Неочікуваний ефект вниз за течією – руйнування Каховської дамби Росією, можливо, лише спростило контрнаступ України

Підрив російською армією, яка намагалась перетворити одну з найпотужніших водних артерій Європи на перешкоду на шляху Збройних сил України, великої дамби гідроелектростанції на річці Дніпро, схоже, призвело до зворотного ефекту.

До знищення Кремлем 6 червня греблі Каховської гідроелектростанції її водосховище, утворене течією Дніпра, довжиною 240 км, шириною від 5 до 20 км і середньою глибиною у вісім метрів, було фактично нездоланною перешкодою для наземних військ (без проведення великої десантної операції).

На думку більшості аналітиків, Кремль наказав знищити дамбу, щоб зробити лівий берег Дніпра, який наразі розділяє російські та українські війська, неприступним в довгостроковій перспективі, звузивши ділянку, на якій ЗСУ могли б атакувати.

Після підриву дамби паводкова хвиля вбила десятки людей і на короткий час справді створила серйозну перешкоду на шляху збройних сил України на всьому південному фронті. Але через два тижні в більшій своїй частині водяна перешкода, яку намагались створити росіяни, обміліла і висихає, а в деяких місцях вона взагалі зникла, що показали численні фото у ЗМІ.

Більше по темі

Хроніка війни в Україні. 12 лютого: “Справжнє пекло”

У Харкові загинули три дитини; НАТО хоче збільшити виробництво зброї; Макрон відклав візит до Києва; РФ продовжує наступ на Авдіївку; Сенат США наблизився до голосування допомоги Україні.

На супутникових знімках Максар від 20 червня видно, що Каховське водосховище у своїй звичній формі великого видовженого озера зникло, перетворившись на відкриту заплаву, всіяну неглибокими плесами, розсічену навпіл Дніпром у його природному стані: річкове русло 500-1000 метрів завширшки із вже висохлими берегами вздовж приблизно половини його течії.

Річкова заплава вгору та вниз за течією, як повідомляють місцеві ЗМІ, швидко висихає за теперішньої теплої погоди та перетворюється на багатокілометрову смугу, вкриту винесеними повінню брудом, річковим мулом та піском. В деяких місцях, де раніш дістатися з одного берега Дніпра до іншого можна було лише човном, тепер, здається, можна проїхати звичайним повнопривідним автомобілем, про що свідчать зроблені тут останнім часом фото.

Науковець-гідролог Максим Остапенко у коментарі УНІАН 20 червня повідомив, що вода навколо Хортиці, острова вище за течією Дніпра у середмісті Запоріжжя, відступила приблизно на 30-40 метрів. Що стосується притоки Дніпра річки Конки, важливої останнім часом у військовому аспекті водної артерії, що прорізає прифронтові райони поблизу Малої Токмачки та Оріхова, те, що раніше було повноводною річкою, тепер перетворилось на чудернацьку суміш окремих островів, озер, дрібних річок, сказав Остапенко.

У деяких місцях по течії Дніпра, зокрема там, де річка звужується, проїхати з берега на берег досі неможливо. В районі самої дамби, згідно зі знімками, оприлюдненими програмою Радіо Свобода «Схеми» 16 червня, вода плескалася біля проїжджої частини на дамбі, а розташований неподалік річковий термінал компанії «Нібулон» біля села Козацьке повністю опинився під водою.

Через три дні рівень води в цьому місці, згідно із зображеннями в соціальних мережах, помітно впав, але дно річки все ще повністю вкрите водою. Військовому підрозділу, який намагався б перетнути Дніпро в цьому місці, довелось би переправляти свою техніку через потік завширшки майже в кілометр, як показало дослідження Kyiv Post.

За даними Генерального штабу Збройних Сил України, російське військове командування з початком літнього наступу ЗСУ перекинуло свої війська з і без того слабо контрольованої ними лінії фронту по річці Дніпро в Херсонській області на підтримку своїх підрозділів на Запорізькому та Донецькому напрямках, що зазнають постійних атак з боку українських сил.

Кремлівський «овод» Ігор «Стрєлков» Гіркін, російський блогер-націоналіст і польовий командир в часи вторгнення РФ на український Донбас в 2014 році, заявив, що українські підрозділи могли б скористатись фактором значного обміління русла Дніпра та послабленням російської оборони тут, і перетнути річку стрімким штурмом. Існують історичні прецеденти подібного: російська армія в 1920 році і Червона армія в 1943-му успішно форсували Дніпро.

«Враховуючи те, скільки інженерної техніки для спорудження мостів (Захід) передав Україні, це (форсування Дніпра штурмом) не стане для ЗСУ значною проблемою. Треба взятися за справу і скласти план, і все повністю підготувати (щоб це зробити)», – сказав Гіркін.

Українські військові речники не коментували військові наслідки незапланованого осушення Росією найбільшої водної перешкоди між ЗСУ та армією РФ, окрім заяви про те, що українське командування «готувалося» до підриву росіянами Каховської дамби.