Унікальної форми будинок, який в народі називають «Літаючою тарілкою», з’явився в Києві у 1971році. Архітектор проєкту будинку Флоріан Юр'єв – людина дуже талановита і багатогранна. Він і архітектор, і композитор, і мистецтвознавець, і вчений, і поет, і художник. Чесно кажучи, і в наш час будівля, яка начебто висить у повітрі, виглядає досить оригінально та незвично. «Літаюча тарілка» – один з небагатьох вцілілих зразків радянського модернізму унікального призначення. Багато сучасних архітекторів, коли опиняються в Києві, відразу йдуть дивитися на цей будинок. 
Незвична архітектура цієї будівлі зумовлена, зокрема, тим, що поблизу тече річка Либідь. Грунти в цій місцевості такі, що неможливо будувати свайні конструкції. Враховуючи всі геодезичні дослідження, архітектором був обраний варіант створення будівлі полегшеного типу. На той час це був досить передовий проект: алюмінієві вікна, склопакети, навісний фасад, вільне планування внутрішніх приміщень.
На початку 1960-х архітектор Флоріан Юр'єв працював над «синтезом мистецтв», ідея якого полягала у зміні сприйняття звуку завдяки правильній передачі світла. В основі споруди розмістили залізобетонну лінзу з металевою банею, що створило досконалу акустику у сферичній залі, яка дозволяє почути весь діапазон частот людського голосу й музичних інструментів. 
За задумом автора це мав бути унікальний Кольоромузичний театр. На екрані у широкоформатній проекції мали показувати фільми та світломузичні твори. Одночасно всім приміщенням котились би хвилі кольорового світла для поглиблення вражень глядачів. Юр'єв продумав і опрацював усе: від прихованої діафрагми високих і низьких частот на тильній стороні залу, до звукопоглинаючої тканини крісел та структурної люстри для розщеплення звукових хвил.
Флоріан Юр'єв
На превеликий жаль, ці креативні задумку не вдалося втілити в життя. Керівництво країни вирішило розмістити там Інститут науково-технічної та економічної інформації (за яким будівля і досі закріплена) та архіви КДБ та Комуністичної партії України. 
За своє творіння архітектор отримав премію Держбуду СРСР «За новаторство в архітектурі» та 16 000 рублів, які автор розділив між усіма, хто долучився до роботи – аж до сантехніків. Після скандалу, який спричинив цей широкий жест, Юр'єв вирішив звільнитися з «Київпроекту» та більше не повертатися до архітектурної практики.
Нинішній стан концертної зали / Фото SaveKyivModernism
В наш час будівля перебуває в жахливому стані. Крім того, до неї впритул підібралась будівля торгівельного центру. Забудовник неодноразово намагався інтегрувати архітектурну перлину Києва в свою будівлю, але «Тарілку» вдалося відстояти завдяки небайдужим активістам.
В 2020 році експертна рада Міністерства культури та інформаційної політики внесла «Літаючу тарілку» на Либідській площі до реєстру пам’яток архітектури та монументального мистецтва. Наразі будівля обнесена парканом, на якому написано «Реставрація». Дуже сподіваємося, що в майбутньому можна буде насолодитися досконалим звучанням музики в цьому унікальному Кольоромузичному театрі, аналогів якому в Україні немає.
Будинок «Літаюча тарілка» можна знайти за адресої:
Київ, вул. Антоновича, 180 (біля метро Либідська).
