Як американець Жульєн Брайян відкривав «найтаємничішу» країну світу

«Найтаємничіша країна світу» – саме так називається альбом фотографій, виданий ще у 2020 році Інститутом національної пам’яті Польщі. Знімки були зроблені американцем Жульєном Браяном (Julien Bryan) у Радянському Союзі в 1930-1959 роках. У цей період він кілька разів був у різних реґіонах, у тому числі в Україні – у Києві, Харкові, Одесі та інших містах. У вересні 2021 року Посол Польщі в Україні Бартош Ціхоцький відкрив у Києві виставку під назвою «Американець в Україні». Виставка містила світлини, зроблені Брайяном саме в Україні.

Я був запрошений на виставку, а перед тим був рецензентом згаданого фотоальбому. Проте моє знайомство з Брайяном відбулося раніше, і знову таки завдяки Інституту національної пам'яті Польщі. У 2010 році мене запросили рецензувати книгу «Кольори війни». В ній були надруковані фото, зроблені Брайяном у вересневій Варшаві 1939 року, коли нападом Німеччини на Польщу почалася Друга світова війна. Брайян був тоді в Європі, робив фільми про Голандію і Швейцарію. У Польщі він вже був у 1936 році. Тепер він знов вирішує їхати до неї. 7 вересня 1939 року він з’являється у Варшаві.

Польської мови він не знав, його затримували, підозрюючи у шпигунстві. Тим не менш все владналося, і Брайян почав фотографувати і фільмувати. Він зробив унікальну серію фото про те, як боронилася Варшава, що було в місті після німецьких бомбардувань, як жило місто. Він зробив дуже виразний 10-хвилинний фільм про події, які на очах ставали історією. В одному з фотоапаратів фірми Leica була кольорова плівка, і Брайян зробив кольорові фото. Це й були кольори війни.

Київ, 1947 рік. Фото Жуліен Браяна.

З Польщею життя Брайяна було пов’язане і по війні: він приїздив до країни у 1946 році і також фільмував тогочасний зруйнований Ґданьск. У 1958 році у Варшаві були надруковані його фото 1939 року, і читачі газети «Вечірній експрес» могли впізнавати на цих фото багатьох людей, у тому числі своїх близьких. 

Отже, в Польщі Брайяна вже знають – на відміну від України. Хто ж такий Жульєн Брайян? Він народився 23 травня 1899 року в містечку Тітусвілл, у штаті Пенсільванія, США. Після отримання середньої освіти в 1916 році він записався до американської армії, точніше до організації "Американська польова служба" (American Field Service), що об’єднувала волонтерів санітарної служби. Брайян опинився у Франції, був під Верденом і Арґоном. Там пережив справжнє бойове хрещення, а потім повернувся до США, де продовжив навчання. Вчився він, зокрема, у Прінстонському університеті, потім ще були теологічні студії в Нью-Йорку. 

Проте не це визначило лінію його життя. Брайян зацікавився мистецтвом фотографії та кіномистецтвом. Він почав співпрацю з кінодокументалістами, а згодом став продюсером освітніх фільмів. Остаточно в кіно Брайяна втягнули Моріс Гіндус (Maurice Hindus) і Бертон Голмс (Burton Holmes). У 1930-х роках Гіндус, відомий як визначний мандрівник, письменник і кінематографіст, кілька разів брав Брайана оператором до Радянського Союзу. Разом вони зробили такі стрічки, як «Росія якою вона була» та «Росія, якою вона є сьогодні». А взагалі Брайян робив документальні фільми про життя в СРСР аж до 1968 року.

 Обкладинка альбому Жуліена Браяна. 2020 рік.

Власне, з початку 1930-х років Брайян почав суміщати подорожі в різні країни різних континентів з підготовкою документальних фільмів. Фільми ці розповідали про різні суспільства, їхній устрій та культуру. Між іншим, Брайян навіть винайшов таке слівце – «travelogue». Це від англійського «travel», себто «подорож». Він знімав фільми в Китаї, на Кавказі, зокрема в Грузії.

