре. На момент початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року він вже пройшов три ротації на передовій на Донбасі.
"Нас відтіснили назад до Маріуполя, і через півтора місяці ми були змушені здатися", – згадує він.
Спокійним голосом колишній морський піхотинець описує свій час у полоні в самопроголошеній ДНР як " суцільне пекло".
"Ми сиділи в камерах на двох, але в моїй камері було п'ятеро хлопців... Мене різали ножем, били, піддавали психологічним тортурам і змушували брати участь у пропаганді", – розповідає він в інтерв'ю Kyiv Post.
В одному з жахливих спогадів він згадує, що бачив, як окупаційні війська вбили в'язня в сусідній камері.
"Коли приходив новий військовополонений, вони робили так звану "рукавичку" – це коли тобі одягають мішок на голову і змушують повзти до камери із зони прийому. Поки повзеш, тебе б'ють".
Аслін описує ситуацію, коли новий ув'язнений підповз до його камери і, здавалося, знепритомнів. Військовий охоронець "продовжував кричати" на нерухомого українського військовополоненого, розлютився і врешті "забив його до смерті своїм поліцейським кийком". Згодом прибув медик, який констатував смерть українського військовополоненого, згадує Аслін.
А ще він згадує, що під час перебування в полоні мав неприємний досвід зустрічі з Гремом Філліпсом – британцем, який кілька років тому переїхав до Росії і потрапив під санкції британського уряду за створення прокремлівського контенту.
Характеризуючи Філліпса як "нормального, коли поза об'єктивом камери", він каже, що російський пропагандист поводився "психотично", коли вмикали камери і починали ставити запитання військовополоненим.
Зрештою, Асліна обміняли в рамках організованого Саудівською Аравією обміну полоненими. Його перевезли з Донецька до Ростова, а звідти літаком до Саудівської Аравії і назад до Великої Британії.
Хоча життя в Англії, безумовно, спокійніше, Аслін не задоволений. При спробі повернутися в Україну, яку він тепер вважає своїм домом, він зіткнувся з проблемою.
Незрозуміла заборона на в'їзд до Шенгену
Аслін пояснює: "Коли я приїхав до Польщі, мені сказали, що мені заборонено в'їзд до Шенгенської зони". Він додав, що "польські чиновники не знали, в чому причина, тому мене депортували назад до Британії".
У наказі про депортацію причина не вказана, окрім згадки про те, що її вимагала країна Шенгенської зони, в цьому випадку Німеччина.
У польському листі про депортацію не вказано причину депортації Асліна, окрім того, що було винесено попередження про відмову у в'їзді.
Намагаючись повернутися в Україну повз Шенгенську зону, Аслін наступного тижня вилетів до Кишинева, однак молдовська влада захотіла дізнатися, чому його депортували з Польщі, і знову депортувала його назад до Великобританії.
Сюрреалістичний досвід
Весь цей досвід був сюрреалістичним для Асліна. "Німці внесли мене в цей чорний список, коли я був у полоні, і тепер я вийшов з полону, але все ще не вільний".
Він додає: "Я просто сподіваюся, що німецька влада розбереться з цим і виправить те, що майже напевно було безневинною помилкою, але це поставило моє життя на паузу", – додає він.
Адвокати Асліна вважають, що причина тимчасової заборони на в'їзд, термін дії якої закінчується в жовтні цього року, не пов'язана з попередньою діяльністю Асліна в Сирії. Натомість, на їхню думку, це, швидше за все, пов'язано із занепокоєнням Німеччини на момент його викрадення окупаційною владою так званої ДНР. Німецька влада була стурбована тим, що його паспорт можуть використати на чорному ринку, або Росія може таємно ввезти російського громадянина до Європейського Союзу.
"У мене є наречена, у мене є будинок у Миколаєві, я просто хочу жити далі і провести решту життя в країні, за яку я воював. Але зараз я застряг тут без можливості потрапити додому".
Нагорода, яку й не бачив
Наприкінці 2022 року президент Володимир Зеленський нагородив Асліна за "особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету України", але свою нагороду Аслін досі не бачив.
"Мене запросили до Києва на церемонію нагородження 4 грудня, але я не зміг приїхати через заборону на в'їзд [до Шенгенської зони]", – пояснює він.
Незважаючи на свій ветеранський статус, Аслін ще не є громадянином України, але прагне цього. "Я перебуваю в процесі набуття українського громадянства, але наразі він заморожений, оскільки я не можу приїхати в Україну", – каже він.
Українська влада також надала Асліну "статус жертви воєнного злочину", але він не може давати свідчення або допомагати українським слідчим у розслідуванні російських воєнних злочинів, оскільки він повинен "перебувати в Україні, щоб говорити з ними про злочини як свідок".
Біль війни все ще свіжий у пам'яті Асліна, і він каже, що це "психологічно важко". Він також не зміг возз'єднатися з друзями, з якими був у полоні.
"Я хотів зустрітися з командиром мого батальйону, з яким я провів перший місяць у полоні, і з моїм майором Віктором".
"Майора звільнили через місяць після мене, і я сподівався поїхати до нього, але не зміг через заборону на в'їзд... Так що це було набагато важче, тому що у мене немає нікого, з ким я міг би поговорити, хто пройшов через те ж саме, що і я".
Попри його героїзм, наразі між українським ветераном та Україною залишається непрохідний континент і таємнича тимчасова заборона на в'їзд.
Ейден Аслін зі своєю нареченою, уродженкою України, яка зараз проживає з ним у Британії.
