Захоплення росіянами Запорізької атомної електростанції є не лише грубим порушенням міжнародного права, а й відвертим актом ядерного тероризму. Адже військові держави-окупанта перетворили АЕС на військову базу, а пропагандисти та офіційні особи відверто шантажують світ новою техногенною катастрофою. Москва регулярно вкидає у медіапростір фейки та звинувачує Україну у плануванні диверсій на ЗАЕС.
Українські влада та військово-політичне керівництво з моменту захоплення АЕС росіянами намагаються привернути максимальну увагу світової спільноти до пов’язаних із цим загроз. За даними розвідки, Росія завершила підготовку до теракту на електростанції. Президент України Володимир Зеленський 22 червня і 5 липня публічно закликав світових лідерів не допустити катастрофи. Начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони Кирило Буданов у серії інтерв’ю іноземним медіа також неодноразово повідомляв про замінування АЕС. Увечері 4 липня Генеральний штаб Збройних сил України повідомив про наявність ознак розміщення окупантами вибухівки на покрівлі двох енергоблоків. Підірвавши їх, росіяни зможуть зімітувати наслідки обстрілу та звинуватити у ньому ЗСУ.
Кремлівська пропаганда, у свою чергу, намагається переконати як росіян, так і іноземців у тому, що джерелом ядерної небезпеки є Україна. Аналіз інформаційного простору свідчить, що РФ проводить відповідну психологічну операцію, в якій задіяні підконтрольні ЗМІ, посадовці, дипломати, державна корпорація «Росатом» та іноземні агенти впливу. Такі як журналіст іранського видання Press TV Джонні Міллер (громадянин Великої Британії), видання Donbass Insider, яким керує громадянин Франції Лоран Брайяр тощо.
Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки проаналізував, як з допомогою медіа інструментів Росія здійснює ядерний шантаж та намагається дискредитувати Україну.
Відлуння підриву Каховської ГЕС
Підрив Каховської гідроелектростанції став найбільшою техногенною катастрофою в Україні, яку спровокували росіяни від початку повномасштабного вторгнення. За масштабами руйнувань і завданої довкіллю шкоди його можна порівняти із застосуванням ядерної зброї. Цей злочин російської армії супроводжувався масованими інформаційними атаками на Україну та небезуспішними спробами переконати принаймні частину іноземних громадян в тому, що «не все так однозначно».
Саме після підриву Каховської ГЕС спостерігається суттєве збільшення згадок Запорізької АЕС у російських медіа. За два місяці, з 5 травня по 5 липня, лише у російських Telegram-каналах було зафіксовано понад 10 тисяч публікацій про АЕС. До підриву дамби 1,5 тисячі, після ‒ 8,5 тисяч.
Крім інформування про вибух на ГЕС російські ЗМІ та блогери звинувачували Україну у свідомому бажанні ускладнити ситуацію на Запорізькиій АЕС, адже технологічні процеси залежать від води з Каховського водосховища.
У подальшому безапеляційні звинувачення України у руйнуванні Каховської ГЕС стали «залізним аргументом» під час просування тези про підготовку «української провокації» на АЕС.
Зокрема, про це в етері радіо Sputnik, плутаючи кіловольти з кіловатами, 4 липня говорив колишній головред «РИА Новости Украина» Кирило Вишинський.
У 2018 році його заарештували в Києві за підозрою у державній зраді та співробітництві зі спецслужбами РФ. Але вироку Вишинський не дочекався: у вересні 2019-го його видали Росії в рамках обміну, під час якого було звільнено українських моряків, захоплених біля Керченської протоки, режисера Олега Сенцова, журналіста Романа Сущенка та інших полонених і цивільних заручників.
Закиди в бік України та «віддзеркалення» бажань Кремля
Кампанія з обвинувачення України в обстрілах Запорізької АЕС та підготовки диверсій з метою радіаційного забруднення територій ведеться з березня 2022 року, тобто з моменту захоплення станції російськими військами. Для цього вони навіть самі завдавали ударів по території станції, щоб голосно заявляти про «провокації ЗСУ» та використання українськими військовими боєприпасів, що «змінюють траєкторію» та прилітають з підконтрольної росіянам території.
