«Навпаки, ми ще більше розлютилися, – розповідає Kyiv Post 63-річна пенсіонерка Алла про те, як кияни сприймають посилення російських ударів ракетами та дронами по столиці. – Ми ненавидимо їх ще більше. Настрій бойовий. Кожного, з ким я спілкувалася, це ще більше злить та налаштовує радикально – виникає абсолютна неприязнь до москалів».
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Ми розмовляємо з Аллою чудового сонячного дня в одному з парків у центрі Києва, де люди гуляють серед квітучих дерев, і атмосфера ніяк не нагадує той нічний жах, у якому столиця живе вже протягом місяця.
Згідно з аналізом даних Kyiv Post, опублікованим у середу, протягом травня по українських населених пунктах і територіях було випущено щонайменше 563 ракети різного типу та іранські «Шахеди».
Більшість із них були спрямовані на Київ, який зазнав майже 20 атак. Попри те, що нині найсучасніші системи ППО в столиці збивають понад 90% ворожих цілей, звуки вибухів лякають, а падіння уламків призводить до руйнувань та жертв. Вранці 1 червня загинули мати та її 11-річна донька.
«У мене тут онуки, – каже Алла. – Звичайно, в першу чергу я хвилююся за них. Їм 9 та 11 років, у них травма. Вони засинають на уроках, бо не висипляються вночі. Діти психологічно втомлені. Але розлючені. Один із моїх онуків завжди говорив російською, а тепер, навіть коли грає з друзями, просить їх спілкуватися українською».
Але якщо мета Кремля – деморалізувати киян, насправді це має протилежний ефект.
«Росіяни хочуть нас налякати, посіяти паніку, змусити нас здатися, – розповідає Kyiv Post 62-річний пенсіонер Григорій. – Але ми волелюбний народ. У нас ніколи не було царя, тому ми не здамося».
Григорій насолоджується останнім днем весни в центрі Києва. ФОТО: Kyiv Post.
Почуття нескореності відчувається в усіх, з ким удалося поспілкуватися Kyiv Post, адже мешканці столиці єднаються перед лицем наймасштабнішої атаки з початку повномасштабного російського вторгнення.
«Нас не залякати, – каже Наталя. – Всі кияни продовжують працювати».
25-річний підприємець Антон залишається в Києві з початку війни. Він каже, що у нього «виробився певний імунітет», він «не відчуває страху».
«Позавчора, коли були вибухи, я весь час просидів на балконі, спостерігаючи за роботою ППО», – додає Антон.
35-річний держслужбовець Андрій визнає, що постійні обстріли дратують, але впевнений, що люди адаптувалися до нових реалій сьогодення.
У Києві внаслідок останнього російського удару по столиці постраждала будівля. ФОТО: Київська міська адміністрація.
«Паніки немає, — каже він. – Це просто дратує. Війна триває вже давно, тому люди адаптувалися. Живемо і рухаємося далі».
Саме завдяки системам ППО, наданим західними партнерами, зокрема американським системам Patriot, які кожного дня доводять свою ефективність, мешканці столиці скаржаться переважно на вибухи та падіння уламків ракет та дронів, адже вдається уникнути сотень, а то й тисяч жертв.
Кремль неодноразово запускав по Києву свою гіперзвукову ракету «Кинджал», яка, за словами Москви, перевершує будь-яку далекобійну натівську зброю і здатна обійти будь-яку систему ППО в світі, але це виявляється не так.
«Кинджали? Тепер ми їх теж збиваємо, – каже Наталя у розмові з Kyiv Post. – Вони вже зробили все, що могли».
Можна багато говорити про те, чим іще Росія атакуватиме Київ, але відчуття війни загострилося на початку цього тижня, коли дрони атакували Москву.
Київ не взяв на себе відповідальність за цю атаку, проте на порядку денному в світі питання, чи має Україна право завдавати удари по цілях на території Росії. США уникає прямої відповіді, мовляв, «ми не вказуємо їм, що робити, проте просимо не застосовувати для цього нашу зброю». Водночас Велика Британія та Німеччина заявили, що Україна має повне право завдавати таких ударів.
У Києві поділяють погляди останніх.
«Якщо ми дамо їм ляпаса, вони підуть геть, – каже інша співрозмовниця на ім'я Алла. – Іншої мови вони не розуміють. Тож ця атака [дронів на Москву] виправдана. Ми маємо захищатися – і це захист».
Григорій погоджується, підтримуючи «продовження таких атак».
«Тому що там в усьому винен (російський) народ. Вони живуть ніби на іншій планеті. – каже він. – Але вони повинні розуміти, що таке війна, і не мають розслаблятися».
