Понад вісім мільйонів українців покинули свою країну через повномасштабне вторгнення Росії. Демографи вивчають кризу та пропонують шляхи її подолання.
"Усі війни мають катастрофічні наслідки для населення. Але якщо не буде населення, то не буде й держави. Демографічна криза в Україні буде й надалі поглиблюватися", – сказав у розмові з Kyiv Post Олександр Гладун, заступник директора з наукової роботи Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи Національної академії наук України.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Українське етнічне населення старіє з кожним роком, з кожним поколінням. На це впливає багато факторів, але найбільш критичним є низький рівень народжуваності.
Масове переміщення українців, які переїхали за кордон через військову агресію Росії проти України, також суттєво вплинуло на демографічну кризу.
За оцінками Інституту демографії, станом на 1 січня 2022 року на території України (без урахування окупованого Криму та окупованих районів Донецької та Луганської областей) проживало близько 36-37 мільйонів осіб. З урахуванням тимчасово окупованих територій ця цифра становила 42 мільйони.
За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, понад 8 мільйонів українців переїхали до європейських країн. Ще 2,8 мільйона живуть у Росії та Білорусі. Однак ці показники не збігаються з даними українських прикордонників і потребують уточнення.
Оскільки більшість тих, хто виїхав, – це жінки та діти, демографічні наслідки є катастрофічними, що ще більше поглиблює проблему старіння нації в майбутньому. 35,4% українців, що виїхали з країни від початку повномасштабної війни, – це діти й підлітки віком до 17 років.
На кількість громадян України, які повернуться із-за кордону після війни, впливатиме безліч факторів. В Інституті демографії вважають, що основним фактором буде тривалість війни: "Це також стосується житла, можливості отримати роботу, соціальної інфраструктури. Під час опитування людина може бути налаштована на повернення, але реальна ситуація може скластися так, що повертатися буде нікуди". Зрештою, в Інституті прогнозують, що "чим довше триватиме війна, тим менше людей повернеться".
Війна – не єдина причина
Навіть якби не було повномасштабної війни, Україна все одно переживала би демографічну кризу.
"Криза була і раніше, і вона поступово поглиблювалася. Війна просто все загострила", – говорить Гладун.
У 2000-х роках українців народжувалося значно менше, ніж раніше. Зараз у репродуктивний період вступають люди від 18 до 25 років. Природно, що якщо їх було менше на початку, то й нащадків буде менше.
Крім того, багато людей цього покоління емігрували за кордон через війну, багато молодих людей віддали своє життя за Батьківщину, а багато хто просто не наважується створювати сім'ю з дітьми в такий складний час.
До війни коефіцієнт відтворення населення в Україні становив у середньому 1,2-1,3 дитини на одну жінку. Це трохи більше половини того, що потрібно для підтримки стабільної чисельності населення.
Для того, щоб чисельність населення не зменшувалася через природні фактори, рівень народжуваності мав би бути в середньому 2,1-2,2 дитини на одну жінку.
"До війни 100 жінок у нашій країні народжували 120-130 дітей, тобто вдвічі менше, ніж потрібно. Війна також призведе до зменшення народжуваності, і зрозуміло, що буде збільшення смертності. У 2020 році на кожні 100 народжень було 210 смертей. У 2021 році – 263 смерті на 100 народжень. Пандемія коронавірусу також суттєво вплинула на показники", – зазначив Гладун.
Висока смертність, значна зовнішня та внутрішня міграція, поганий стан здоров'я, зростання бідності – це додаткові соціальні та економічні виклики для майбутнього України. Будь-які прогнози вимагають формулювання гіпотез. Тому, складаючи свій прогноз, Інститут демографії зробив припущення щодо закінчення війни.
"Ми робили прогноз для населення України в цілому в межах кордонів 1991 року. Ми припускали, що війна закінчиться наприкінці 2024 року, можливо, на початку 2025-го. З огляду на це, ми зробили прогноз на 15 років, до 2037 року. У 2037 році в Україні буде приблизно 30 мільйонів людей", – сказав Гладун.
Більшість європейських країн переживають той самий етап, коли народжуваність не забезпечує навіть простого відтворення поколінь. Разом з тим, вони проводять певну демографічну політику, а саме міграційну. Що робити Україні в такій ситуації?
"Вона повинна впроваджувати або міграційну політику, або план підвищення народжуваності. Держава не може функціонувати без населення. Влада тільки зараз почала займатися демографією, хоча про негативні демографічні процеси ми говоримо вже більше десяти років. Лише війна змусила всі державні структури зацікавитися демографією", – із сумом констатував Гладун.
Для того, щоб Україна не втратила свої позиції на світовій арені як велика європейська держава, необхідно проводити активну демографічну політику. Одним із перших кроків має бути стабілізація чисельності населення. А саме, державі необхідно докласти максимум зусиль для того, аби в майбутньому повернути з-за кордону українок і їхніх дітей. Для того, щоб стимулювати народжуваність, має бути реальна можливість забезпечити людей житлом, гідною платнею та фінансовою підтримкою при народженні другої, а тим більше третьої дитини до досягнення повноліття. Проте найголовніше – якнайшвидше завершити війну.
"Демографічна ситуація в Україні напряму залежить від Збройних сил України. Чим швидше вони закінчать війну, тим більша ймовірність того, що люди повернуться", – підсумував демограф.
