Українські піхотинці відвоювали раніше втрачені позиції навколо Бахмута, одного з головних міст українського Донбасу, після серії жорстких ближніх боїв. Згідно з новинними повідомленнями та офіційними заявами у вівторок, 4 липня, підрозділи ЗСУ просунулися на кілометр, перетнувши тактично важливий канал Сіверський Донець-Донбас, і увійшли до окремих частин міста, за захоплення якого Кремль шалено бився майже шість місяців.
Заступниця міністра оборони Ганна Маляр у заяві від 3 липня заявила, що ЗСУ звільнили територію в районі села Кліщіївка на південь від Бахмута, що стало найбільшим територіальним здобутком українців з початку літнього наступу. Вона повідомила, що українські бронепіхотні та штурмові підрозділи також повільно пробиваються крізь міцну російську оборону на північ від міста.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Військовослужбовці ЗСУ в соціальних мережах повідомили, що їхня піхота на БТРі перетнула тактично важливий канал Сіверський Донець-Донбас на південь від Бахмута, а в одному місті українські піші патрулі навіть зайшли в забудовані райони Бахмута. У кількох поки непідтверджених публікаціях говорилося, що українські штурмовики просунулися на кілометр, захоплюючи російську зброю, боєприпаси та військовополонених.
У понеділок, 3 липня, командувач сухопутними силами ЗСУ генерал Олександр Сирський відвідав позиції поблизу лінії фронту в районі Бахмута. Російські підрозділи намагалися контратакувати, щоб повернути позиції, якими вони нещодавно перед тим поступились наступаючими українцями, сказав він.
«Бахмутський фронт знову став ареною активних бойових дій. Зараз там досить спекотно. Обидві сторони намагаються перехопити ініціативу, щоб переломити ситуацію на свою користь. Противник відчайдушно чіпляється за позиції та опорні пункти, раніше зайняті бійцями ПВК «Вагнера»... події розвиваються і змінюються дуже швидко, деякі позиції переходять з рук в руки двічі на день», – сказав Сирський у коментарі «Українській правді».
Сирський повідомив, що російські війська в понеділок безуспішно намагались повернути собі раніше втрачені позиції біля села Часів Яр, що на захід від Бахмута. «ЗСУ окопуються і будуть утримувати позиції, оскільки українські атаки вздовж Бахмутського напрямку триватимуть», – сказав він. Поширена в понеділок заява Генерального штабу ЗСУ повторювала ці твердження Сирського.
«На флангах міста Бахмут наші війська продовжують тиснути на противника, вибиваючи його з раніше захоплених позицій. Вони успішно просуваються та укріплюються. Противник чинить опір і несе значні втрати», – йдеться в повідомленні Генштабу.
Російська тактика випаленої землі та безперервні спроби подолати затяту українську оборону перетворили Бахмут на суцільні руїни за майже шість місяців запеклих боїв. Наприкінці травня росіяни оголосили, що місто ними «переможно звільнене». Пізніше російська влада визнала, що втрати особового складу армії РФ під час спроб захоплення міста становлять вже щонайменше 20 тисяч військових. Це робить битву за Бахмут найкривавішою битвою російсько-української війни, причому зі значним відривом.
Згідно з офіційним наративом Кремля, втрата Україною Бахмута стала найважливішою перемогою Росії з початку війни. На думку ж незалежних аналітиків, взяття цього міста стало для Москви класичним прикладом піррової перемоги.
ПВК «Вагнера» – група найманців, яка раніше щедро фінансувалася Кремлем – була основною силою, що протистояла ЗСУ у Бахмуті і зазнала там найбільших втрат. Останні здобутки українців на Бахмутському напрямку відбулися після відходу «Вагнера» з цього сектора та, трохи пізніше, збройного заколоту його командувача проти керівництва російської армії.
Згідно з повідомленнями російських і українських військових інформаційних платформ, на початку червня на Бахмутському напрямі підрозділи «Вагнера» замінили піхотні підрозділи російської регулярної армії, серед яких як елітні десантники, так і погано навчені та оснащені новомобілізовані.
Українські військові інформплатформи назвали 3-ю десантно-штурмову бригаду, 22-гу та 28-му мотопіхотні бригади та 80-ту десантно-штурмову бригаду як підрозділи, які очолили останні успішні атаки ЗСУ на Бахмутському напрямку. Сирський сказав, що обстріли росіян американськими гаубицями М-109, якими керували артилеристи 17-ї танкової бригади, надали критично важливу підтримку цим українським піхотним атакам.
Зокрема, 22-га – це новостворена бригада, частково оснащена важким озброєнням НАТО та підготовлена інструкторами альянсу. А от 28-а та 80-та бригади – це формування з великим досвідом ведення бойових дій проти Росії ще з 2014 року, в той час як 3-тя бригада, сформована в Києві, та 17-та, дислокована у Кривому Розі, ведуть безперервні бойові дії з перших днів війни.
На південному Запорізькому напрямку на вістрі атак ЗСУ останніми днями переважно йшли не ветерани, а новосформовані частини, добре оснащені сучасним західним важким озброєнням, зокрема німецькими танками Leopard 2, французькими розвідувальними бронемашинами AMX-10, а також БМП «Бредлі» та бронетранспортерами «Страйкер» американського виробництва.
Попри пануючий у Києві оптимізм щодо прориву на півдні і попри сучасне західне спорядження, підрозділи ЗСУ, що воюють на Запорізькому напрямку, просувалися повільніше, ніж не так добре оснащені війська, які воюють на Бахмутському напрямку.
