Вважається, що ВВП Росії минулого року відрізняється лише на 1-2% від показника 2021 року. Але як ми встановили цей показник? Основні джерела, на які ми спираємось, це:
(1) обсяги російського імпорту та експорту (їх можна перевірити шляхом перехресного посилання на дані торговельних партнерів Росії);
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
(2) власні статистичні звіти Росії (які викликають сумніви);
(3) звіти міжнародних організацій, таких як Міжнародний валютний фонд (МВФ).
Однак статистика МВФ значною мірою базується на власних показниках Росії і, як переконливо довела Агата Демаре у своїй статті на сайті Foreign Policy під назвою «Не довіряйте цифрам Росії», може бути ненадійною, якщо не безглуздою в даному контексті.
Інсайдерська інформація, в тому числі отримана від нинішніх або колишніх російських урядовців, свідчить про те, що видимість стабільності ВВП підтримується лише за рахунок державного фінансування військового та будівельного секторів. Щоб платити за все це, Росія останнім часом витрачає величезні запаси, накопичувані роками завдяки прибутковому експорту нафти та газу.
«Розтин» російської антидронової рушниці показав, що не така вона й «сучасна»
Росія оплачує витрати на військове будівництво, озброєння та боєприпаси, компенсації своїм діючим і пораненим солдатам, а також підтримку сімей загиблих, створюючи фінансовий потік, який дозволяє вказаним бенефіціарам купувати товари та послуги. Однак значна частина цих товарів і послуг імпортується складними маршрутами з третіх країн, які використовуються для обходу західних санкцій.
По суті, зараз російський ВВП суттєво збільшується за рахунок її довгострокових заощаджень, але це працює лише доти, поки ці ресурси залишаються. Виснажена економіка майже неминуче зазнає краху: російським споживачам не будуть потрібні танки, вертольоти та літаки, які зараз виробляються, а імпортні споживчі товари стануть недоступними, не буде коштів на виплату зарплат державним службовців, у тому числі військовослужбовцям збройних сил РФ. Не варто забувати, що саме занепад економіки СРСР став вирішальним чинником розпаду Радянського Союзу.
Коли ж настане цей переломний момент? Точні терміни залишаються невідомими через відсутність точних даних про російські заощадження та витрати. Однак ми можемо визначити певні фактори, які потенційно можуть прискорити або, навпаки, відстрочити цей момент. До них належать глобальний попит і ціни на енергоносії, встановлення граничних цін на експорт російської нафти, додаткові витрати, які Росія несе за імпорт через треті країни, як-от Киргизстан і Казахстан, збої в російській економіці через українські атаки (наприклад, тимчасова зупинка московських аеропортів і пошкодження важливої логістичної інфраструктури), а також зміни в очікуваннях російських споживачів.
Вплив атак українських безпілотників на Москву та інші міста всередині Росії є досить значним в економічному контексті. Крім того, що ці удари змушують Росію переміщати засоби ППО до Москви, а не на лінію фронту, вони завдають прямої шкоди російській економіці. Затримки в потоках пасажирів і вантажів через великі аеропорти, ймовірне збільшення витрат на страхування, а також збільшення рівня невизначеності, відображене в очікуваннях споживачів – все це спричиняє болючі наслідки для економіки Росії. І всі ці наслідки сприяють прискоренню виснаження заощаджень, які Росія використовує для продовження війни.
Спроби Росії використати свій вплив на західні ЗМІ, щоб применшити ефективність українських атак, як і спроби зобразити санкції як неефективні, слід розглядати як доказ економічної вразливості РФ. Важливо, щоб Захід визнав це і зберігав курс на продовження економічних санкцій, а також розглядав можливість їх посилення.
