Висловлювання високопоставленої української чиновниці спричинило бурхливу реакцію в суспільстві, адже вона заявила, що «шлях до перемоги буде довгим і важким» і що припущення, що війна закінчиться до весни 2024 року, «не відповідають дійсності».
Віце-прем’єр-міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук у Facebook написала, що українці мають готуватися до «марафону, а не до спринту», додавши: «Треба готуватися до тривалої боротьби. Громадяни і влада – всі мають пристосуватися до тривалої і важкої війни. І тільки тоді ми переможемо».
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Ці коментарі Верещук є наразі чи не найбільш песимістичними серед заяв українських політиків і різко контрастують із попередніми заявами інших офіційних осіб Києва, які малювали набагато райдужнішу картину з приводу того, наскільки далекі ми ще від перемоги України над Росією.
У січні головний розвідник України Кирило Буданов прогнозував, що ЗСУ на цей час уже увійдуть до Криму, а в листопаді радник глави Офісу президента Михайло Подоляк заявив, що війну буде виграно до весни 2023 року.
Коментарі до заяви Верещук були переважно негативними, багато хто запитував, а чи є в України та її західних союзників ресурси для ведення «марафонської» війни.
Хтось написав: «Як фінансово збанкрутіла країна може брати участь у війні? Що станеться, якщо західна допомога раптово зменшиться?
«Стратегія безкінечної війни виснажить Україну. Ми не були готові до війни – що вже казати про тривале випробування, подібне до марафону».
Інша дописувачка відреагувала так: «Про який «марафон» ви говорите? Це жорстока війна, в якій гинуть наші солдати, мирні люди. Що за визначення? Ви там прокинулись?»
Ще один коментатор написав: «Так чому ж ви та інші члени уряду протягом півтора року постійно говорили нам про досягнення перемоги за 2-3 тижні та швидкий розпад Росії?
Хто візьме на себе відповідальність за систематичний обман суспільства через телеканали, Єдиний марафон і угодних владі блогерів, які фінансуються Офісом президента?»
Усвідомлюючи, що коментатори у Facebook часто схильні до максимально експресивних висловлювань, Kyiv Post вийшов на вулиці столиці в четвер вранці, щоб отримати більш всебічну реакцію на коментарі Верещук.
37-річний кінорежисер Анатолій і 35-річна піар-менеджерка Марія припустили, що Верещук намагалась послати сигнал як українській громадськості, так і західним партнерам України, аби призвичаїти їх до думки про довготривалу війну.
«Це було повідомлення для всіх нас, – вважає Марія. «Меседж не розслаблятись і не чекати, що завтра закінчиться війна, тому що ознак цього немає. Але ми й так не розслабляємося – це просто неможливо.
Ми намагаємося прожити наше життя якомога краще. Думаю, в Україні ніхто й не сподівається, що війна скоро закінчиться. Ми іноді відключаємося від цього, але не забуваємо».
70-річна пенсіонерка Ніна сказала, що хоча вона вже усвідомила, що війна закінчиться не так швидко, як дехто вважав раніше, вона все ще має надію, що може статися щось несподіване, подібне до звільнення Херсону минулого року.
«Хочеться вірити, що війна раптово закінчиться, – додала вона. – Звільнення Херсона ми довго чекали, потім майже втратили надію. І раптом Херсон звільнили».
Пост Верещук також викликав критику через численні корупційні скандали, які вибухнули після початку повномасштабного вторгнення Росії. Про це писала сама Верещук у своєму Facebook, назвавши це «зрадою».
Незважаючи на рішучу позицію високопосадовиці, її пост викликав купу гнівних відгуків. Згадуючи кілька потенційно корупційних скандалів і мляву реакцію України на нестачу безпілотників на передовій, одна коментаторка написала: «Навіщо ми витрачаємо гроші на всілякий непотріб типу стадіонів, барабанів в укриттях і багато чого іншого?
Русня вже сама виготовляє зброю та безпілотники. А що ми робимо в цей час?»
Кияни також розкритикували темпи, з якими Захід надає військову допомогу Україні.
Пенсіонер Віктор сказав: «Я розумію, що таку країну, як Росія, з її потенціалом неможливо перемогти без допомоги ЄС і НАТО.
Але ця допомога надається дуже повільно. І кожен день очікування коштує життів».
