Звільнення Криму – одне з головних питань на порядку денному воєнно-політичного керівництва України. Яким саме шляхом буде звільнено півострів, важко відповісти. Але знову побувати в Криму в планах ледь не у кожного другого українця.
До прикладу, міністр оборони Олексій Резніков пообіцяв, що наступне день народження в червні 2024 р. він святкуватиме на звільненому півострові.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Тим часом в команді президента Володимира Зеленського вже завершується підготовка плану дій щодо реінтеграції Кримського півострова.
Таміла Ташева, постійна представниця президента України в Автономній Республіці Крим, в коментарі Kyiv Post розповіла детальніше про стратегію реінтеграції півострова.
Як це відбуватиметься? Що робити тим росіянам, які вирішать залишитися? А що буде з українцями, які отримали російські паспорти? Як щодо колаборантів? Та що планує Україна зробити з Кримським мостом?
Буданов пояснив неможливість проведення наступальних операцій
За словами Ташевої, цей план схвалила більшість кримчан, яким вдалося ознайомитися з документом попри переслідування зі сторони Росії.
Хто працює над стратегією?
У 2021 р. указом Зеленського було введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 11 березня 2021 року «Про Стратегію деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя». Він став фундаментом для розробки нового плану, але за основу його не брали, тому що ця Стратегія пріоритетним шляхом повернення Криму передбачала дипломатичний.
Повторне вторгнення Росії на територію України змусило Київ говорити, що є всі підстави звільняти півострів воєнним шляхом.
«Ми розуміємо, що найближчим часом Крим буде звільнений. Відповідно, нам потрібно бути готовими до цього процесу. Тому окрім цього стратегічного документу (за 2021 р.), працюємо над першочерговими кроками після деокупації, тобто вже після звільнення території. Це фактично реінтеграційні кроки», - відповідає Kyiv Post Ташева.
До роботи залучені залучена велика кількість людей – народні депутати, Міністерства, Рада національної безпеки і оборони, правоохоронні органи, Офіс президента. Кожний відповідає за свої напрямки – гуманітарні питання, воєнні, безпекові, економічні тощо.
Остаточний варіант буде представлено 23 серпня на Кримській платформі, як для українців, так і для міжнародних партнерів.
Які базові кроки?
Як зазначають у Постійному представництві президента України в Автономній Республіці Крим, до базових кроків реінтеграції півострова не включені питання безпеки, заходів з відновлення роботи сектору оборони та правоохоронного блоку. Цей вектор напрацювань наразі є не публічним й перебуває у віданні Сил оборони.
Першочерговим кроком реінтеграції вбачається відновлення української влади. Як тільки буде дозволяти воєнна ситуація, то на півострові мають запрацювати військові адміністрації. Вони здійснюватимуть роботу до завершення воєнного стану. Після перетворяться на військово-цивільні адміністрації.
Наступне – Україна проводить інвентаризацію державного та комунального майна, визначає завдані Росією збитки. Окрім цього потрібно буде визначити подальшу долю будівель, зведених резидентами Російської Федерації або окупаційною владою.
«Військова інфраструктура вилучається і передається Збройним Силам України. На базі такої інфраструктури розбудовується українська база Чорноморського флоту в Севастополі», - пропонує команда.
«Кримський міст», на який Кремль витратив 3,7 млрд доларів, буде знесений.
Наразі також готується кадровий резерв з тих, хто готовий буде працювати в органах деокупованого Криму. Бажаючі вже подають свої заявки. Ташева повідомила, що вже надіслано 1000 заявок: «Це люди, які є чинними державними службовцями, які мають досвід роботи. Так і ті, хто не мають взагалі жодного досвіду державної служби».
Фахівців різного напряму роботи потрібно буде багато. За підрахунками більше ніж 50 тис.
Для початку півострів має пройти стабілізаційний етап, за якого Крим має бути «зачищеним» від російського впливу, пропаганди, окупаційної незаконної влади. Скільки цей процес займе часу, поки невідомо. Але за такого стану в Криму не будуть проводитися вибори, допоки не дозволить ситуація.
Колабораціонізм та російське громадянство
Після цього нагальним питанням постане майбутнє колаборантів, які свідомо отримували керівні посади.
«Це притягнення до кримінальної відповідальності тих посадовців, які приймали управлінські рішення на території півострова, ті, хто активно впроваджував окупаційне законодавство на території Криму, ті, хто зрадив присязі — правоохоронний блок, військові, суддівський блок. І особливо ті, хто активно порушував права людини, здійснювали воєнні злочини», - коментує Ташева.