При цьому Брайяну вдавалося, як усі відзначали, поєднувати неабияку спостережливість, враження із доброзичливим ставленням до людей, котрих йому доводилось зустрічати. Сам він казав про це так: «Куди-небудь поїдеш, щось швидко відкриваєш, а коли ділишся з людьми хлібом і поділяєш їхні радощі та печалі, то мовні, політичні та релігійні бар’єри невдовзі зникають». Через унікальні риси характеру Брайану вдавалося однаково щиро розмовляти і з куркулями, і з комуністами. 

Відомо, що в Радянському Союзі були запроваджені обмеження щодо об'єктів фотографування і фільмування для зарубіжних професійних фотографів і кінематографістів. Цікаво, що Брайяну вдавалося не лише робити знімки, а й друкувати деякі з них у тодішній радянській пресі. Найменше інформації залишилося про візити Брайяна до Радянського Союзу між 1956 і 1959 роками. Фото, зроблені ним у цей період, не були опубліковані. 

Брайян прагнув за допомогою фотографії і кіно розповідати про Радянський Союз у такий самий спосіб, як і про інші країни. Проте СРСР не був такою самою державою, як інші. І тут Брайян винайшов власний спосіб дії: він завжди виходив з того, що просто не можна показати життя в усій його повноті, а тому треба показувати лише те, що сам побачив і зрозумів, адже образ є найголовнішим і найправдвішим. Коли з'являються коментарі, тоді кінокадри і фото набувають іншого значення і не завжди наближають до правди. Цей принцип мислення і роботи Брайяна виразно відбивають радянську дійсність. На його фото вона не потребує коментарів – усе зрозуміло.

Брайян належав до невеликої групи закордонних фотографів, яким вдалося в СРСР зробити знімки поза контролем комуністичної влади. Звісно, найбільше фотокадрів зі сценами, що демаскували тогочасний режим, було зроблено раніше, під час голоду початку 1920-х років. Набагато важче було фіксувати голод початку 1930-х років (що приніс величезні жертви насамперед в Україні), оскільки існували жорсткі обмеження для подорожей іноземних кореспондентів, а влада жорстко карала за порушення. Брайян свідомо увійшов до кола тих західних відвідувачів Радянського Союзу, які не прагнули відверто демонструвати свої політичні симпатії чи антипатії. Тим не менш, подорожі до «батьківщини пролетаріату» могли видаватися найліпшим засобом для вироблення власної думки.

Посол Польщі в Україні Бартош Ціхоцький на Володимирській гірці відкриває виставку «Американець в Україні». Київ, 21 вересня 2021 року. Фото Юрія Шаповала.

У 1930-х роках Брайян об’їхав чимало європейських країн. Найбільшу популярність приніс йому фільм під назвою «Inside Nazi Germany» («Всередині нацистської Німеччини»). Він показував у ньому переважно людей, які йому зустрічались. Це викликало найбільшу зацікавленість публіки і найбільші дискусії. Брайян показав, як у Німеччині зростає тоталітаризм, культ вождя, поступова мобілізація і мілітаризація суспільства, масові партійні з’їзди, марші, маневри, дискримінація євреїв. Недаремно, коли фільм почали демонструвати в кінотеатрах США, посольство Німеччини заявило протест. Крім того, Брайян виступив у знаменитому Карнеґі Холл у Нью-Йорку з лекцією про нацистську Німеччину, ілюструючи розповідь власними візуальними матеріалами. 

Жульєн Брайян пішов з життя 20 жовтня 1974 року, залишившись відомим насамперед як творець освітніх і документальних фільмів, а не як фотограф. За життя він опублікував лише дві книжки фотографій. Отже, підготовані Інститутом національної пам'яті Польщі дві книги відкривають і показують талант Брайяна-фотографа. І в цьому також величезна значущість цього проєкту, якому посприяв син Брайяна Сем. Він передав Інституту національної пам'яті Польщі копії знимків батька і тим самим посприяв доступності цієї фотоспадщини для широкого суспільства.