Зростання кількості повідомлень про те, що Україна готує диверсію у другій половині червня ‒ на початку липня 2023 року відбувалося на тлі заяв Зеленського і Буданова про замінування ЗАЕС росіянами. Пік прийшовся на 4-5 липня, коли від «спростувань дезінформації» росіяни перейшли безпосередньо до анонсів теракту, просування його сценаріїв та закріплення «логічних пояснень» того, чому підрив атомної станції «вигідний Україні» і «точно невигідний Росії». Просування тези про «невигідність» було ключовим елементом інформаційної «лінії захисту» РФ після підриву Каховської ГЕС.
Серед сценаріїв, які розповсюджує пропаганда, найпопулярнішим є ракетний удар по сховищу відпрацьованого ядерного палива або атака дронів на нього ж. Про це заявляли радник голови «Росенергоатому» Ренат Карчаа, політолог Сергій Марков, Z-блогери та анонімні Telegram-канали.
Навіть було названо дату ‒ ніч на 5 липня. Пропагандисти активно цитували псевдоукраїнський канал «Резидент», який вкинув фейк про те, що план операції розроблено Генеральним штабом ЗСУ.
Серед мотивів, якими має керуватися українське військово-політичне керівництво, росіяни називають такі:
- приховування відсутності успіхів наступу Сил оборони України на Півдні;
- притягнення уваги до України напередодні саміту НАТО, спроби втягнути Альянс у війну проти Росії;
- примус російського командування до виводу військ з території станції через радіаційне забруднення.
Ядерну катастрофу російська пропаганда змальовує як «останній шанс» України виправити ситуацію на фронті та не допустити послаблення західної підтримки. З огляду на це рівень ядерної істерії, яку продукує Кремль, напередодні Вільнюського саміту НАТО 11-12 липня, лише зростатиме.
Просуваючи перераховані меседжі, росіяни фактично розкривають власні цілі:
- метою погроз вибухом на ЗАЕС, так само як і підриву Каховської ГЕС, є зупинення українського наступу на Півдні;
- відвертим ядерним шантажем Росія намагається налякати Захід, послабити військову підтримку, заблокувати атлантичну інтеграцію України;
- ядерний шантаж є інструментом примусу до «мирних переговорів» з урахуванням «територіальних реалій», тобто категоричної відмови РФ залишити окуповані території;
- аргумент про страх російських генералів за здоров’я підлеглих, які можуть опинитися в зоні радіаційного забруднення, після облаштування позицій у чорнобильській зоні та риття окопів у Рудому лісі виглядає нікчемно;
- тактика «випаленої землі» та руйнування економічного потенціалу України шляхом забруднення сільськогосподарських територій є звичною для російських військових.
Пошук доказів в українському медіапросторі та маніпулювання заявами МАГАТЕ
Будь-які згадки в українських медіа про наявність ядерної загрози, заяви офіційних осіб, російська пропаганда намагається представити як доказ підготовки України до провокацій на АЕС. Особливу увагу росіяни приділяють медійним особам, відомим російській аудиторії. У Telegram-каналах і соцмережах «розганялися» уривки з відеоблогу педіатра Євгена Комаровського та чергового інтерв’ю Олексія Арестовича Дмитру Гордону.
Також пропагандисти «звертають увагу» на петиції з сайта президента України, що стосуються ситуації на ЗАЕС, а також на інші безпекові та превентивні заходи у випадку ядерної загрози.
Публічні дії Служби безпеки України та НАК «Енергоатом», спрямовані на відновлення контактів зі співробітниками ЗАЕС, які залишили окуповану територію або залишаються там, росіяни зображають як спробу «вербування диверсантів».
Активно російські медіа відреагували на візит командування ЗСУ на Рівненську АЕС для обговорення з енергетиками безпекових питань і ризиків, пов’язаних із ситуацією на ЗАЕС.
Для кремлівської пропаганди це стало не лише «доказом» підготовки українцями диверсії в Енергодарі, а й свідченням того, що Київ шантажує Захід і лякає його вибухом ще й поблизу кордону з ЄС.