Але це не означає, що всі українські громадяни, які залишились на півострові з 2014 р., стають колаборантами. «Ми не збираємося переслідувати їх лише за фактом, що вони там проживали», - уточнює співрозмовниця Kyiv Post.
Те саме стосується й отримання російського громадянства українцями. Представниця президента акцентує, що Україна не визнає видачу громадянства РФ в Криму, тому громадяни України, як проживають на півострові, ідентифікуються як українські громадяни. Тому що особа, яка проживає на окупованій території, фактично не може вижити без цього окупаційного документу.
«Це правова позиція, яку Україна заявляла в абсолютно всіх міжнародних судових інстанціях. І ми називаємо це (роздача російських паспортів) злочином колонізації та злочином нав'язаного громадянства», - говорить представниця президента.
Після деокупації кримчани можуть здати ці документи правоохоронним органам.
Але це не стосується тих людей, які взяли паспорт РФ, щоб влаштуватися в окупаційні органи.
Що буде з росіянами?
Росіянам, які оселилися на півострові після окупації, буде набагато складніше з поверненням України. Наразі Зеленський особисто неодноразово закликав їх залишати півострів, допоки є така можливість.
Бо станом на зараз ці росіяни знаходяться на півострові незаконно – вони не в’їжджали на територію Криму через Україну. «Вони є співучасниками злочину колонізації», - пояснює Ташева.
Адже їх поява в Криму не є випадковою: таким чином Кремль намагався максимально легалізувати свою присутність, заселяючи півострів своїми громадянами.
«Якщо вони не виїдуть, то є законні процедури в міжнародному законодавстві, в українському законодавстві, як депортувати їх з території, якщо особа перетнула кордон незаконно. Звісно, у неї буде можливість оскарження такої дії та звернутися в українські міграційні органи, де вона пояснить, з яких причин вона в'їхала на територію Криму. Можливо, в неї є якісь підстави, через які вона порушила законодавство України. Нехай доводить», - додає співрозмовниця Kyiv Post.
Когнітивна деокупація
Після повернення в Крим для української влади не менш важливо повернути жителів півострова ментально, які за майже 10 років російської окупації пережили насильницьке переформування свідомості. Для цього командою розроблено Стратегію когнітивної деокупації.
Одна з головних задач – трансформація кримчан в український суспільно-політичний та культурний простори, гармонізація міжетнічних та міжрелігійних відносин, визнання корінних народів, наприклад, кримських татар.
Більш детально про цей план реінтеграції в команді поки не готові говорити публічно.
Економічне та туристичне відновлення
Наступним важливим кроком для Криму є економічне відродження. Пріоритетний напрямок – відродження туристичного потенціалу. Влада очікує, що з часом на півострів зайде великий бізнес, в тому числі певні туристичні, готельні мережі.
Тому тут мають бути привабливі умови як для українського, так і іноземного бізнесу. Особливо в Криму хочуть бачити представників ІТ-сфери.
«Наше бачення, що це буде така собі Кремнієва долина з розвинутим ІТ-бізнесом, з можливостями для освітнього компоненту», - прогнозує Ташева.
За її словами, Крим підходить також для технологій, пов'язаних з відновлювальними джерелами енергетики, враховуючи природні умови.
Та реалізація економічних планів можлива лише за повернення української влади на півострів.
Статус Криму
Це питання досі є дискусійним. Наразі Крим є Автономною Республікою. Отриманий цей статус ще на початку 90-х рр., надавав владі півострова свободу дій в багатьох політичних питаннях. Але також це дозволило РФ реалізувати план окупації.
Чи збереже цей статус Крим після звільнення? Скоріш за все, ні. Але чи буде створено новий статус, чи півострів стане новою областю, наразі точно ніхто не може відповісти. Представниця президента Ташева стверджує, що в стратегії реінтеграції це питання не є нагальним.
Та воно обов’язково буде піднято після звільнення Криму. Еміне Джапарова, кримськотатарська діячка та перша заступниця міністра закордонних справ, в інтерв’ю Kyiv Post висловилась, що справедливим шляхом є створення Національної кримськотатарської автономії.
«Україна очікує, що Євросоюз прийме нашу державу до своїх лав, так само як кримські татари очікують від української держави визнання їхнього права визначати своє майбутнє на своїй землі. Тому що ми народились як народ на цій землі, і відповідно ми, звісно, хочемо визначати своє майбутнє», - сказала Джапарова.
