Зусилля Росії стримати швидке знецінення рубля залишаються безуспішними: у понеділок курс перевищив 100 рублів за долар – це найнижчий показник з 23 березня 2022 року.
Тактика російського Центробанку – більше не купувати іноземну валюту, а переважно вилучати її надлишки з обігу, аби втримати курс рубля – мала заспокоїти тривожні настрої в суспільстві.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Олександр Луговський, доктор філософії, американський економіст, який народився в Україні, сказав Kyiv Post, що, хоча поточний курс «сам по собі нічого не змінює», позначка 100 рублів за долар «може стати важливим психологічним порогом».
Це перегукується з тим, що інший економіст сказав Kyiv Post на початку цього місяця: серед росіян зростає занепокоєність, а нещодавні удари українських безпілотників, особливо по Москві, очевидно, змусили вищий клас РФ відчути, що війна вже недалеко, похитнувши впевненість російського суспільства в тому, що ситуація в країні є стабільною.
«Розтин» російської антидронової рушниці показав, що не така вона й «сучасна»
За останній місяць рубль втратив понад 12% вартості по відношенню до долара і майже 8% по відношенню до євро. Попри те, що у вівторок рубль офіційно торгувався на рівні 101 за долар і 110 за євро, приватні банки в Росії дали зрозуміти, що обвал рубля навряд чи вдасться зупинити.
У вівторок вдень російський Тинькофф Банк, який перебуває під санкціями Великої Британії та ЄС, продавав долар по 106,4 рубля, а євро по 114,2. Альфа-банк, який раніше належав олігархам Міхаїлу Фрідману та Пітеру Авену, які перебувають під санкціями ЄС, Великої Британії, а з п’ятниці також і США, продавав долари за 105,77 рубля і євро за 111,56.
Зазвичай різниця між ціною купівлі та продажу становить трохи більше 1-2%, але Тинькофф Банк у понеділок купував долари за 96,1, а євро за 95 рублів, тобто різниця між вартістю купівлі і продажу становила приблизно 10%, майже так само як і в Альфа-Банку.
Луговський пояснив Kyiv Post, що така велика «різниця між курсом купівлі та продажу пояснюється ризиками, пов’язаними з будь-якими угодами з рублем».
Він додав: «Ризик ліквідності є одним із рушійних факторів купівлі-продажу, оскільки рубль не є валютою, що торгується».
«Волатильність – це ще один тип ризику, який має тут значення: обмінний курс рубля був дуже нестабільним протягом останніх 18 місяців, тому ми й спостерігаємо збільшення різниці ціни купівлі та продажу».
Економісти схильні погодитися з тим, що рубль, який з початку року втратив уже більше половини своєї вартості, шкодить добробуту простих росіян, але не так сильно, щоб це суттєво вплинуло на якість їхнього життя.
Опитування, проведене в Росії минулого тижня, показало, що 45% росіян витрачають більше половини своїх доходів на їжу, а 43% – 30-50% доходів,тоді як середній американець витрачає на харчі приблизно 30% свого доходу.
Луговський додав: «Рубль різко не падає, перш за все, завдяки жорсткому контролю за його купівлею-продажем».
Але чи буде курс рубля продовжувати знижуватись?
«Я очікую, що він продовжуватиме знижуватись, але не обов’язково різко (поки що)», – сказав українсько-американський економіст.