Китаїв – унікальний куточок дикої природи в Києві

Всього за 9 км на південь від Хрещатика, над долиною Дніпра, розкинувся неймовірної краси парк, який вражає своєю незайманою природою, дивовижними каскадами озер - Китаєво. Це місце має дуже потужну енергетику та є одним з найулюбленіших місць відпочинку киян. І це не дивно, адже тут на території в майже 62 гектари розташовано Китаївський археологічний комплекс, який з 2001 року визнаний пам'яткою історії національного значення  під назвою: «Китаївське городище і курганний могильник».

Назва місцевості, вірогідно, походить від тюркського слова «китай» — укріплення, фортеця. Але існує й легенда, відома ще з  ІІ половини XVIII століття, яка твердить, що на городищі мав свою заміську резиденцію Андрій Боголюбський, онук Володимира Мономаха. Легенда, очевидно, виникла завдяки підробленій у XVI столітті грамоті - єдиному документові, де вказується, що другим (нехристиянським) іменем князя було ім’я «Китай».

Прогулюючись містичними ланшафтами парку, на території Китаєва пожна побачити залишки давньоруської фортеці, стародавнього міста ІХ – Х століття, кургани, печерні келії часів Київської Русі. Тут можна зунуритися у святу купель та відвідати відомий монастир Китаївська пустинь, історія якої сягає своїм корінням XVIII століття. Саме відтоді Китаїв і став місцем паломництва тисяч вірян та залишається київським Афоном і донині.

Монастир має унікальну архітектуру: його подвір’я має форму шестикутника, на якому розташована побудована 1768 року Троїцька церква, церква св. Серафима Саровського, дзвіниця, трапезна, келійні корпуси,  а також відомі Китаївські печери.

Вхід у підземелля Китаєва випадково відкрився у 1857 році в результаті обвалу грунту. Втім серйозні дослідження провели тут лише в 1910 році під керівництвом відомого київського археолога А.Д. Ертеля. Тоді було вирито декілька траншей, які прорізали підземні ходи, що були повністю засипані землею. Зрештою вдалося повністю відновити структуру підземних лабіринтів і характер взаємного розташування печерних галерей. Висота деяких входів сягала не більше 1.4 метри.

У Китаївських печерах знайшли багато такого, що в інших підземеллях  Києва зустрічалося вкрай рідко. Наприклад, ліпну кераміку трипільської культури (ІІІ тис. до н.е.) і ранньозалізного (скіфського) часу (І тис. до н.е.), численні матеріали часів Київської Русі (Х–ХІІІ ст.). Під час досліджень поселення в останні роки було також знайдено багато уламків кераміки ХІV–ХVІ ст. (іл. 4), частково було розкопано об’єкт другої половини ХV ст. Також дослідники натрапили на залишки стародавніх вогнищ та глиняну піч. На стінах збереглися написи старословянськими літерами. А.Д.Ертель припустив, що Китаївські підземні ходи були споруджені дуже давно людьми, які залишили на поверхні городище й могильники. Потім у печерах поселялися і мешкали усі, кому таке житло було потрібне з різних причин, зокрема й ченці. Підземний лабіринт, на думку дослідників, зєднувався з печерами, виявленими в 1857 році, і разом з ними утворював ціле печерне місто. Деякі з них відкриті для відвідувачів і мають унікальну енергетику.

Після більшовицької окупації України  на початку ХХ століття храми залишалися діючими, але саму територію було відібрано у монастиря. Як і в більшості інших релігійних споруд того часу, тут було розташовано склади сільськогосподарської продукції, а ще там було облаштовано виправну колонію для неповнолітніх. Китаївську пустинь як монастир було ліквідовано 1930-го року, а територію передано Всесоюзному дослідному інституту плодового та ягідного господарства, в подальшому – Український НДІ садівництва. 1932-го року було розібрано дзвіницю, а від початку окупації Києва 1941 року та впродовж Другої світової війни від бомбардувань і обстрілів зазнали суттєвих руйнувань і решта церковних споруд.

У повоєнні роки на території Китаєва облаштували Республіканський навчально-виробничий комбінат бджільництва та Український науково-дослідний інститут захисту рослин, нині там розміщується Інститут захисту рослин Національної академії аграрних наук України, який і зараз функціонує.

На території заповідника є унікальна свята купель, яка була збудована ще у 1901 році. Аби зануритися в неї, побожні кияни приїзжають сюди будь-якої пори року. Місткість купелі – понад 6 тисяч літрів. Глибина – 2,35 метри. Температура води тут взимку не нижче 5 градусів, а влітку – не вище 13. Вода в купелі насичена киснем та має цілющі властивості. Важається, якщо зануритися в цю воду, то можна зцілитися від усіх хвороб, від фізичних і душевних ран.

Китаєво – справді дивовижна місцина, в якій збереглися пам’ятки стародавньої культури, які свідчать, що наші пращури жили тут вже 5 тисяч років. Деякі з них сховані в землі і поки що відомі лише за переказами та версіями археологів. Більша ж частина цих старожитностей ще чекає свого часу. Часу, коли науковці зможуть відкрити людському оку й дослідити безцінні стародавні артефакти.

На територію заповідника можна потрапити цілодобово. В різні пори року він виглядає по-своєму прекрасно. Тут можна робити гарні фотосесії, гуляти, медитувати,кататися на велосипедах тощо. Цікаво, що тут живе дуже багато котиків, так що якщо завітаєте, обовязково візьміть з собою смаколики для них. Коти як ніхто інший відчувають позитивну енергетику. А тут вона взагалі неймовірна.

Парк «Китаєво» розташовано за адресою: вул. Китаївська, 32 (туди можна доїхати маршрутними автобусами від станцій метро Видубичі або Либідська).