З початку повномасштабного вторгнення Росії на територію України керівництво України звернулося до світу з вимогою арештувати російські активи за кордоном для подальшої передачі їх Україні.
Разом із цим уряд ввід чимало обмежень та заборон для росіян всередині країні, аби засновані росіянами компанії перестали заробляти на українцях. Російський бізнес та його активи почали заморожувати, а обіг коштів цих компаній обмежили на вхід та вихід. Для того, щоб їх не могли вивести з країни та приховати. Українські політики заборонили громадянам РФ відчужувати рухоме та нерухоме майно, підприємства та корпоративні права. У цьому випадку винятком стали люди з російським паспортом, які тривалий час проживають в Україні на законних правах.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Однак в реальності виявилося багато лазівок, завдяки яким бізнес, так чи інакше пов’язаний із росіянами, продовжує працювати Україні.
За інформацією, здобутою розслідувачами Bihus.info та Toronto.tv, російські бізнесмени вправно користуються прогалинами в українському законодавстві та відсутності конкретного покарання за порушення заборон, зокрема для нотаріусів. Крім того, росіяни можуть отримати друге громадянство, не відмовляючись від російського. Також компанії можна переоформити на людей із неросійським паспортом.
Одним із яскравих прикладів російського бізнесу, що досі функціонує в Україні, є мережа Brocard, що спеціалізується на продажу парфумерних та косметичних виробів. Компанією «Brocard-Україна» володіла росіянка Татьяна Володіна. Однак володіла крізь ланцюжок кіпрських та російських фірм. Зокрема, вона використовувала кіпрську компанію Indenon Holdings Limited. В Росії ж Володіна володіє ідентичною мережею під назвою «Л'Етуаль».
Вже 8 вересня 2022 року Бюро економічної безпеки повідомило про арешт активів Володіної на суму 420 мільйонів гривень. А також понад 700 тисяч товарів, що були імпортовані для продажів в магазинах її мережі.
Попри те, що Подільський районний суд Києва заарештував 100% корпоративних прав власниці мережі Brocard, у травні 2022 року Володіна переоформила бізнес на холдинг свого французького постачальника Філіпа Бенасена. Таким чином бізнес фактично перейшов у власність громадянина Франції.
Наступним прикладом є мережа магазинів солодощів «Мармеладний кіт» у низці великих міст України. До повномасштабного вторгнення цей бізнес був досить успішним, зокрема у 2021 році прибуток власників «Кота» в України становив майже 50 мільйонів гривень.
Головними власниками мережі були росіяни Максім Коротков, Нікіта Касьянов та Алексей Павлов. Останній також володів мережею закладів харчування «Суши Мастер» та мав відношення до ряду інших українських компаній: «Конті-смак», «Трей-Гард», «Запоріжтрейд».
Невелика частка бізнесу «Мармеладний кіт» належала громадянці України, яка була топ-менеджером у закладі «Суши Мастер». Саме на неї влітку 2022 року переоформили мережу «Мармеладний кіт».
До російського бізнесу в Україні можна віднести також Чернівецький завод «Кварц», що колись був відомий як підприємство оборонного сектору. Наразі бізнес зосереджений на здачі приміщень в оренду. Основними його власниками були також росіяни – Александр Бахтін та Олеся Юрчак. Однак у заводу був та залишається третій бенефіціар (через Кіпр) – Валерій Гаврилюк. Гаврилюк має два паспорти – російський та румунський.
За інформацією, що була оприлюднена 2 липня командами Bihus.info та Toronto.tv, у 2022 році місцева Національна поліція розслідувала кримінальне провадження, яке стосувалося заводу «Кварц». Хоча воно не стосувалося корпоративних прав, у матеріалах справи окремим пунктом зазначалося, що власниками «Кварцу» є громадяни РФ. Однак це не посприяло тому, аби уповноважені на це особи заблокували та конфіскували цей актив. Тому за цей час двоє співвласників-росіян встигли переписали свої частку на інших осіб, та й кіпрську частку переоформили.
Ще одним яскравим прикладом ухиляння російських бізнесменів від арешту та конфіскації активів стали махінації навколо однієї з найбільших готельних мереж в Україні «Рейкарц». Перед повномасштабним вторгненням до неї входило близько 60-ти готелів під брендами Рейкарц, Оптіма, Альянс-Сіті та Раціотель. Бенефіціаром був росіянин Юрій Васін.
Але після початку повномасштабної війни Васіна «позбавили» небезпечних звʼязків з Росією. А саме – змінили громадянство на турецьке та зареєстрували в місті Анкара. Згодом у реєстраційних даних компанії замість Васіна зʼявився Юрій Харсон із німецьким паспортом. Щоправда, Харсон виявився підставним власником. Адже насправді Юрій Харсон – рієлтор, на якого раніше вже оформлювали частки в бізнесі інших російських партнерів Васіна.
Останнім прикладом у цій вражаючій добірці є компанія «Європа Уно Трейд Україна», яка має мережу магазинів «Весела витівка». Магазини пропонують товари для свят. У 2021 році мережа мала 170 мільйонів гривень оборотних коштів.
Українська «Європа Уно Трейд Україна» на 100% належить однойменній російський компанії, кінцевими бенефіціарами якої є бельгієць та росіянин-москвич. Однак у 2022 році мережа продовжувала працювати в Україні. На офіційному сайті компанії було розміщено пояснення про те, що нібито кінцевим бенефіціаром тепер є лише бельгієць. Однак жодних підтверджень цього надано не було, також аналогічна спільна фірма бельгійця з росіянином продовжує роботу на території Росії.
І перелічені вище компанії є далеко не останніми російськими компаніями, які продовжують працювати в Україні. За підсумками розслідування Bihus.info та Toronto.tv, наразі «обмеження для російського бізнесу працюють вибірково». Наприклад, влітку 2022 року були арештовані активи компанії «Вінницяпобутхім», яка була дочірньою компанією російської «Нєвської косметики». Після цього держава передала управління ними Агентству з розшуку та менеджменту активів, а вже те знайшло підприємству нового управителя.
«Ми вимагаємо від світу арештовувати російські активи за кордоном і передавати їх на відбудову України. І це цілком справедливо. Та в той же час ми маємо забезпечувати дієві механізми, щоб бізнес росіян не працював в нашій власній країні, а також вносити правки до законодавства відповідно до вимог сьогодення», – підсумували журналісти Bihus.info та Toronto.tv.
