Чи потребує змін українська Конституція?

У День Конституції України Kyiv Post розпитав експертів, як український Основний Закон проявив себе під час війни, та чи варто після перемоги внести зміни до документа та посилити його.

Юлія Кириченко, експертка з конституційного права Центру політико-правових реформ

Фото: Facebook

"Українська Конституція відповідає євроінтеграційним та євроатлантичним напрямкам державної політики. За участі п’ятого президента України Петра Порошенка були внесені зміни, починаючи з преамбули і до повноважень всіх органів парламенту, президента, уряду, щодо необхідності координувати всю політику в цьому напрямку.

Але після перемоги України у війні чи буде Конституція, скажімо так, тим суспільним договором, який повністю задовольняє український народ? У мене залишається багато питань. Тому що написана вона була у 1996 р., там багато залишилося радянського, починаючи з термінів. Наприклад, Верховна Рада - це влада рад, тобто була Верховна, були нижчі ради. Зараз такого немає. У нас є парламент, місцеве самоврядування.

Та сама ситуація з «народним депутатом». У більшості європейських країн є член парламенту.

Взагалі, під час воєнного стану не виникло проблем з Конституцією, але загрози суттєві були і залишаються. Перше, що мене найбільше турбує, - Конституція України має дуже маленький ланцюжок передачі влади. Що я маю на увазі? У нас є президент, якщо з ним щось трапиться, його повноваження може виконувати спікер парламенту. Далі питання провисає, якщо щось трапляється. Вибори ми проводити не можемо під час воєнного стану.

В деяких європейських країнах такий ланцюжок має 5 рівнів, тобто 5 людей, які перебирають владу. В країні, де є повномасштабна війна, це дуже важливо, і треба було все передбачити.

Також згадка про російську мову в Конституції є через вплив фракції комуністів, яка була доволі потужна у 1996 році. Тому взяли та виділили безпосередньо російську мову, наче вона потребувала захисту. Звісно, це треба прибирати.

В принципі той порядок введення воєнного стану, який був виписаний у Конституції, спрацював, не створив перешкод. Далі ми належним чином повідомили одразу ООН і виконали всі міжнародні зобов'язання щодо можливих обмежень конституційних прав під час воєнного стану.

Але після перемоги у війні, мені здається, що український народ має відбутися як політична нація, і насамперед вже не парламент від імені українського народу має ухвалити Конституцію, а безпосередньо має бути участь українського народу. Мені здається дуже важливо, щоб зміни до Конституції були ухвалені на всеукраїнському референдумі".

Сергій Панасюк, кандидат юридичних наук, конституціоналіст

"Якщо ми кажемо про Конституцію України як базовий документ, то в ній немає нічого такого, що не дозволяло би нашій державі стати членом ЄС і НАТО. До речі, закріплення у Конституції слів "ЄС" і "НАТО" – не дуже коректне з точки зору конституційної техніки. Власні назви у Конституціях не пишуться, бо завтра ЄС чи НАТО поміняє назви, і ми будемо міняти Конституцію.

Щодо змін. Знову ж таки, у нашій Конституції прописана і виділена стаття про захист російської та інших мов: Стаття 10. В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України. От такі речі треба буде міняти і зробити Конституцію більш загальною.

У нас є питання щодо одностатевих шлюбів. Тому що в Конституції України написано, що це право чоловіка й жінки. А Європейська конвенція з прав людини каже, що це право чоловіків і жінок, не вказуючи на обовʼязковість різностатевості пари.

Є проблеми з виконанням Конституції щодо заборони виїзду за кордон – була порушена конституційна процедура. Обмеження були введені підзаконним актом, а не законом, як того вимагає Конституція.

У нас є документ про суверенітет, документ про незалежність і Конституція. Усі ці документи історично повʼязані і посилаються одне на одного. Так от, Декларація про державний суверенітет України вказує, що Україна має бути позаблоковою державою. І оцей момент треба розрізнити або в Конституції, або в Конституційному суді.

Я вважаю, що у Конституції слід передбачити обовʼязкову перевірку на конституційність усіх міжнародних актів, які приймаються, як от ситуація з Римським статутом. Верховна Рада проголосувала за його ратифікацію, а КСУ це скасував.

Як на мене, слід переписати й статтю 111 про імпічмент президента. Коли президентська фракція стає де-факто коаліцією, то ми з парламентсько-президентської республіки стаємо президентською, що може призвести до авторитарних нахилів. Тому якісь запобіжники у цій статті мають бути прописані".