ПОЯСНЕННЯ: "Північний потік" підірвали українці?

6 червня газета Washington Post опублікувала статтю, в якій йдеться про те, що за три місяці до підриву газопроводу "Північний потік" "адміністрація Байдена дізналася від близького союзника, що українські військові спланували диверсію на підводному газопроводі, яку мала здійснити невелика група плавців, підпорядкована безпосередньо головнокомандувачу ЗСУ".

Стаття була написана на основі документів, що містилися в скандальному витоку на сервісі Discord, а опублікована того ж дня, коли Україна почала відчувати наслідки диверсії, яку майже напевно вчинила Росія. Ситуація швидко погіршується, переростаючи в одну з найгірших екологічних катастроф століття.

Що трапилося з "Північним потоком"?

26 вересня 2022 року, після вибухів на газопроводах "Північний потік 1" і "Північний потік 2" у Балтійському морі, газ вирвався з труб у трьох різних місцях. Це сталося біля данського острова Борнгольм.

Ці газопроводи турбували США ще за президентства Трампа, а особливо турбували такі країни, як Польща і Україна, які боялися, що своїм "Північним потоком" Росія шантажуватиме Європу, яка ставала все більш залежною від дешевого російського газу.

США одразу ж звинуватили Росію.

Швеція та інші країни, що мають вихід до Балтійського моря, розпочали розслідування, але воно загальмувалося – мабуть тому, що вони знайшли певну інформацію, яка могла би бути неприємною для деяких союзників.

А росіяни тим часом показували пальцем на британців.

Тож хто це зробив?

8 лютого 2023 року суперечливий американський журналіст-розслідувач Сеймур Герш написав довжелезну викривальну статтю, в якій стверджував, що це була секретна операція США, яку вони здійснили за допомогою Норвегії.

Хоча Герш посилався лише на одне анонімне джерело, через що недоброзичливці поставили його твердження під сумнів, стаття все ж викликала багато запитань.

Білий дім категорично відкинув твердження Герша як "повну вигадку". Відповідь ЦРУ на запит Герша також була недвозначною: "Це твердження є повністю і вкрай неправдивим".

Чи могли за цим стояти американці?

Саме це стверджує Герш, але він не робить навіть натяку на будь-яку можливу участь України.

Він лише говорить, що влітку перед повномасштабним вторгненням [Росії], коли адміністрація Байдена вирішила зняти запроваджені адміністрацією Трампа санкції проти "Північного потоку", чиновники Байдена "закликали президента України Володимира Зеленського не критикувати це рішення".

Однак Герша нещадно розкритикували за те, що він покладався лише на одне неназване джерело.

То до чого тут українці?

Менш ніж за місяць після виходу статті Герша The New York Times, The Washington Post, а також німецькі видання Die Zeit, ARD і SWR, які мають серйозні урядові контакти, опублікували повідомлення, з якого випливало, що підрив здійснила проукраїнська диверсійна група.

Прихильники (і навіть деякі недоброзичливці) Герша заявили, що інформація в повідомленні про групу диверсантів, які взяли на прокат яхту в Німеччині і пірнули на дно Балтійського моря на глибині 70 метрів, м'яко  кажучи, "притягнута за вуха". Дехто розцінив це повідомлення як класичний хід ЦРУ – щоб скаламутити воду і відвести удар від Вашингтону.

Окрім цього, прихильники теорій змов зазначили, що такі повідомлення явно відводили підозри від Зеленського: мовляв, "офіційні особи раніше вже говорили про систему, створену українським урядом, яка ізолює пана Зеленського від секретних операцій".

The New York Times пояснила, як ця система "дозволяє певним частинам українського уряду здійснювати напади руками проукраїнських груп у Росії, а пану Зеленському – заперечувати відповідальність".

Але з повідомлення глузували не лише прихильники теорій змов. 6 червня колишній "морський котик" ВМС США Чак Пфаффер (Chuck Pfarrer), який активно висвітлює й глибоко аналізує події війни в Україні, сказав, що Washington Post знову намагається "повісити диверсію на "Північному потоці" на Україну".

Він додав, що "неназвані джерела" намагаються "продати історію про те, що здійснити неможливо – а саме те, що диверсію в різних точках здійснили дайвери з аквалангами на орендованій. Такого не було".

Новий поворот старої історії

Новим поворотом є те, що документи , які Washington Post отримала від друга того, хто їх злив, показують, що "звіти європейської розвідки (про групу українських диверсантів, нібито відповідальну за підрив "Північного потоку") виклав на сервері Discord військовослужбовець Національної військово-повітряної гвардії Джек Тейшейра (Jack Teixeira)".

Більше того, Washington Post у своїй статті посилається на неназваних представників європейських спецслужб із неназваної країни, які склали звіт "на основі інформації, отриманої від однієї (неназваної) особи в Україні".

Далі автори статті напускають ще більше туману: "За словами обізнаних у цій справі урядовців, спочатку ЦРУ ставило під сумнів достовірність цієї інформації, в тому числі через те, що джерело в Україні, яке надало подробиці, ще не відоме як надавач надійної інформації".

В новій версії цієї історії знову згадується орендована яхта: “Слідчі встановили збіг між залишками вибухової речовини, знайденими на газопроводі, зі слідами в кабіні яхти "Андромеда".

Також, згідно з новою версією, про цю диверсію Президент України міг і не знати наперед: "Європейська розвідка з'ясувала, що диверсанти були не простими оперативниками. Цією операцією і всіма задіяними в ній керував безпосередньо генерал Залужний… Президент Володимир Зеленський не знав про неї".

Чи ризикнув би Залужний розізлити важливих союзників без схвалення Зеленського?

Можливо, на це питання жоден із тих, хто "в темі", не відповість інакше, як на умовах анонімності. Так чи інакше, в статті написано: "Українські офіційні особи, які заперечували причетність України до підриву "Північного потоку", не відповіли на прохання прокоментувати".

Зараз, коли вся увага зосереджена на очевидному терористичному акті, скоєному російськими військами – підриві дамби на Дніпрі, соцмережами котиться хвиля цинічних коментарів щодо того, як цинічно Washington Post обрала момент для підігрівання старої історії.

Дехто навіть скаже, що з морського дна біля данського острова піднімаються смердючі бульбашки.