Російські медіа регулярно вдаються до маніпуляцій із заявами Міжнародного агентства з ядерної енергії (МАГАТЕ) та генерального директора Рафаеля Гроссі. Так наприкінці червня російські медіа розповсюджували новину, що МАГАТЕ нібито спростувало заяву Буданова про мінування росіянами ЗАЕС. Насправді, Агентство підтвердило факт мінування периметру станції. У заяві йшлося про те, що інспектори не виявили вибухівки у ставку-охолоджувачі. Російські медіа просто «не помітили» частину, що стосувалася мінування периметру, а заяву про відсутність вибухівки в охолоджувачі екстраполювали на весь об’єкт.
Якими є реальні загрози?
Запорізька АЕС є найбільшою атомною електростанцією в Європі, і її захоплення російськими військовими створює величезні ризики для ядерної та радіаційної безпеки в Європі та світі. Станція не постачає електроенергію для потреб України з 11 вересня 2022 року. П’ять з шести її реакторів переведені у «холодний режим», один (п’ятий) ‒ перебуває у режимі «гарячої зупинки» для підтримки функціонування станції. З 1 вересня 2022 на ЗАЕС чергують кілька фахівців МАГАТЕ, які періодично змінюються.
Потенційних сценаріїв аварій та терактів на об’єкті існує чимало. Станція має певний рівень захисту від зовнішніх впливів, але те, що станція може опинитися в зоні активних бойових дій проєктувальниками не було передбачено.
Охолодження реакторів ЗАЕС відбувається за рахунок води у великому ставку-охолоджувачі, зливному каналі та малих бризкальних басейнах.
У разі підриву ставка-охолоджувача внаслідок мінування чи ракетного удару атомні реактори не зможуть нормально та безпечно працювати. Пошкодження та зневоднення малих басейнів може призвести до розігріву і навіть загоряння відпрацьованого палива та викиду радіоактивних речовин.
У разі знеструмлення станції внаслідок припинення зовнішнього енергопостачання та виведення з ладу внутрішніх запасних дизельних станцій стане неможливим охолодження активної зони реактора. Це може призвести до серйозної аварії, на кшталт тієї, що сталася на станції «Фукусіма-1» в Японії у 2011 році.
Відпрацьоване паливо поміщають у сухі сховища після п’яти років охолодження у басейні витримки. Сухі сховища відпрацьованого ядерного палива (ССВЯП) ‒ це великі контейнери, які стоять на відкритому майданчику на території станції. Вони мають певний запас міцності, здатні витримати гранатометний постріл, є пожежостійкими. Їх підрив, про який від початку липня активно говорять росіяни, призведе до локального викиду радіації.
Під час повномасштабного вторгнення Росія активно вдається до актів ядерного тероризму на території України: завдає ударів по атомних об’єктах, захоплює їх та використовує як військові бази, тримаючи персонал у заручниках. Понад місяць під контролем окупантів перебувала Чорнобильська атомна електростанція. Росіяни вбили дев’ятьох та викрали п’ятьох співробітників станції, а також вивезли з України 169 полонених військовослужбовців Національної гвардії, які охороняли об’єкт. Крім того, росіяни пошкодили та викрали сотні комп’ютерів, програмне забезпечення, 1,5 тисячі дозиметричних приладів та протипожежне обладнання. Це завдало шкоди системі безпеки на ЧАЕС, сума збитків перевищує 135 млн доларів.
Під час боїв за Харків протягом весни-літа 2022 року російські війська декілька разів прицільно обстрілювали ядерну установку «Джерело нейтронів» на території Харківського фізико-технічного інституту. Під ворожим вогнем опинилася і сама установка, в яку було завантажено 37 паливних елементів. Її пошкодження та руйнування сховищ ядерних матеріалів могло призвести до масштабної екологічної катастрофи.
Сьогодні Росія погрожує світу терактом на найбільшій в Європі атомній станції, заздалегідь перекладаючи відповідальність на Україну. Поведінка Кремля вкотре доводить, що питання майбутньої денуклеаризації Росії має стати ключовим пунктом порядку денного всього цивілізованого світу.
