ATACMS – це тактична балістична ракета виробництва американської компанії Lockheed Martin. Вона оснащена твердопаливним двигуном, який забезпечує дальність польоту до 300 кілометрів. Ракета має довжину 4 метри та діаметр 610 міліметрів. Запуск здійснюється з реактивної системи залпового вогню на гусеничній платформі М270 або високомобільної артилерійської системи залпового вогню М142 HIMARS, обидві з яких перебувають на озброєнні ЗСУ.
Американці почали розробляти ракету в 1980 році згідно з вимогами щодо неядерної зброї великої дальності для нанесення ударів по тилових і резервних позиціях супротивника. Спочатку це був єдиний тактичний ракетний комплекс (JTACMS), призначений для запуску з повітря та землі. В 1984 році Військово-повітряні сили США вийшли з програми, аби зосередитися на виробництві крилатих ракетах, «єдиний» (joint) було замінено на «армійський» (army) – так з'явилася назва ATACMS.
Випробувальний пуск M48 ATACMS. Фото: Lockheed Martin
На сьогодні випущено п'ять варіантів ракети:
· M39 – має інерційну систему управління, несе 950 бойових елементів типу M74 з радіусом дії 25–165 кілометрів. Виробництво припинилося в 1997 році. Всього було вироблено 1650 одиниць;
· M39A1 – додано GPS-наведення, збільшено розмір двигуна, що призвело до зменшення корисного навантаження до 300 бойових елементів M74 APAM, проте максимальну дальність польоту збільшено до 300 кілометрів. Виробництво припинилося в 2003 році. Всього вироблено 610 одиниць;
· M48 – GPS-наведення, 230-кілограмова осколково-фугасна боєголовка WAU-23/B (така ж, як в протикорабельних ракетах Harpoon, що перебувають на озброєнні ВМС США), максимальна дальність польоту – 300 кілометрів. Період виробництва – 2001–2004 рр.. Всього вироблено 176 ракет;
· M57 – вдосконалена версія M48 з більшою точністю: кругове ймовірне відхилення – 9 метрів. Вироблялися в 2004–2013 рр., всього виготовлено 513 ракет;
· M57E1 – покращені M39 і M39A1 з модернізованим двигуном, оновленим програмним і апаратним забезпеченням навігації та наведення, а також боєголовкою WAU-23/B замість елементів ураження M74 APAM з датчиком наближення для детонації. Виробництво розпочато в 2017 році, загальна оціночна кількість виготовлених ракет – 1200.
Заміна ATACMS
В 2016 році було розпочато роботу над заміною ATACMS. В 2019 році почалася реалізація програми виробництва високоточних ракет (Precision Strike Missile Program) із запланованим прийняттям на озброєння в 2023 році. Передбачається, що пуск таких ракет відбуватиметься з тих самих пускових установок M270 MLRS і M142 HIMARS, дальність ракет сягатиме понад 500 кілометрів. Велика Британія та Австралія беруть участь у програмі, працюючи над оновленням можливостей виявлення цілі.
Чому Україні потрібна ця зброя?
«Україні потрібні ракети великої дальності, щоб позбавити окупанта можливості розміщувати свої ракетні установки на великій відстані від лінії фронту, аби знищувати українські міста», – заявив у січні президент України Володимир Зеленський.
Відтоді український президент та інші представники влади при нагоді порушують це питання, аби просунутися в цій справі. Вони вважають, що 300-кілометровий радіус дії ATACMS має важливе значення для знищення російських командних пунктів, баз матеріально-технічного забезпечення та резервних формувань у тилу – вимоги, які висували американські військові при розробці цієї зброї.
7 липня під час прес-конференції в Празі Зеленський знову порушив це питання: «Без далекобійної зброї важко не тільки наступати, а й тримати оборону».
ATACMS дозволить українським силам атакувати позиції супротивника на окупованих Росією територіях, зокрема аеродроми, шляхи поставок, склади боєприпасів та об’єкти в Криму, зокрема 19-кілометровий Керченський міст, який має не лише стратегічне значення як єдиний прямий шлях постачання півострова з материкової Росії, але й символічне значення як один із улюблених проектів Путіна.
20 липня голова Офісу президента Андрій Єрмак заявив, що ATACMS посідає перше місце в списку зброї, необхідної Україні.
«Тут все зрозуміло. Ми потребуємо і чекаємо на рішення щодо ATACMS», – зазначив він.
Інша перевага ATACMS, окрім дальності дії, – можливість запуску з землі. Україна вже має на озброєнні франко-британські крилаті ракети Storm Shadow/SCALP із радіусом дії 250 кілометрів, проте їх пуск здійснюється з літаків, яких в Україні порівняно небагато.
Чому США не надають Україні ці ракети?
У лютому як в офіційних, так і неофіційних заявах США було однозначно зазначено, що країна не надаватиме ATACMS Україні. Ймовірно, таке рішення було прийняте через побоювання, що Україна застосовуватиме цю зброю для атаки на території Росії, попри те, що Київ запевнив, що не робитиме цього, і виконав обіцянку у випадку зі Storm Shadow.
Інша причина відмови – твердження Вашингтона, що Україна має більш нагальні потреби, аби підвищити ефективність контрнаступу, саме тому на початку цього місяця США надали Україні 155-мм артилерійські касетні боєприпаси DPICM.
Ще одна підстава для відмови – кількість ATACMS на озброєнні США. За даними Lockheed Martin, загалом було виготовлено близько 4000 ракет. Водночас поточне виробництво складає менше 500 ракет на рік, причому більша частина призначена для експорту. Близько 1750 ATACMS продані або в процесі доставки до 13 країн. До того ж американські військові застосували близько 600 ракет під час війни в Перській затоці та у війні в Іраку.
Оборонний бюджет США на 2023 рік передбачає масштабну закупівлю широкого спектру боєприпасів, більшу частину яких призначено для поповнення запасів зброї, наданої Україні. Перелік озброєння в межах багаторічних контрактів включає 1700 ракет ATACMS, 700 пускових установок M142 HIMARS і понад 100 000 високоточних ракет GMLRS для систем HIMARS.
США сподіваються, що їм вдасться перекрити нестачу зброї до того, як нові високоточні ракети будуть прийняті на озброєння, хоча у поставках можливі затримки. До цього вони не можуть надати Україні такі необхідні ATACMS.
Багато хто з оглядачів та й український уряд сподівалися, що позиція США зміниться, як це відбулося у випадку з іншою зброєю, надавати яку американці спочатку відмовлялися, а пізніше все-таки погодилися.
Останні події посилюють сподівання. Наприкінці травня президент США Джо Байден, схоже, змінив свою позицію, заявивши, що ATACMS «ще в грі». 17 червня до Конгресу США подали законопроект про оборонний бюджет, який передбачає виділення 80 млн доларів на закупівлю ATACMS для України, а 21 червня Комітет із закордонних справ Палати представників США ухвалив резолюцію, яка закликає адміністрацію Байдена надати Україні ракети великої дальності. Зеленський розповів, що 12 липня на саміті НАТО у Вільнюсі вони з Байденом обговорювали поставку ракет, однак відповідне рішення не було прийняте.
Тож побачимо, чи отримає Україна цю зброю.
